Рішення № 137752154, 17.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1075/26

провадження №: 2/398/2212/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" червня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації з невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Швець С.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВКФ «Велта» про стягнення нарахованої, але невиплаченої зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористану щорічну відпустку.

В обґрунтування позову зазначив, що з 12.12.2012 року по 17.11.2025 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВКФ «Велта». Наказом №222 від 17.11.2025 року був звільнений з посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. На момент звільнення відповідачем не виплачена заробітна плата, розмір якої становить 77983,62 грн. Окрім цього відповідачем не виплачена позивачу компенсація за невикористану відпустку за 9 днів 2024 року. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виплатити йому заробітну плату, проте відповідачем вони ігнорувалися.

Просить стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті за період з серпня 2025 року по листопад 2025 року в розмірі 77983,62 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 18.11.2025 року по 01.02.2026 рік (день звернення до суду) в розмірі 91546,20 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 15257,70 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою від 06.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

До початку розгляду справи по суті, представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній відмовився від позовних вимог в частині стягнення заборгованості по зарплаті, оскільки відповідачем проведено повний розрахунок заробітної плати, а також уточнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 105108,60 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2026 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині стягнення заборгованості по зарплаті, прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог.

У судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися. Відповідно до поданої заяви представник позивача просить справу розглядати без його участі та участі позивача, наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з копією трудової книжки позивач 12.12.2012 був прийнятий на роботу в ТОВ ВКФ «Велта» на посаду машиніста екскаватора. Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 17.11.2025 року.

Зазначений факт також підтверджується наказом №222 про припинення трудового стажу від 17.11.2025 року. Також у наказі зазначено «компенсація за 9 календарних днів щорічної (основної і додаткової) відпустки".

Згідно відомостей Пенсійного фонду України вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 у ТОВ ВКФ «Велта» у вересні 2025 року становила 43818,32 грн., у жовтні 2025 року становила 32470,00 грн.

Відповідно до виписки по рахунку з 01.02.2026 року по 28.02.2026 рік вбачається, що на особовий рахунок ОСОБА_1 емітований у АТ «ВСТ Банк» 12.02.2026 року від ТОВ «Велта» найшло декілька платежів призначення платежу «виплата заробітної плати».

Таким чином, судом встановлено, що 12.02.2026 року відповідачем проведено розрахунок з позивачем щодо заробітної плати. Також зазначений факт підтверджено позивачем.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 04 листопада 2025 року, тобто з дня, наступного за днем звільнення.

Відповідно до п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до довідки форми ОК-5, становить 1695,30 грн. (заробітна плата за останні два місяці поділена на кількість робочих днів, тобто 76288,32 грн. : 45 днів).

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: за період з 18 листопада 2025 року по 12 лютого 2026 року включно складає 105108,60 грн. грн. (середньоденний заробіток 1695,30 грн. х 62 дні (робочі дні).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 105108,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпПУ у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) вказано, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено самим позивачем, що також підтверджено випискою з його особового банківського рахунку, відповідачем проведено розрахунок та виплачена заборгованість по зарплаті. Проте, суду не надано жодною зі сторін, беззаперечного доказу виплати або невиплати позивачу, разом із заборгованістю по зарплаті 12.02.2026 року, компенсації за невикористану відпустку, а тому, на думку суду, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1162,14 грн.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Разом з позовної заявою позивачем подано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, який позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відповідно до якого зазначено, що попередня оплата професійної правничої допомоги складає 5000 грн. оплата правничої допомоги здійснюється позивачем впродовж 10 днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Проте, позивачем на час розгляду справи не надано суду доказів оплати представнику правничої допомоги в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації з невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта», ЄДРПОУ 30912734, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 105108 (сто п`ять тисяч сто вісім) грн. 60 коп. без утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта», ЄДРПОУ 30912734, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1158,14 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта», ЄДРПОУ 30912734, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Глинки, 7, поверх 6.

Суддя Т.В.Голосеніна