Ухвала суду № 137751848, 26.06.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1355/26

Провадження № 1-кс/0186/140/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2026 р. м.Шахтарське

Слідчий суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041380000220 від 19 травня 2026 року по ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Першотравенську, Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня, неодруженої, непрацюючої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючої, несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

26 червня 2026 року слідчий СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулася до слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , внесеним в рамках кримінального провадження №12026041380000220 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Згідно клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у невстановлений слідством час, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленої слідством особи, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання психотропних речовин, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, умисно, незаконно придбала кристалічну речовину загальною масою 0,2302 г, яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», обіг якої заборонено, загальною масою 0,1875 г, яку незаконно зберігала за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , з метою подальшого незаконного збуту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вищевказаної психотропної речовини, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , 24 червня 2026 року, приблизно о 14:25 годині незаконно збула ОСОБА_7 один прозорий сліп пакет з кристалічною речовиною масою 0,2302 г, яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», обіг якої заборонено, загальною масою 0,1875 г, за що відповідно отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 гривень.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , кваліфікується по ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечних психотропних речовин.

24 червня 2026 року ОСОБА_6 затримана в порядку ст.208 КПК України, фактичний час затримання 16:45 година.? ?

? ? 25 червня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

На думку слідчого, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Підставою для внесення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, і в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у тому, що підозрювана ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 не працює, постійного джерела доходів не має, власне житло відсутнє, непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, та, враховуючи тяжкість злочину, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.? ?

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що підозрювана ОСОБА_6 , не працює, у неї відсутній постійний заробіток, у зв`язку з чим остання може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів.

У зв`язку з викладеним, виникла необхідність в обранні підозрюваній ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м`якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам.

Просить обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням підозрюваній застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовільнити.

Підозрювана з клопотанням не згідна, просить обрати їй домашній арешт.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, так як ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, ризики, зазначені в клопотанні, є необґрунтованими, так як вона має брата та матір, що підтверджує її міцні соціальні зв`язки. Просить обрати ОСОБА_6 домашній арешт, а в разі обрання тримання під вартою просить визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшла до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходжу з того, що в силу вимог ст.ст.177 та 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;? ? вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність у нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме: захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа, вірогідно, вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

До клопотання додано та слідчим суддею досліджено матеріали, якими обґрунтовується підозра та заявлені старшим слідчим ризики, зокрема:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12026041380000220 від 19 травня 2026 року по ч.2 ст.307 КК України;

-протокол прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 15 травня 2026 року, згідно якого він повідомив про те, що ОСОБА_6 на території міста збуває психотропну речовину;

-протокол огляду грошових коштів від 24 червня 2026 року;

-протокол огляду ОСОБА_7 від 24 червня 2026 року;

-протокол добровільної видачі та огляду ОСОБА_7 від 24 червня 2026 року, згідно якого він добровільно видав один сліп-пакет з кристалічною речовиною та пояснив, що це психотропна речовина, яку він в цей же день придбав у ОСОБА_6 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24 червня 2026 року, згідно якого він у цей же день придбав у ОСОБА_6 один сліп-пакет з психотропною речовиною;

-висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-26/7122-НЗПРАП від 25 червня 2026 року, згідно якого кристалічна речовина масою 0,2302 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP», масою 0,1875 грама;

-протокол затримання ОСОБА_6 від 24 червня 2026 року, згідно якого вона затримана у порядку ст.208 КПК України 24 червня 2026 року, час фактичного затримання 16 година 45 хвилин;

-вимогу про судимості ОСОБА_6 , згідно якої вона судимостей не має;

-довідку КНП «Шахтарська міська лікарня» про те, що ОСОБА_6 на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- копію паспорта ОСОБА_6 та інформацію про її особу, згідно якої вона зареєстрована по АДРЕСА_1 ;

-копію характеристики на ОСОБА_6 з місця проживання, виданої ПП «Комунальщик-1»;

-повідомлення від 25 червня 2026 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.? ?

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

На переконання слідчого судді, ці докази є належними та достатніми на цій стадії провадження для прийняття рішення про обрання підозрюваній запобіжного заходу.

Що стосується встановлених слідчим ризиків, передбачених п.п 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то останні є такими, що об`єктивно існують.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 не працює, постійного джерела доходів не має, власне житло відсутнє, непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, та, враховуючи тяжкість злочину, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.?

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 не працює, у неї відсутній постійний заробіток, у зв`язку з чим остання може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів.

Повідомлення про підозру підозрюваній вручене 25 червня 2026 року.

Відповідно до ст.178 КПК України враховую вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, обставини його вчинення, покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винною, а також особу підозрюваної, яка є несудимою, не працює, постійного джерела доходів не має, житло на праві власності відсутнє, непрацездатних осіб на утриманні не має.

З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку про те, що ризики переховування від органів досудового розслідування, вчинення інших кримінальних правопорушень, є реальними.

Оцінюючи вищевказані обставини, також зважаю на практику ЄСПЛ, зокрема, в частині того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов`язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу, як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, житла на праві власності не має, вважаю, за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте, був порушений нею; щодо злочинів, передбачених статтями 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відповідно.

Такою сумою застави визначаю вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 гривень), що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, який не є завідомо непомірним для неї, з покладанням на підозрювану обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Враховуючи характеризуючі дані підозрюваної, те, що вона обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, не працює, постійного джерела доходів не має, житло на праві власності відсутнє, непрацездатних осіб на утриманні не має, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.176-184, 186, 187, 193, 196, 197, 309, 369-372, 376 КПК України, - слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041380000220 від 19 травня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовільнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою рахувати з 16 години 45 хвилин 24 червня 2026 року по 16 годину 45 хвилин 22 серпня 2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, вважати, що ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави, та покласти на неї наступні обов`язки: не відлучатись з м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області, за місцем проживання: по АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрювана? ? вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що, якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора та суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слідчий суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 .

Ухвала оголошена, копію ухвали отримала «26» червня 2026 року о «_____» годині «____» хвилин.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ___ ОСОБА_6 .