Рішення № 137755268, 26.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/751/26

Провадження № 2/486/1135/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 24.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №24.08.2025-100001271 в електронній формі шляхом підписання заявки до договору. Позичальником 24.08.2025 електронним цифровим підписом пропозицією про укладення кредитного договору (оферти), заявкою на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4500, 00 грн., а отже акцептовано умови договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №24.08.2025-100001271 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. За п.3.1. Договору, кредитор зобов`язався надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник в свою чергу зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Відповідно до умов даного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн., строком на 217 днів. Відповідно до даного договору, остання отримала кредит у розмірі 4500, 00 грн., за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; «Економ» у розмірі 0,5% за 1(один) користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується «Стандарт». Комісія, пов`язана з надання кредиту 9% від суми кредиту в розмірі 135 грн. та комісія за обслуговування кредиту 135 грн. Позивач надав відповідачу кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 17010 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500, 00 грн., по процентам в розмірі 6795,00 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту 405 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 810 грн., відсотків, нарахованих по ст.. 625 ЦК України в розмірі 4500,00 грн., чим порушив права та інтереси позивача. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.04.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкладено розгляд справи на 26.06.2026 з повідомленням учасників судового процесу, у зв`язку з нез`явленням відповідача.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» не з`явився, в позовній заяві просив суд про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом надсилання поштових повідомлень на адресу місця реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду, проте про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила, відзив не подавала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) предметом якого є надання кредиту позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Реквізити для перерахування позичальнику коштів: 5355-28ХХ-ХХХХ-8845.

Цього ж дня, 24.08.2025 року відповідач підписала заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii, згідно ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію». В цій заяві остання підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якого є заявка до кредитного договору №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025, з яким попередньо ознайомилася. За умовами вказаними в цій заявці ОСОБА_1 погодилася на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 1500 грн.; строк, на який надається кредит 217 днів; ставка 1% день користування кредитом яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; «Економ» у розмірі 0,5% за 1 (один) користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується «Стандарт». Комісія, пов`язана з надання кредиту 9% від суми кредиту в розмірі 135 грн. та комісія за обслуговування кредиту 135 грн.

Відповідно до договору №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 року про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , остання зобов`язалася повернути кредитні кошти до 28.03.2026 року.

Підписання договору №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 про надання кредиту здійснено електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора Е276 (24.08.2025) відповідно до умов цього договору.

Також, 30.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено пропозицію про укладення додаткового договору (оферти ) до кредитного договору (кредитної лінії). Відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати ОСОБА_2 у розмірі 3000 грн., дата надання 30.08.2025, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача НОМЕР_1 .

Цього ж дня, 30.08.2025 року відповідач підписала заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення додаткового договору (оферти ) до кредитного договору (кредитної лінії), з якою позичальник ознайомилася за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii, згідно ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію». В цій заяві остання підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), з яким попередньо ознайомилася. За умовами вказаними в цій заявці ОСОБА_1 погодилася на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 3000 грн.; строк, на який надається кредит 211 днів; Комісія, пов`язана з надання 2-го Траншу 9% від суми кредиту в розмірі 270 грн. та комісія за обслуговування кредиту 405 грн.

Підписання додаткового договору до кредитного договору №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 про надання кредиту здійснено електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора К778 (30.08.2025) відповідно до умов цього договору.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредиту, розмір та порядок сплати відсотків, а також умови повернення кредитних коштів.

Відповідно до довідки №1-0804 від 08.04.2026, згідно з Договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «Споживчий Центр» 24.08.2025 року перерахувало кредитні кошти у розмірі 1500, 00 грн. на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 , з призначенням «видача за договором кредиту №24.08.2025-100001271; 30.08.2025 перерахувало кредитні кошти у розмірі 3000, 00 грн. на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 , з призначенням «видача за договором кредиту №24.08.2025-100001271.

Згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем про стан заборгованості за кредитним договором №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 року, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 17010 грн., з яких: 4500 грн. сума основного боргу/ тілу кредиту; 6795 грн. сума процентів, 405 грн. комісії з надання кредиту, 810 грн. комісія за обслуговування, 4500 грн. сума залишку відсотків за ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз.2 ч.2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що ТОВ «Споживчий Центр» виконало умови договору укладеного з ОСОБА_1 та надало відповідачу у користування кредитні кошти шляхом зарахування суми кредиту у розмірі 4500 грн. на рахунок відповідача, а відповідач отримав у користування вказані кошти, та користувався ними, що підтверджується довідкою переказу коштів, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 року про надання кредиту за тілом кредиту у розмірі 4500 грн. та відсотками у розмірі 6795 грн.

Також аналізуючи умови додатку до Договору №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 та Графік платежів до вказаного додатку, суд дійшов до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням того, що укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 договором передбачено нарахування вказаного виду комісії. При підписанні кредитного договору відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з умовою даного договору.

Тому заборгованість у розмірі 405 грн. за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача додаткової комісії за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості не є безумовною підставою для її стягнення. Така комісія може бути стягнута лише за умови, якщо кредитодавцем доведено, що вона встановлена за конкретні додаткові чи супутні послуги, які фактично надавалися позичальнику, їх зміст є визначеним, зрозумілим та погодженим сторонами.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме послуги включає плата за обслуговування кредитної заборгованості, у чому полягає їх зміст, обсяг та періодичність надання, а також доказів погодження таких умов із відповідачем. Фактично зазначена комісія зводиться до плати за супроводження кредиту та інформування позичальника про стан заборгованості, що не може розглядатися як самостійна платна послуга.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 810 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування вирішенні питання про стягнення з відповідача суми залишку відсотків за ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, зі змісту п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 в справі №910/8349/22 та в постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України та строк дії воєнного стану в Україні продовжено, та який наразі діє.

Оскільки кредитний договір №12.06.2025-100001124 укладений 24.08.2025, тому з відповідача не підлягає стягненню залишку відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 4500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 року про надання кредиту у розмірі 11700 грн., яка складається з основного боргу 4500 грн., процентів 6795 грн., комісії за надання 405 грн.

Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову (68,8 %) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 831,7 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №24.08.2025-100001271 від 24.08.2025 року у розмірі 11700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, з яких: 4500 грн. сума основного боргу/тілу кредиту; 6795 грн. сума процентів, 405 грн. сума комісії з надання кредиту.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) гривня 70 (сімдесят) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук