Рішення № 137751873, 29.06.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/897/26

2/0187/631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 94216916 від 04.12.2024 року, в сумі 15 145,18 грн.

Також позивач просить стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовна заява подана представником Усенко Михайлом Ігоровичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012), який діє на підставі ордера серія ВС № 1412829 від 04.11.2025.

Позов мотивовано тим, що 04.12.2024 між сторонами був укладений кредитний договір № 94216916 згідно з умовами якого відповідач отримав 3000,00 грн. Строк кредитування 360 днів, денна процентна ставка 0,99 %, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку позивач і просить стягнути.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, судом здійснено направлення документів на електрону пошту відповідача, зазначену в договорі про надання кредиту, які відповідно до довідки про доставку електронного документа отримані відповідачем 19.05.2026.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Судом встановлено, що 04.12.2024 між ТОВ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та відповідачем укладено Договір позики №94216916 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000 грн. строк позики - 360 днів.

Згідно з п. 1.4. договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 29.11.2025.

Відповідно до п. 1.5. договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 10674,00 грн в грошовому виразі та 2654,66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 13674,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,99 %.

Згідно з п/п. 1.5.1. договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,8 % в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п/п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Відповідно до п/п. 2.2.2. договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п/п. 2.2.3. договору. База для нарахування процентів: 3000,00 грн.

Згідно з п/п. 2.2.3. договору пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8 % за один день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (30 календарних днів з 04.12.2024 по 03.01.2025). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,99 % за один день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (330 календарних днів з 04.01.2025 по 29.11.2025).

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Факт зарахування відповідачеві коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», із якого вбачається, що 04.12.2024 о 12:23 год. була здійснена успішна транзакція № 1520779702 у розмірі 3000,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 94216916 від 04.12.2024 встановлено, що загальна вартість кредиту становить 13674,00 грн, що включає в себе, тіло кредиту - 3 000,00 грн, проценти за користування кредитом 10 224,00 грн. та комісію за надання кредиту 450 грн.

Укладений між сторонами в електронній формі кредитний договір підписаний 04.12.2024 о 12:23 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «pDKqmErA», тому має силу договору, укладеного в письмовій формі й підписаного сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

У наданій позивачем довідці зазначено, що відповідач, з яким укладено договір про споживчий кредит № 94216916 від 04.12.2024 ідентифікований ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «uUjcsuOW», який йому відправлений 04.12.2024 о 12:22 на номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов`язання кредитора за Договором виконані в повному обсязі. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення позивача до суду утворилася заборгованість.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором суд зазначає таке.

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ТАЙГЕР ФІНАНС» встановлено, що відповідач за кредитним договором має заборгованість станом на 28.11.2025 у сумі 15145,18 грн, яка складається з суми заборгованість по тілу кредиту 3 000 грн заборгованість по відсоткам 10 195,18 грн, заборгованість по штрафам 1500 грн, заборгованість по комісії 450 грн.

Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду не повернуті в повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 3 000,00 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування позикою суд також погоджується з позицією позивача, відповідач не сплачував кошти по відсотках, і тому має заборгованість в суму 10 195,18 грн, які нараховувалися в межах надання кредиту.

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також факт невиконання вимог кредитного договору відповідачем, погодження останнім з умовами договору (зокрема щодо погодження процентної ставки - 0,99% на день, загальна вартість кредиту) суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 450,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення комісії в розмірі 450,00 грн. задоволенню не підлягають.

Суд також не погоджується з позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами 1500,00 грн.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.7.1 Договору, встановлено, що у разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4 Кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 40% від суми отриманого кредиту.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За матеріалами справи вбачається, що штраф нарахований в період дії воєнного стану.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2 662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №1908 від 29.04.2026.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 87%) таким чином наявні підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору в сумі 2316,29 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 8000 грн, суд виходить із такого.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: Договір №0207 від 02.07.2025 про надання правничої допомоги; Акту наданих послуг №1779 від 09.03.2026; Детальний опис наданих послуг по Акту; Ордер серія ВС №1412829 від 04.11.2025.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, вказаними документами підтверджується, що дійсно позивачем були понесені витрата на правничу допомогу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оцінюючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що ця справа є справою незначної складності, у цій категорії спорів сформовано сталу судову практику, а позовні заяви є типовими. Обсяг підготовлених адвокатом матеріалів та досліджених судом доказів є незначним.

З огляду на критерії співмірності, розумності та об`єктивності, а також враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 3 000,00 грн.

Інших витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЙГЕР-ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЙГЕР-ФІНАНС» суму заборгованості за Договором кредиту №94216916 в розмірі 13195,18 (тринадцять тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 18 копійок, з яких - 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 195,18 грн. - сума заборгованості за процентами.

В іншій частині позову - відмовити.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЙГЕР-ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2316,29 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень, а всього 5 316,29 (п`ять тисяч триста шістнадцять гривень 29 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (місцезнаходження 790003, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус; ЄДРПОУ 43561909 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено та підписано 29.06.2026.

Суддя І. М. Соловйов