Ухвала суду № 137751814, 24.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/412/26

№ 1-кс/183/824/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), заявника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 62026050020000003 від 13 січня 2026 року,

в с т а н о в и в :

23.06.2026 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 62026050020000003 від 13 січня 2026 року.

Зава мотивована наступним.

У провадженні слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 перебуває його скарга на постанову прокурора про закриття кримінального провадження (справа № 183/412/26).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону-України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковим джерелом права в Україні, безсторонність (неупередженість) суду оцінюється за двома критеріями:

Суб`єктивний критерій особисте переконання та поведінка судді у конкретній справі;

Об`єктивний критерій - наявність достатніх гарантій, які виключають будь-які легітимні сумніви у безсторонності суду в об`єктивного («розсудливого») спостерігача.

Користуючись правом, наданим йому статтею 80 КПК України, цією заявою він заявляє відвід слідчому судді ОСОБА_5 .

Ця заява про відвід ґрунтується не на суб`єктивних припущеннях, а на беззаперечних та документально зафіксованих фактах (у тому числі технічним записом судового засідання, офіційним Журналом судового засідання), які безальтернативно доводять особисту упередженість слідчого судді ОСОБА_5 , її відкриту неприязнь до скаржника, застосування подвійних стандартів, грубе порушення нею засад змагальності, норм Кодексу суддівської етики, штучне затягування строків розгляду та неналежне фіксування (неповноту) судового процесу.

Системні та відверті процесуальні зловживання слідчого судді у вказаному провадженні не лише руйнують презумпцію її безсторонності та роблять її подальшу участь у справі неможливою, але й містять прямі ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Обґрунтування заявленого відводу базується на наведених нижче обставинах та фактах.

РОЗДІЛ І. Преюдиція упередженості, імітація процесу та позапроцесуальна поведінка слідчого судді

1.1. Ретроспективна преюдиція негативного ставлення, отримання доказів у позапроцесуальний спосіб та безпідставне відхилення відводу слідчому.

Особиста неприязнь та суб`єктивна упередженість слідчого судді ОСОБА_5 щодо його особи має стійкий, системний характер і була сформована, ще до початку розгляду даного кримінального провадження. Це підтверджується обставинами розгляду нею двох попередніх справ за його участю у травні 2026 року, під час яких суддя відкрито діяла в інтересах посадових осіб ДБР, грубо, порушуючи вимоги КПК України. Суб`єктивний критерій упередженості підтверджується наступними фактами:

По-перше, отримання доказів у позапроцесуальний спосіб (поза підсистемою ЄСІТС) та позбавлення його права на доступ до правосуддя (провадження № 1- кс/183/549/26).

Розглядаючи його скаргу на постанову слідчого про відмову в допиті ключового свідка ОСОБА_6 , слідча суддя ОСОБА_5 в ухвалі від 26 травня 2026 року зазначила: «на адресу суду надійшла копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 20.04.2026 року. Таким чином слідчий суддя вважає, що слідчим була проведена слідча дія... А тому скарга не підлягає задоволенню».

Проте, вказаний документ (протокол допиту) офіційно до суду не надходив, у матеріалах судової справи він відсутній і до підсистеми «Електронний суд» (ЄСІТС) не завантажувався. Таким чином, слідча суддя отримала цей документ або, інформацію про нього у непередбачений законом спосіб (шляхом позапроцесуального спілкування зі слідчим ДБР).

Для того, щоб приховати цей факт долучення доказу, отриманого у позапроцесуальний спосіб, суддя умисно проігнорувала його офіційне клопотання від 29.04.2026 про обов`язкову участь у засіданні в режимі відеоконференцїї. Провівши засідання без його участі, суддя умисно позбавила його права на ознайомлення з цим «документом» та можливості надати щодо нього свої заперечення, чим грубо порушила ст. 22 КПК України (принцип змагальності сторін) та ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження доказів).

По-друге, умисне спотворення фактів з метою уникнення відводу упередженого слідчого (провадження № 1-кс/183/551/26).

Розглядаючи його заяву про відвід слідчому ДБР ОСОБА_7 , суддя ОСОБА_5 ухвалою від 20.05.2026 безпідставно відмовила у її задоволенні. У тексті заяви про відвід (пункт 4) він навів прямі та беззаперечні докази ворожості слідчого, процитувавши його офіційну постанову від 10.04.2026, де він застосував до нього відверто образливі оціночні судження, назвавши реалізацію ним законних процесуальних прав «деструктивним чинником», «зловживанням» та «шкідливою процесуальною поведінкою».

