Рішення № 137756093, 23.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4093/26

Провадження № 2/686/5096/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 червня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Порозової І.Ю.,

за участю секретаря Кшановської Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 19530,64 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 16.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №358392727 на суму 9650 грн.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 9650,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

14.02.2022 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б\Н від 14.02.2022 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 19530,64 грн, яка складається з: 8060,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11470,58 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою судді від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Представник позивача у позовній заяві вказав про слухання справи за її відсутності та підтримання позову, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки відповідача суду невідома, відзиву на позов не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №358392727 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір укладено на наступних умовах: сума кредиту 9650 грн.; на строк 30 днів; проценти за користування кредитом здійснюються за Дисконтною процентною ставкою 0,01% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; у випадку користування кредитом понад строк застосовується базова процентна ставка 1,7%.

п. 4.2 Договору, передбачено, що строк дії договору, вказаний у п.1.2 Договору продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за договором та визначається як період від дати отримання кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів.

Згідно платіжного доручення від 16.03.2020 та відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 14.04.2026, 16.03.2020 грошові кошти в розмірі 9650 грн. перераховано на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 частково погашено заборгованість на загальну суму 6953,76 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

14.02.2022 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б\Н від 14.02.2022 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Зазначені обставини підтверджуються: Договором №358392737 від 16.03.2020; розрахунком заборгованості; платіжною інструкцією від 16.03.2020; Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018; Договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020; Договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022; реєстрами боржників; відповіддю АТ КБ «Приват Банк» від 14.04.2026.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із матеріалів справи вбачається, що під час укладення угод використовувався електронний договір із застосуванням цифрового підпису.

Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису, умови якого позивачем були виконані. Таким чином, після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);

- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);

- у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);

- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).

В даній справі позивачем нараховано проценти поза межами строку кредитування -30 днів, при цьому розрахунок заборгованості свідчить про те, що у період з 16.04.2020 року боржнику нараховано саме відсотки за понадстрокове користування, а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України. При цьому, п. 4.2 Договору, яким передбачено строк його дії на весь період виконання обов`язків не береться до уваги судом, оскільки свідчить про без терміновість договору.

З огляду на вище зазначену практику суд вважає необґрунтованим нарахування позикодавцем процентів за правомірне користування кредитом поза межами строку кредитування, відповідно відсутні підстави для їх стягнення в розмірі 11470,58грн.

Графіком розрахунків передбачено суму процентів за 30 днів користування кредитом 29,10 грн., загальна сума до сплати за період 30 днів-9679,10грн., отже з урахуванням здійснених оплат на суму 6953,76 грн., до стягнення належить сума 2725,34 грн., що є тілом кредиту.

Щодо витрат на правову допомогу.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що 10.09.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» був укладений договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02.

11.09.2025 укладено Додаткову Угоду №25771368663 до Догову про надання правничої допомоги №10/09/25-02.

Згідно складеного Акту прийому передачі наданих послуг, Адвокатським бюро «Соломко і партнери» надано послуги на суму 7000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, які обраховуються пропорційно до суми на який позов задовольняється та складають 371,52 грн. судовий збір (2725,24х2662,4/19530,64) та 976,79 грн. (2725,24х7000/19530,64) витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525,526, 512, 514, 612, 1048,1049,1050, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №358392737 від 16.03.2020 року в сумі 2725,24 грн. тіла кредиту; 371,52 грн. судового збору та 976,79 грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення суду 29.06.2026.

Суддя: