Ухвала суду № 137754372, 23.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/383/21

Провадження № 6/496/221/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву стягувача, ОСОБА_1 , в особі представника, боржник: Одеська районна державна адміністрація Одеської області, про видачу дубліката виконавчого документа, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду з вказаною заявою.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 року, цивільну справу № 496/383/21 (провадження № 6/496/221/26) передано головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.06.2026 року заяву про видачу дублікату виконавчого документа залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків.

05.06.2026 року від заявниці на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 09.06.2026 року заяву стягувача прийнято до провадження та призначено судове засідання з повідомленням сторін.

Заява про видачу дубліката виконавчого документаобґрунтована тим, що Рішенням Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/383/21 від 29.03.2024 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Одеської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська районна рада Одеської області, про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення ОСОБА_1 з посади директора районного історико-краєзнавчого музею, поновлення на роботі, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з подальшим утриманням усіх обов`язкових податків та платежів відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду по справі № 496/383/21 від 24.10.2024 апеляційну скаргу позивачки задоволено частково, скасовано рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29.03.2024 року та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. 26.03.2025 року виконавчий лист по справі № 496/383/21 виданий 31.12.2024 року було направлено на примусове виконання Головному управлінню державної казначейської служби України в Одеській області. Листом Управління ДКСУ у Біляївському районі Одеської області представника стягувача було повідомлено про те, що первинний боржник перебуває у стані реорганізації, а розпорядником бюджетних коштів є Одеська районна державна адміністрація Одеської області. Ухвалою Одеського апеляційного суду по справі № 496/383/21 від 18.11.2025 року виправлено описку у постанові Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, а саме замінено з «Стягнути з сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області ….» на правильне «Стягнути з Одеської районної державної адміністрації Одеської області ….». 26.01.2026 року на адресу Управління ДКСУ у Біляївському районі Одеської області було направлено копію ухвали Одеського апеляційного суду по справі № 496/383/21 від 18.11.2025 року, з відміткою про набрання законної сили. Листом Біляївського управління Державної казначейської служби України Одеської області повідомлено, що оригінал виконавчого листа Біляївського районного суду Одеської області від 31.10.2024 року по справі № 496/383/21 було повернуто представнику стягувача Укрпоштою без опису вкладення, але вказаний лист представник стягувача не отримувала. АТ «УКРПОШТА» листом повідомило, що інформація стосовно пересилання поштового відправлення з оригіналом виконавчого листа в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня тому, що воно ймовірно було прийняте до пересилання більше ніж півроку тому. Таким чином, вказане поштове відправлення представнику стягувача вручено не було. Жодних повідомлень про вручення, надходження, необхідність отримання або повернення рекомендованого листа представник стягувача не отримувала.

19.06.2026 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», від представника Одеської районної державної (військової) адміністрації Одеської області надійшли заперечення на заяву про видачу дубліката виконавчого документа, якими просила відмовити у задоволенні заяви представника Коваленко Є.В. про видачу дубліката виконавчого листа у справі №496/383/21 та визнати недоведеними обставини втрати оригіналу виконавчого листа, необхідні для застосування п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України. В обґрунтування зазначила, що заявником не надано належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа. Наведені у заяві доводи ґрунтуються виключно на припущеннях про можливу втрату поштового відправлення під час пересилання. На думку представника боржника, заявник, фактично, лише зазначає, що не отримував поштове відправлення, однак відсутність отримання не є безумовним підтвердженням втрати виконавчого документа. Управлінням Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області виконавчий лист було повернуто представнику стягувача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується копією фіскального чека. Отже, виконавчий документ не вибув із володіння державного органу безконтрольно, а був направлений стягувачу у встановленому порядку. Відповідно до відповіді Укрпошти - інформація про пересилання відсутня у зв`язку із закінченням строку зберігання таких даних в автоматизованій системі. Таким чином, зазначена відповідь не містить висновку про втрату відправлення, його невручення або знищення. Окрім того представник боржника наголосила на тому, що Суд, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, повинен виключити можливість подвійного виконання судового рішення. Оскільки, на її думку, заявником не доведено остаточну втрату оригіналу виконавчого листа та не встановлено його місцезнаходження, видача дубліката може створити ризик одночасного існування двох виконавчих документів, що суперечить принципу правової визначеності та може призвести до подвійного стягнення. Окремо, представник боржника звернув увагу Суду на те, що з матеріалів заяви вбачається, що про повернення виконавчого документа стягувачу було відомо щонайменше після отримання листа Управління ДКСУ. Разом з тим заявником не надано доказів звернення із заявами про розшук поштового відправлення у встановленому порядку, ініціювання службового розслідування або отримання офіційного підтвердження втрати поштового відправлення.