Незважаючи на наявність цих документально підтверджених фактів прямої упередженості слідчого, суддя ОСОБА_5 у своїй ухвалі навела недостовірні відомості, вказавши: «...питання щодо наявності неупередженості слідчого в даному кримінальному провадженні конкретно ОСОБА_4 не зазначене».

Тим самим суддя повністю проігнорувала обґрунтування його заяви, умисно уникла надання правової оцінки діям слідчого та безпідставно відмовила у його відводі.

Вказані обставини неспростовно доводять, що ще до початку розгляду поточної скарги слідча суддя ОСОБА_5 вже мала стійку ворожу позицію щодо нього та практикувала позапроцесуальне спілкування зі стороною обвинувачення.

1.2. Відкладення судового засідання 17.06.2026 у позапроцесуальний спосіб та надання апаратом суду завідомо неправдивої інформації.

Підтвердженням упередженості та відвертого нехтування слідчим суддею нормами кримінального процесуального закону є події, що відбулися 17 червня 2026 року. На цю дату (о 15:30) було призначено розгляд його поточної скарги в режимі відеоконференції. Він завчасно авторизувався у підсистемі відеоконференцзв`язку (ЄСІТС) та перебував в онлайні. Проте, відеоконференція так і не розпочалася, а судове засідання не відбулося.

З метою з`ясування причин зриву судового розгляду, він зателефонував на робочий номер суду. Під час телефонної розмови, секретар судового засідання спочатку надала йому недостовірну інформацію, безпідставно, пославшись на його нібито неявку, заявивши: «Дуже дивно, я вам відправляла запрошення... Мені було, що ви не в сіті. Треба було нам зателефонувати».

Ця інформація є завідомо неправдивою, оскільки підсистема ЄСІТС автоматично зберігає цифрові сліди, і жодних запрошень до його кабінету в той час не надходило.

Коли він наголосив на відсутності цифрових слідів створення конференції, секретар була змушена визнати справжню причину зриву засідання: «Дивіться, немає прокурора, тому буде друга дата. Вам прийде». При цьому на його запитання щодо офіційного відкладення справи секретар підтвердила, що процесуального рішення взагалі не ухвалювалось.

Ці факти, беззаперечно доводять грубе порушення слідчим суддею ОСОБА_5 процедури, визначеної Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до імперативних вимог ст.ст. 104, 107 та 342 КПК України, навіть у разі неявки прокурора, слідчий суддя була зобов`язана відкрити судове засідання, здійснити технічну фіксацію, скласти Журнал судового засідання, заслухати думку присутнього учасника (його, як скаржника) і лише після цього ухвалити законне процесуальне рішення про відкладення розгляду.

Натомість, слідча суддя повністю проігнорувала цей алгоритм. Засідання не відкривалося, технічна фіксація не здійснювалася. Суддя ухвалила непередбачене законом рішення перенести справу виключно через неявку прокурора. Такий позапроцесуальний спосіб скасування засідання є істотним порушенням засад кримінального провадження і доводить, що суддя керується не КПК України, а власним розсудом, діючи виключно в інтересах сторони обвинувачення.

1.3. Втручання слідчого судді у телефонну розмову по гучному зв`язку, позапроцесуальне спілкування та умисна відмова у сприянні реалізації прав (події 17.06.2026).

Під час вищевказаної телефонної розмови 17.06.2026, з`ясувавши факт позапроцесуального перенесення засідання через неявку прокурора, він звернувся до секретаря з проханням посприяти у наданні йому доступу до матеріалів кримінального провадження (відсканувати їх та надати через підсистему «Електронний суд»). Своє прохання він обґрунтував тим, що бере участь у засіданні виключно дистанційно, а прокурор незаконно обмежує його доступ до доказів.

У цей момент секретар судового засідання увімкнула телефон на гучний зв`язок, і в діалог безпосередньо втрутилася слідча суддя ОСОБА_5 , яка фізично перебувала поруч.

Вступивши у пряме позапроцесуальне спілкування зі ним, як зі скаржником, слідча суддя у категоричній формі відмовила у сприянні реалізації його прав. На його зауваження, що ненадання матеріалів обмежує йогоправа, суддя зазначила:

«Я вам кажу... суд, не буде за вас працювати».

Коли він повторно звернувся з проханням відсканувати матеріали для ознайомлення, звертаючись до неї особисто («ваша честь»), слідча суддя категорично зазначила:

«Немає у суду такої функції».

