Ухвала суду № 137755895, 25.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/4568/24

н/п 1-кп/766/1657/26

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

25.06.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого судді: ОСОБА_1 секретар: ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора: ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,

обвинуваченої: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022230000005967 від 23.11.2022 року, за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, №12022230000005967 від 23.11.2022 року, за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.03.2024 року призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2024 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду та продовжено строк тримання під вартою.

Останній раз строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.05.2026 року до 03.07.2026 року включно.

В судовому засіданні прокурор подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , оскільки такий закінчується 03.07.2026 року. Клопотання обґрунтовує тим, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченим такого запобіжного заходу на даному етапі не зменшились а тому просить клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому.

Обвинувачена та її захисники заперечували проти задоволення клопотання, з підстав наведених прокурором. Захисник вважав за можливе визначити розмір застави.

Суд, заслухавши обґрунтування прокурора в підтримку заявленого клопотання, заперечення захисників та обвинуваченої, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, відтак жодних порушень при внесенні клопотання прокурором немає.

За матеріалами провадження ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні, злочину, передбаченого:

- ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора - караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

З огляду на положення ч. 3 ст. 199 КПК України, вирішуючи вказане питання, суд враховує обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У клопотанні прокурором заявлено ризики зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час розгляду зазначеного клопотання, встановлено що заявлені прокурором ризики які виправдовують продовження обвинуваченій запобіжного заходу мають місце.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу суд бере до уваги у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченої ОСОБА_7 , також судом враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченої, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про неможливість утримання останньої під вартою.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі може переховуватись від суду. Тобто суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні зазначеного ризику прокурором, та дає обґрунтовані підстави наявності ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи можливість обвинуваченої ОСОБА_7 впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачена, не будучи обмеженими у спілкуванні із особами, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому вона обвинувачується, може здійснювати на них вплив, зокрема, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, таким чином є обґрунтовані підстави наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, наведених прокурором.

Суд вважає, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою хоча і зменшилися, проте підстав вважати, що належну процесуальну поведінку останньої може забезпечити більш м`який запобіжний захід, судом не встановлено.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його застосування в межах строку, визначеного законом - до 23.08.2026 року включно.

Щодо заявленого захисником клопотання про визначення розміру застави, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою, а отже застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, як не є можливим згідно з процесуальними нормами, так і не буде достатнім для стримування ризиків не процесуальної поведінки, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв`язку з чим застава не застосовується.

Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, вчиненого нею під часу дії воєнного стану в Україні та на час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178, 194, 197, 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Строк тримання обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою продовжити до 23.08.2026 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченою, її захисниками, прокурором, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захисникам, до відома та направити начальнику ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" для виконання.

Повний текст ухвали, буде складено та проголошено 26.06.2026 року о 10 год 30 хв.

Суддя ОСОБА_1