Рішення № 137751944, 29.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1419/26

Провадження № 2/346/1869/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Позика» звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20020 гривень за кредитним договором та судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача полягала в тому, що 02.02.2022 року між ТОВ ФК «Ібріс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 21930784, зобов`язання за якими цією установою були виконані шляхом видачі кредиту у розмірі 5500 гривень. Але відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним, у строки і порядку встановлені договором, не виконала. Тому, у цієї установи виникло право вимоги до відповідача на суму 20020 гривень, з яких: 5500 гривень - заборгованість за кредитом; 14520 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Разом з цим, оскільки вказана установа відступила права вимоги за договором до відповідача позивачу, саме останній отримав право вимоги уплати боргу за договором, а також процентів за користування кредитом після відступлення йому права вимоги до відповідача у розмірі 14520 грн.

Позиція відповідача. Правом на подачу відзиву на позов не скористався, і будь-які докази суду не надав; був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився без повідомлення причин; представник позивача просив розглянути справу у заочному порядку.

Оцінка суду (щодо фактів).

02 лютого 2022 року, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ТОВ ФК «Ібріс» уклали між собою договір про надання фінансового кредиту № 21930784.

І зокрема, за цим договором компанія взяла на себе зобов`язання видати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 5500 гривень, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути кредит протягом до 03.05.2022 року та сплачувати проценти за пільговою процентною ставкою у розмірі 2.8% та стандартною процентною ставкою у розмірі 3% в день.

І свої зобов`язання за договором, компанія виконала у повному обсязі, оскільки видала ОСОБА_1 вказаний у договорі кредит, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, але остання у повному обсязі та у вказані строки свої обов`язки не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.8-9). Однак ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки через що, у компанії виникло право вимоги до останньої щодо сплати кредиту на загальну суму 20020 гривень, з яких: 5500 гривень - заборгованість за кредитом; 14520 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Проте, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ібріс» та ТОВ «ФК «Позика», було укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ібріс» відступив на користь ТОВ «ФК «Позика», права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором № 21930784, що укладений між ТОВ «ФК «Ібріс» та ОСОБА_1 .

І у зв`язку із цим, а також оскільки ОСОБА_1 продовжила не виконувати свої грошові зобов`язання за договором № 21930784, але вже перед новим кредитором за цим договором: ТОВ " Діджи Фінанс ", у ОСОБА_1 виник борг по кредиту у розмірі 20020 гривень, з яких: 5500 гривень - заборгованість за кредитом; 14520 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Зміст спірних правовідносин.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем ТОВ «ФК «Позика» та відповідачем ОСОБА_1 дійсно виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, та в межах яких між ними виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, отримати кредит та проценти за користуванння ним, на підставі договору.

Оцінка суду (щодо права).

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов`язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору, при цьому підписи можуть бути електронними за письмовою згодою сторін.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Ібріс» уклали між собою договір № 21930784 відповідно до якого, компанія взяла на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 5500 грн. І вона взяті на себе зобов`язання виконала повністю.

Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, за вказаним договором, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, за договором № 21930784, повернути кредит у розмірі 5500 гривень протягом до 03.05.2022 року та сплачувати проценти за пільговою процентною ставкою у розмірі 2.8% та стандартною процентною ставкою у розмірі 3% в день.

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Але, як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала. У зв`язку з чим, у неї як позичальника, дійсно утворилась заборгованість перед новим кредитором (позивачем) у розмірі 20020 гривень, з яких: 5500 гривень - заборгованість за кредитом; 14520 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Тож зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як нового кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача вказаних вище сум боргу.

Тому, матеріально-правову вимогу позивача до відповідача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Оцінка суду щодо судових витрат.

В силу положень частини 1 статті 133 і пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу) покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З огляду на це та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а сплачений позивачем судовий збір документально підтверджений і складає 2662 гривні 40 (а.с.7), він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі. Крім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5500 гривень, і оскільки позов підлягає задоволенню, вказані витрати слід також стягнути з відповідача.

Отже, керуючись статтями 2, 19, 23, 34, 43, 49, 76-113, 128-132, 133-142, 174-183, 217-248, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-289, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ « ФК «Позика» (ідентифікаційний код: 39493634; місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1), заборгованість за договором № 21930784 про надання кредиту від 02.02.2022 року, у розмірі 20020 гривень, з яких: 5500 гривень - заборгованість за кредитом; 14520 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ « ФК «Позика» (ідентифікаційний код: 39493634; місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) 2662 гривні 40 копійок - судового збору та 6000 (шість тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга позивачем може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення відповідачем може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення ухвалено із затримкою, у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному та у відпустці.

Суддя: Коваленко Д. С.