На його репліку про те, що ознайомлення - це його фундаментальне процесуальне право, суддя відповіла:

«Це ваше право... Дякую, дивіться, і ви дивіться. До побачення», після чого розмова була перервана з ініціативи суду.

Вказана поведінка слідчого судді є прямим та умисним порушенням імперативних вимог закону:

Частини 6 статті 22 КПК України, яка встановлює: «Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків». Відмовляючи у сприянні доступу до матеріалів (які є предметом дослідження) під приводом того, що «суд не буде за вас працювати", суддя відкрито порушила принцип змагальності та рівності сторін.

Статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Бангалорських принципів поведінки суддів. Втручання судді у телефонну розмову скаржника з апаратом суду та вирішення процесуальних питань (щодо доступу до доказів) у позапроцесуальний спосіб по телефону - є абсолютно неприпустимим та неетичним.

Відкрита декларація небажання забезпечувати його права доводить, що слідча суддя ОСОБА_5 , ще за п`ять днів до офіційного судового засідання (22.06.2026) вже сформувала до нього упереджене, вороже ставлення і не збиралася виконувати функцію об`єктивного арбітра.

II. РОЗДІЛ II. Порушення суддівської етики, повідомлення недостовірної інформації та порушення стадій судового розгляду (події 19/22.06.2026)

2.1. Прояв неповаги, порушення суддівської етики та перебивання учасника процесу.

Наперед сформована ворожа позиція та упередженість слідчої судді ОСОБА_5 знайшла своє пряме підтвердження вже під час проведення офіційного судового засідання 22 червня 2026 року. З перших хвилин розгляду суддя, замість забезпечення порядку та дотримання процедури, вдалася до порушення правил суддівської етики та прояву неповаги.

Під час його спроб аргументовано висловити свою позицію щодо заявленого відводу, слідча суддя безпідставно його перебивала, не даючи закінчити думку. На його законні зауваження (які зафіксовані технічним записом): «Не перебивайте мене, будь ласка, ви порушуєте моє право на надання пояснень... ви продовжуєте мене перебивати», суддя не реагувала, продовжуючи порушувати порядок ведення засідання.

Більше того, демонструючи зверхність, слідча суддя ОСОБА_5 дозволила собі неетичну репліку на його адресу, заявивши під аудіозапис:

«Вам ні з ким побалакати?»

Вказана поведінка з боку носія суддівської влади є абсолютно неприпустимою та прямо порушує:

Частину 3 статті 321 КПК України, згідно з якою головуючий у судовому засіданні зобов`язаний «забезпечувати повагу до прав і законних інтересів учасників кримінального провадження». Натомість суддя сама стала джерелом неповаги та зневаги.

Статтю 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка імперативно вимагає від судді бути об`єктивним, безстороннім, виявляти такт, повагу до учасників процесу та дотримуватися судівської етики.

Бангалорські принципи поведінки суддів (зокрема пункт 6.6), згідно з якими суддя має підтримувати порядок та етикет у судовому розгляді, бути терплячим, гідним та ввічливим щодо сторін.

Використання суддею образливих та саркастичних фраз на кшталт "Вам ні з ким побалакати?" на адресу учасника, який намагається захистити свої порушені права, є беззаперечним доказом наявності глибокої суб`єктивної (особистої) неприязні. Для будь-якого розсудливого спостерігача є очевидним, що суддя, яка дозволила собі неетичні висловлювання у судовому засіданні, апріорі не здатна бути безстороннім арбітром та ухвалити об`єктивне рішення щодо такого скаржника.

2.2. Повідомлення недостовірної інформації щодо обставин за участю секретаря судового засідання.

Під час судового засідання 22 червня 2026 року ним було заявлено вмотивований відвід секретарю судового засідання. Підставою для відводу слугував факт надання цим секретарем, завідомо неправдивої інформації 17.06.2026 (щодо нібито "відправлених запрошень» на відеоконференцію, яких у підсистемі ЄСІТС не існувало) та її слів у фіктивному перенесенні судового засідання у позапроцесуальний спосіб.

Оскільки він не знав прізвища секретаря, він чітко і недвозначно ідентифікував її для суду за обставинами події, заявивши (згідно з технічним записом): «В мене є відвід секретарю, з яким я безпосередньо розмовляв по телефону... яка давала вам слухачку, де ви мені говорили по телефону... Тобто ви знаєте, хто це».

