Ухвала суду № 137753866, 26.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6554/26

Провадження №: 1-кс/336/467/2026

У Х В А Л А

іменем України

26 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, військовослужбовця, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням.

В обгрунтування клпоотання зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №24 від 18.08.2025 ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду водія 2-го стрілецького спеціалізованого відділення 1-го стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «ШКВАЛ», у військовому званні «солдат», військової частини НОМЕР_1 .

07 лютого 2026 року, приблизно у 01 годині 00 хвилини знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу який знаходиться в однієї з кімнат вищезазначеного будинку, мобільний телефон марки Redmi Note 13 Pro Midnight Black 8 GB RAM 256 GB ROM imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , вартість якого складає 8204 гривень 80 копійок, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, зник з місця вчинення злочину разом із викраденим мобільним телефоном. Своїми умисними, злочинними діями ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , на загальну суму 8204 гривні 80 копійки.

Посилаючись на наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами.

Сторона захисту просила обрати більш м`який запобіжний захід, посилаючись на те, що на утриманні підозрюваного перебуває малолітня дитина, злочин вчинений щодо дядька підозрюваного, останній не має претензій до ОСОБА_8 .

Підозрюваний додав, що має доньку, яка народилася у жовтні 2024 року, мати дитини покинула її, за донькою доглядає сам ОСОБА_8 та його матір.

Вислухавши доводи прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадженні, додані до клопотання слідчого, в їх сукупності, слідчий суддя доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За пунктом п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК такий запобіжний захід може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як встановлено слідчим суддею, 07.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120260820800000436 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК. Досудове розслідування здійснюється слідчим ВП № 3 ЗАпорізького РУП ГУНП в ЗАпорізькій області за процесуальним керівництвом Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

29.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обгрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання доказами, зокрема: рапортом чергового відділу поліції щодо факту звернення ОСОБА_7 на лінію 102 стосовно крадіжки телефона його племінником ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.02.2026; заявою ОСОБА_5 , відповідно до якої він видав співробітникам поліції телефон; протоколом огляду предмету від 07.0.2026, а саме мобільного телефону марки Redmi Note 13 Pro Midnight Dlack 8 GB RAM 256 GB ROM imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , зарядних блоків та зарядних шнурів; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.02.2026; показаннями підозрюваного, що викладені у протоколі допиту від 26.06.2026 тощо, та стороною захисту не заперечується.

Оцінюючи визначені ст.178 КПК України обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя доходить таких висновків.

Слідчому судді надані вагомі докази, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за, що у разі визнання ОСОБА_5 винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності. 18.08.2025 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 3 роки 6 місяців 20 днів на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом. Згідно з повідомленням про підозру від 26.06.2026 ОСОБА_5 після лікування не з`явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, що вчинено в умовах воєнного стану, тобто ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні іншого тяжкого злочину.

Як зазначеноу рішенні Європейського суду з прав людину у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи наявність двох підозр у вчиненні тяжких злочинів, які вчинені під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, попередні судимості ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що існують ризики, переховування від слідства та суду, продовження злочинної діяльності.

Існує і ризик незаконного впливу на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні, оскільки ці особи добре відомі підозрюваному, він має як злочинний, так і військовий досвід, а тому може вчиняти незаконний тиск на вказаних осіб.

Натомість ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України під час розгляду клопотання не знайшов свого підтвердження, адже викрадене майно було підозрюваним добровільно видано працівникам поліції.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного та інші визначені ст. 178 КПК України фактори, сукупність встановлених слідчим суддею ризиків, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою або застава як альтернативний запобіжний захід зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

Стан здоров`я підозрюваного не виключає можливість його тримання під вартою.

Щодо доводів захисту, слідчий суддя зазначає, що наявність, зі слів підозрюваного, на його утриманні дитини, не є тією обставиною, яка стримує його від вчинення злочинів. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2026 № 28, ОСОБА_5 виключено з грошового забезпечення з 26.01.2026 через самовільне залишення частини (а.с. 76), що унеможливлює матеріальне утримання дитини підозрюваним з цього часу. Окрім цього, зі слів ОСОБА_5 , дитина перебуває під доглядом його матері.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, зіставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, а також припис ч. 2 ст. 182 КПК України, що застава може бути внесена будь-якою особою, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 становить 3328 грн., розмір застави складає 66 560 гривень.

На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України суд, у разі внесення застави, покладає на обвинуваченого обов`язки, зазначені в резолютивній частині ухвали, необхідність яких випливає із клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 24 серпня 2026 року включно.

Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 336/6554/26.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, роз`яснивши підозрюваному чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст.182 КПК України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Встановити строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 серпня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1