23.06.2026 року від представника стягувача, через підсистему «Електронний суд», надійшли додаткові пояснення, де зазначила, що з матеріалів заяви вбачається, що виконавчий лист був пред`явлений до виконання до органу Казначейства. Надалі орган Казначейства повідомив про повернення виконавчого листа рекомендованим поштовим відправленням, але зазначене поштове відправлення представником стягувача фактично отримане не було. Органом Казначейства не надано доказів вручення поштового відправлення адресату, повідомлення про вручення, доказів отримання такого відправлення уповноваженою особою або доказів повернення відправлення відправнику. Окрім того, з відповіді АТ «Укрпошта» вбачається, що інформація щодо пересилання поштового відправлення в автоматизованій системі відсутня, у зв`язку з чим на даний час неможливо встановити дату його надходження, вручення, невручення, повернення або особу, якій воно могло бути вручено. Таким чином, на думку представника стягувача, відповідь АТ «Укрпошта» підтверджує саме ту обставину, на яку посилається заявник, а саме неможливість встановлення місцезнаходження поштового відправлення та факту його вручення представнику стягувача. Щодо доводу про ризик подвійного виконання судового рішення зазначила, що виконавчий документ на даний час не перебуває на виконанні, а його відсутність унеможливлює реалізацію права стягувача на виконання судового рішення. Також, звернула увагу суду на те, що виконавчий лист було пред`явлено до виконання до органу Казначейства. Після отримання зауважень органу Казначейства щодо належного боржника представником стягувача було ініційовано виправлення описки у постанові Одеського апеляційного суду, а після постановлення відповідної ухвали її було направлено до органу Казначейства для подальшого виконання судового рішення. Лише після цього, у відповідь на подальше звернення, орган Казначейства повідомив, що оригінал виконавчого листа нібито був раніше повернутий представнику стягувача поштовим відправленням. Саме з цього моменту представнику стягувача стало відомо про обставини можливого повернення виконавчого документа, який фактично не був отриманий.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, але представник надала до суду заяву про розгляд заяви про видачу дублікату виконавчого листа за їх відсутності.

Представник боржника в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа просив відмовити.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Судом встановлено, що Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року по справі № 496/383/21, якою скасовано рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29.03.2024 року, визнано незаконним та скасовано наказ завідувача сектору культуру, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 233 від 30.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Біляївського районного історико-краєзнавчого музею з 31.12.2020 року та стягнуто з сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.

31.12.2024 року за заявою позивачки видано виконавчий лист на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року у справі № 496/383/21.

26.03.2025 року ОСОБА_1 , в особі представника, звернулася на адресу Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області з заявою про примусове виконання рішення.

07.05.2025 року ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області листом повідомило стягувача про невідповідність виконавчого листа чинному законодавству, а саме невірно зазначено боржника та не визначена конкретна сума коштів, яка підлягає до стягнення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.11.2025 року, по справі № 496/383/21, виправлено описку в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду у справі № 496/383/21 від 24.10.2024 року, а саме замінено з «Стягнути з сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області…» на «Стягнути з Одеської районної державної адміністрації Одеської області…».

Відповідно до копії листа ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області 16.06.2025 року, та фіскального чеку АТ «Укрпошта», ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області повертає без виконання оригінал виконавчого листа, виданого 31.12.2024 року Біляївським районним судом Одеської області у справі № 496/383/21 стягувачу.

АТ «Укрпошта», листом від 15.05.2026 року, повідомило представнику стягувача про те, що інформація стосовно пересилання поштового відправлення за № 6760207058722 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня тому, що воно ймовірно було прийняте до пересилання більше ніж півроку тому або стягувачем зазначено некоректний номер відправлення.

Листом від 04.05.2026 року, за вих. № 02-28-11-06/472, ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області, повідомило представника стягувача про те, що управління рекомендованим листом від 06.06.2025 року за вих. № 02-28-13-06/606 повернуло оригінал виконавчого листа, виданого 31.12.2024 року Біляївським районним судом Одеської області у справі № 496/383/21 на поштову адресу представника стягувача.

На підставі наведеного виконавчий лист було втрачено при пересилці поштовим відправленням.

З урахуванням встановлених судом обставин справи наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.

Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» визначено, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Положеннями ч. 1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд дійшов висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявником надано суду належні докази щодо втрати оригіналу виконавчого листа не з його вини.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити та видати дублікат виконавчого листа по справі № 496/383/21, оскільки оригінал втрачено, рішення не виконано, натомість, відсутність виконавчого листа у державного виконавця унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 81, 84, 433, п. 17 Розділу XIII ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву стягувача, ОСОБА_1 , в особі представника, про видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа у справі № 496/383/21 на примусове виконання постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення ОСОБА_1 з посади директора районного історико-краєзнавчого музею, поновлення на роботі, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з подальшим утриманням усіх обов`язкових податків та платежів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Портна