Слідча суддя ОСОБА_5 , яка 17.06.2026 особисто брала слухавку з рук цього самого секретаря, стояла поруч із нею та безпосередньо брала участь у тій телефонній розмові по гучному зв`язку, чудово знала, про кого саме йде мова. Проте, замість виконання свого обов`язку, як незалежного арбітра, суддя повідомила недостовірну інформацію під аудіозапис, безпідставно, посилаючись на власну необізнаність. Вона заявила:

«Я ж не знаю, якому секретарю у вас відвід».

Вказаний факт підтверджує повідомлення судом недостовірної інформації.

Слідчий суддя, достовірно, знаючи особу секретаря, яка допустила порушення закону та обманювала скаржника, умисно ухилилася від з`ясування обставин з метою приховання проступку своєї підлеглої. Така поведінка свідчить про умисне уникнення реагування на порушення підлеглих.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України, суддя підлягає відводу за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості. Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, чесність і непідкупність є необхідними умовами виконання суддею своїх обов`язків.

Суддя, яка свідомо повідомляє недостовірні відомості учаснику процесу під технічний аудіозапис з метою уникнення відводу секретаря, об`єктивно втрачає статус безстороннього арбітра, її дії руйнують саму суть правосуддя, оскільки для будь-якого розсудливого спостерігача є очевидним: якщо суддя надає неправдиву інформацію у процедурних питаннях, вона гарантовано буде упередженою і під час ухвалення рішення по суті справи.

2.3. Безпідставна відмова у задоволенні відводу секретарю та прийняття солідарної відповідальності за дії апарату суду.

Під час судового засідання 22 червня 2026 року, за наслідками розгляду заявленого ним відводу секретарю судового засідання, слідча суддя ОСОБА_5 видалилася до нарадчої кімнати, після виходу з якої проголосила вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у його задоволенні.

Ухвалення такого рішення за наявності об`єктивних та задокументованих фактів надання секретарем недостовірної інформації скаржнику (події 17.06.2026 щодо відсутності запрошень у підсистемі ЄСІТС), безпосереднім очевидцем яких була сама слідча суддя, свідчить про наявність упередженості. Відмовляючи у задоволенні обґрунтованого відводу, слідча суддя де-факто легалізувала неналежну поведінку працівника апарату суду, чим взяла на себе солідарну відповідальність за вказані порушення. Відповідно до об`єктивного критерію безсторонності, свідоме ігнорування судом фактів надання недостовірної інформації секретарем безальтернативно формує сумнів у неупередженості самої головуючої.

2.4. Порушення імперативної послідовності стадій судового розгляду та істотна неповнота підготовчого провадження.

Одразу після проголошення ухвали щодо секретаря, слідча суддя ОСОБА_5 здійснила істотне порушення процесуального алгоритму підготовчої частини судового розгляду (Глава 27 КПК України). Вказане виразилося у наступних фактах:

По-перше, легалізація документів без надання доступу до них та порушення статті 324 КПК України.

Слідча суддя повідомила про надходження документів від прокурора. Оскільки вказані документи не містили прикріплених файлів із текстом у підсистемі ЄСІТС, він був фізично позбавлений можливості з ними ознайомитися. Він заявив офіційне заперечення під технічний аудіозапис про те, що не ознайомлений з їхнім змістом і позбавлений можливості надати контраргументи.

Крім того, констатувавши неявку прокурора, суддя, всупереч імперативним вимогам статті 324 КПК України, не з`ясувала його думку щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності сторони обвинувачення.

По-друге, незаконний злам хронології процесуальних стадій та нероз`яснення прав.

Не завершивши обов`язкові дії підготовчого провадження (зокрема, не роз`яснивши йому процесуальні права згідно зі ст. 345 КПК України), суддя самовільно форсувала перехід безпосередньо до розгляду скарги по суті (Глава 28 КПК України).

З метою недопущення вказаного процесуального порушення, він був змушений зупинити суддю та вказати на недотримання стадій процесу (цитата згідно з технічним записом): «Ми ще не перейшли до моєї скарги, оскільки там ще багато подано клопотань... Ми перейшли стадії вже до розгляду, грубо кажучи, минуючи ще стадію...».

Лише після цього зауваження слідча суддя здійснила незаконне повернення зі стадії розгляду по суті назад до підготовчої стадії. Кримінальний процесуальний закон імперативно визначає сувору послідовність стадій і не передбачає можливості довільного повернення до підготовчого провадження після здійснення переходу до розгляду по суті.

По-третє, залишення без розгляду завчасно поданих письмових клопотань.

