Рішення № 137751088, 05.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/31386/25

пр. № 2/759/5759/26

05 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Шило М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відповідно до якого просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 73443,82 грн., з яких сума виплаченого страхового відшкодування, що підлягає оплаті відповідачем в порядку регресу в розмірі 48000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 6247, 13 грн.; пеня в розмірі 16967, 77 грн.; три відсотки річних в розмірі 1728, 92 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 7300 грн.

Свої вимоги мотивує наступним. 17.10.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та MAZDA 3, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. В судовому порядку Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також, при розслідуванні страхового випадка Страховиком було виявлено,що на момент події Відповідач був притягнутий до відповідальності по ч.4 ст. 126 КУпАП, таким чином, відповідно до листа УПП НПУ міста Києва від 24.11.2025, було встановлено факт, що Відповідач під час ДТП здійснював керування транспортним засобом не маючи відповідних чинних документів на право керування таким транспортним засобом. Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-207045513. Позивач, на виконання полісу страхування №EP-207045513, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу MAZDA 3, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 48.500,00 грн. Враховуючи винність Відповідача у настанні ДТП, керування ним транспортним засобом без отримання у встановленому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до Відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування. Крім того, просить стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань. У зв`язку з наведеним, позивач просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 29.12.2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відзив на позов матеріали справи не містять.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.10.2022 р. о 18:30 у м. Києві на перехресті Кільцевої дороги та вул. Жмеринська, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_5 , був неуважний, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Mazda, д.н.з. НОМЕР_6 , при ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пп. «Б» п. 2.3, п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2023 року у справі № 759/2755/23 Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв`язку з закінченням на момент її розгляду строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, при розслідуванні страхового випадка Страховиком було виявлено,що на момент події Відповідач був притягнутий до відповідальності по ч.4 ст. 126 КУпАП, таким чином, відповідно до листа УПП НПУ міста Києва від 24.11.2025, було встановлено факт, що Відповідач під час ДТП здійснював керування транспортним засобом не маючи відповідних чинних документів на право керування таким транспортним засобом

Встановлено, що Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-207045513.

ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі у зв`язку з пошкодженням майна (шлагбаума) внаслідок ДТП.

За полісом страхування №EP-207045513 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 0,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-207045513, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу MAZDA 3, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 48.500,00 грн., що підтверджується платіжними документами

У рішенні по справі «О`Таллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» nо 15809/02і 25624/02 FCHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобіля є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями, та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, тому на підставі ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та /або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. «б» пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відтак, позивачем було повністю виконано покладені на нього зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 було скеровано вимогу про виплату грошових коштів № 41131/1 від 12.09.2024 року. Згідно з інформацією поштового відстеження лист не вручено відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідачем не сплачено позивачу суму страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом , зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1, 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не було виконано грошового зобов`язання, позивач має право на стягнення штрафних санкцій за період з 19.09.2024 по 26.11.2025 року.

З урахуванням викладеного, відповідач зобов`язаний сплатити інфляційні втрати - 6247, 13 грн., пеню - 16967,77 грн. та три відсотки річних 1728, 92 грн.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 48500,00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 6247, 13 грн.; пеню у розмірі 6967, 77 грн.; три відсотки річних в розмірі 1728, 92 грн., що у загальному розмірі становить 73443, 82 грн.

Відповідно до приписів п.13 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

До матеріалів справи долучено договір про надання професійної правничої допомоги; акту прийому-передачі наданих послуг від 16.07.2025 року, відповідно до якого загальна сума витрат щодо надання юридичних послуг професійної правничої допомоги у справі становить 7300 грн., акт прийому-передачі наданих послуг №41131 від 15.12.2025 року відповідно до якого загальна сума витрат щодо надання юридичних послуг професійної правничої допомоги у справі становить 7300 грн.

Таким чином, враховуючи складінсть справи, зважаючи на виконані роботи та принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 7300,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 , приватний будинок)на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ:39433769) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 48500,00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 6247, 13 грн.; пеня у розмірі 16967, 77 грн.; 3 відсотки річних в розмірі 1728, 92 грн., а всього 73443 (сімдесят три тисячі чотириста сорок три) грн. 82 коп.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 , приватний будинок)на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ:39433769) 2422,40 грн. витрат на оплату судового збору, 7300,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Журибеда