До початку засідання через підсистему ЄСІТС мною було подано 4 (чотири) письмові клопотання, які підлягали обов`язковому обговоренню та вирішенню у підготовчій частині (ст. 350 КПК України). Однак слідча суддя залишила їх без розгляду та не ухвалила щодо них жодного процесуального рішення.

Наведена сукупність задокументованих порушень у підготовчій стадії неспростовно доводить, що слідча суддя не мала на меті забезпечення змагального процесу, а здійснювала формальний розгляд із відкритою упередженістю.

РОЗДІЛ III. Подвійні стандарти процесуального часу та неналежна фіксація перебігу засідання.

3.1. Подвійні стандарти процесуального часу, безпідставне позбавлення права на перерву та штучне затягування строків розгляду справи.

Ігнорування його прав та суб`єктивна упередженість слідчої судді ОСОБА_5 яскраво проявилися у застосуванні нею відвертих подвійних стандартів щодо процесуального часу під час судового засідання 22 червня 2026 року (оформленого Журналом від 19.06.2026).

Згідно з офіційною повісткою та даними підсистеми ЄСІТС, судове засідання було призначене на 11 годину 30 хвилин. Як законослухняний учасник процесу, він своєчасно авторизувався у системі відеоконференцзв`язку. Однак слідча суддя, без будь-якого попередження, чи пояснення причин, змусила його очікувати початку засідання понад 1 годину 40 хвилин (згідно з Журналом судового засідання, фактичне відкриття відбулося лише о 13:10). Таке безпідставне марнування його особистого часу суддя вважала абсолютно прийнятним і нормальним.

Проте, коли наприкінці цього ж засідання (о 13:34) він заявив про намір реалізувати своє фундаментальне процесуальне право на відвід судді та попросив надати йому коротку перерву - всього 10 хвилин - для його письмового формулювання та мотивування (згідно з вимогами ст. 80 КПК України), позиція судді кардинально змінилася.

Слідча суддя, яка перед цим безпідставно затримала початок засідання на понад півтори години, категорично відмовила йому у наданні 10 хвилин. Свою відмову вона обґрунтувала не нормами права, а виключно власним робочим графіком, категорично заявивши під технічний аудіозапис:

«...оскільки в провадженні ще дуже багато є справ і на сьогодні чекати 10 хвилин суд не може».

Цей факт безальтернативно доводить, що слідча суддя поставила власну зручність вище за імперативні вимоги КПК України. Зайнятість судді в інших провадженнях об`єктивно не є правовою підставою для позбавлення особи її гарантованого права на відвід у поточній справі.

Більше того, відмовивши у короткій перерві, суддя використала цей штучний привід для того, щоб перервати судове засідання та перенести його на інший день. Своїми діями слідча суддя умисно порушила імперативний 5-денний строк розгляду скарги, встановлений частиною 2 статті 306 КПК України.

Для об`єктивного спостерігача є абсолютно очевидним: якби суддя ОСОБА_5 дійсно керувалася принципом економії часу та ефективності правосуддя, вона б надала 10 хвилин для підготовки заяви тоді б питання відводу було б вирішене у той же день. Натомість суддя свідомо затягнула розгляд справи, обравши тактику ухилення від ухвалення процесуального рішення.

3.2. Відсутність процесуального рішення та неналежна фіксація перебігу судового засідання (порушення ст.ст. 108, 371 КПК України).

Відмова у наданні йому 10-хвилинної перерви для підготовки заяви про відвід супроводжувалася порушенням порядку ухвалення судових рішень та фіксування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК України, ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу судового засідання. Проте слідча суддя ОСОБА_5 не постановила відповідної усної ухвали за наслідками розгляду його клопотання про перерву, а натомість без вирішення клопотання по суті перервала розгляд та завершила відеоконференцію.

При цьому апаратом суду було допущено неналежну фіксацію ходу судового засідання, що призвело до істотної неповноти офіційного процесуального документа.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 108 КПК України, у журналі судового засідання обов`язково зазначаються: «час, номер та найменування процесуальної дії... ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати».

Як вбачається з копії Журналу судового засідання від 19.06.2026:

У рядку № 20 (час 13:34:43) зафіксовано подання клопотання: «Скаржник: ОСОБА_8 . Просить час для відводу судді».

Наступний рядок № 21 (час 13:35:54), де мала б бути зафіксована усна ухвала суду щодо вирішення вказаного клопотання, містить лише вказівку на особу головуючого: «Суддя: ОСОБА_5 », тоді як графа «Дія І Додаткова інформація» залишена незаповненою.

Відсутність відомостей у цій графі свідчить про неналежну фіксацію процесуальних дій суду. Таке порушення ст. 108 КПК України унеможливлює належний судовий контроль за діями головуючого та обмежує моє право посилатися на ці дії як на доказ процесуальних порушень. Сукупність цих дій (відсутність ухвали та неповнота Журналу) є об`єктивним свідченням недотримання судом гарантій справедливого судового розгляду.

РОЗДІЛ IV. Порушення стандартів ЄСПЛ та наявність у діях слідчого судді ознак дисциплінарного проступку.

4.1. Порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Микаллеф проти Мальти» та «Веттштайн проти Швейцарії»), наявність безсторонності суду визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

З точки зору об`єктивного критерію, суддя, яка здійснює розглядів умовах порушення принципу рівності сторін, попускає неналежну фіксацію процесу та надає учаснику невідповідну дійсності інформацію, об`єктивно не відповідає вимогам безсторонності. З точки зору суб`єктивного критерію, використання суддею неетичних висловлювань («Вам ні з ким побалакати?») та категоричних відмов сприяти у реалізації процесуальних прав («суд не буде за вас працювати») прямо вказує на наявність особистого неприязного ставлення до скаржника.

4.2. Порушення принципу «рівності зброї» (Equality of arms).

Відповідно до практики ЄСПЛ (справа «Надточій проти України»), принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою позицію в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище.

Долучення слідчою суддею до матеріалів справи документа вх. № 2597І/26-Вх («Заперечення на скаргу») без надання скаржнику можливості ознайомитися з його змістом, а також розгляд справи за відсутності прокурора без з`ясування думки скаржника (чим було обмежено його право ініціювати питання про обов`язкову участь сторони обвинувачення) - є істотним порушенням засад змагальності.

4.3. Ознаки дисциплінарного проступку.

Викладені обставини містять ознаки дисциплінарних проступків, передбачених частиною 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статур суддів», а саме:

п. 1: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасником процесу наданих йому процесуальних прав (невирішення завчасно поданих письмових клопотань та порушення порядку підготовчої частини судового розгляду);

п. 2: безпідставне затягування строків розгляду справи (порушення строків, передбачених ч. 2 ст. 306 КПК України);

п. 3: допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя (прояв неповаги до учасників процесу);

п. 4: порушення, вимог щодо фіксування судового процесу (неналежна фіксація та неповнота Журналу судового засідання).

У зв`язку з вищевикладеним просив відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 62026050020000003 від 13 січня 2026 року (справа № 183/412/26, 1-кс/183761/26).

Заявник в судовому засіданні свою заяву підтримав, вказав, що слідчий суддя ОСОБА_5 раніше розглядала справи за його участі, де допускала поза процесуальну поведінку. Суддя слухала справу без його участі, хоча участь була обов`язковою. При цьому заява про відвід судді обумовлена не фактом незгоди з її рішеннями, а її діями, які він вважає такими, що порушують закон слідчим суддею ОСОБА_5 . Зазначив, що він особисто розмовляв з суддею ОСОБА_5 , повідомивши, що прокурор протидіє йому у захисті своїх прав, зокрема внаслідок ненадання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, а суддя зазначила, що це не обов`язок суду завантажувати матеріали в ЄСІТС. І засідання було перенесено у поза процесуальний спосіб. При цьому слідчий суддя ОСОБА_5 спочатку відклала справу з підстав відсутності прокурора, а потім вирішила розглядати цю справу без прокурора, тобто нею в одному провадженні прийняті суперечливі рішення, які є взаємовиключними. Також суддею не було вирішено клопотання про надання 10 хвилин перерви, вона просто відклала справу. Вказав, що підставою для відводу є порушення суддею кримінально процесуального законодавства і правил поведінки судді.

Прокурор в судовому заперечувала проти задоволення заяви про відвід.

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилась для надання пояснень, що не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши заяву про відвід головуючого судді, приходить до наступного.

У відповідності до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Судом встановлено, що в провадженні судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 перебуває скарга ОСОБА_4 на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 62026050020000003 від 13 січня 2026 року.

Положення ст.ст. 75, 76 КПК України визначають підстави відводу слідчого судді, судді або присяжного, а саме слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Вивчивши заяву про відвід судді та наявні матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для відводу судді ОСОБА_5 , оскільки доводи обвинуваченого не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Отже, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 76, 80, 81, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження № 62026050020000003 від 13 січня 2026 року відмовити.

Повний текст ухвали оголошено 29 червня 2026 року о 08.45 годині.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1