Рішення № 137750682, 26.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4833/26

провадження № 2/753/7848/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором № 867196 від 06.07.2023 у розмірі 22 601,98 грн, яка складається з: 2 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту та 19 602,01 грн - заборгованість за відсотками.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Відповідачкою було укладено договір про надання споживчого кредиту в електронній формі. Кредитодавець виконав свої зобов`язання та перерахував Відповідачці кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн на її банківську картку. Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`яку з чим виникла заборгованість. Позивач набув право вимоги до Відповідачки на підставі Договіру факторингу № 21062024, який було укладено 21.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Позивачем.

Ухвалою від 11.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи, задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

16.03.2026 до суду від Відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на непропорційність заявлених вимог, нарахування процентів протягом надмірного строку, недоведення укладення електронного договору, несправедливість розміру нарахованих відсотків, недоведеність переходу права вимоги, та просила зменшити їх розмір.

03.04.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів Відповідачки та просив позовні вимоги задовольнити.

04.04.2026 Відповідачка подала заперечення на відповідь на відзив, у якому просила у задоволенні позову відмовити.

13.04.2026 до суду від АТ «Універсал банк», на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2026, надійшли витребувані документи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких мотивів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі відповідно до частини першої статті 205 ЦК України.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних згідно з частиною першою статті 207 ЦК України.

Суд установив факт укладення кредитного договору № 867196 від 06.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Договір підписаний Відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Зазначений ідентифікатор (у вигляді смс-коду) був направлений на номер телефону Відповідачки та введений нею в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Сторони погодили умови договору, зокрема, суму кредиту - 3 000,00 грн, строк кредитування - 350 днів, розмір процентів: 2,2 відсотка в день за стандартною ставкою та 0,01 відсотка в день за зниженою ставкою, тип процентної ставки є фіксованим.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та 06.07.2023 перерахував кошти на рахунок Відповідачки у розмірі 3 000,00 грн, що підтверджується відповіддю наданою АТ «Універсал банк» на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2026.

Належна ідентифікація Відповідачки підтверджується також тим фактом, що кредитні кошти були перераховані на її особисту банківську картку, що унеможливлює укладення договору іншою особою.

Відповідачка порушила свої зобов`язання та своєчасно кошти у повному обсязі не повернула.

Відповідачкою було здійснено часткові платежі на загальну суму 2 447,12 грн, які були спрямовані на погашення відсотків та тіла кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору згідно зі статтею 526 ЦК України. Договір є обов`язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 ЦК України.

Щодо нарахування відсотків.

Відповідачка зазначила, що нарахований розмір відсотків є несправедливим, непропорційно великим та таким, що порушує Закон України «Про захист прав споживачів». Суд відхиляє зазначені доводи Відповідачки про повне скасування чи довільне зменшення відсотків з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі. Проценти за кредитом є не санкцією чи відповідальністю, а платою за користування коштами протягом погодженого сторонами строку.

Позивачем долучено Паспорт споживчого кредиту, в якому чітко визначено загальну вартість кредиту та процентну ставку. Підписуючи цей Договір, Відповідачка підтвердила, що їй була надана інформація в чіткій та зрозумілій формі.

Первісний кредитор здійснював нарахування відсотків за кредитним договором у період з 06.07.2023 по 20.06.2026 (350 днів), що прямо погоджено умовами Кредитного договору.

Разом з тим, суд зазначає таке.

Кредитний договір укладено до 24 грудня 2023 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнити частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).

Цим же Законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.

Дія цього Закону поширюється на договори укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір укладено 06.07.2023 строком на 350 днів, тобто до 20.06.2024, зі стандартною процентною ставкою 2,2% в день.

Отже, пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем до позовної заяви, первісний кредитор здійснював нарахування відсотків за період з 06.07.2023 по 22.07.2023 за зниженою відсотковою ставкою 0,01% в день. З 23.07.2023 до 21.04.2024 включно первісний кредитор здійснював нарахування за кредитним договором за відсотковою ставкою 2,2%, що не перевищує законодавчо встановлене обмеження 2,5% на день, тому за цей період Суд перерахунок заборгованості за відсотками не здійснює.

У період з 22.04.2024 по 20.06.2024 (60 днів) первісний кредитор продовжував здійснювати нарахування відсотків за процентною ставкою 2,2% в день, що перевищує законодавчо встановлене обмеження на цей період 1,5% на день, що становить 3 960,00 грн.

Суд не бере до уваги розрахунок відсотків, наданий Позивачем у цій частині, та здійснює власний перерахунок в межах максимальної ставки 1,5 відсотка на день.

За розрахунком Суду, у період з 22.04.2024 по 20.06.2024 правомірний розмір відсотків, розрахований за ставкою 1,5% на день від залишку суми 2 999,97 грн, становить 2 700,00 грн (2 999,97 грн * 1,5% * 60 днів).

Різниця між нарахованими первісним кредитором та правомірними відсотками становить 1 260,00 грн (3 960,00 грн - 2 700,00 грн), у стягнення якої Суд відмовляє.

Загальна сума заборгованості Відповідачки за кредитним договором становить 21 341,98 грн, яка складається з 2 999,97 грн за тілом кредиту та 18 342,01 грн заборгованості за відсотками.

Щодо переходу права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 21062024 від 21.06.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 867196 від 06.07.2023 загальна заборгованість якого у розмірі 22 601,98 грн.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Позивач належним чином набув статусу нового кредитора та наділений повноваженнями вимагати від Відповідачки виконання грошового зобов`язання. Доказів сплати боргу первісному кредитору Відповідачкою суду не надано.

Відповідачка у відзиві зазначила, що має скрутне матеріальне становище, має на утриманні дитину до 3х років у зв`язку з чим непрацевлаштована. Єдиним її доходом є державна соціальна допомога у розмірі 860 грн на місяць. На підтвердження цього Відповідачка долучила до відзиву копію свідоцтва про народження дитини та копію квитанції про зарахування на рахунок 860 грн з категорією виплати «Соціальні виплати».

Суд відхиляє ці доводи Відповідачки, оскільки відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Сама по собі наявність на утриманні малолітньої дитини, тимчасове безробіття та отримання соціальної допомоги не є передбаченими законом підставами для звільнення особи від виконання договірних зобов`язань, які вона добровільно на себе взяла.

Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено частково, тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 287,35 грн, розрахований пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просив стягнути з Відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Наданими суду доказами (в копіях): - договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; актом №98 наданих послуг від 15.12.2025; детальним описом наданих послуг до акту №98 від 15.12.2025 доведено, що послуги з професійної правничої допомоги на суму у розмірі 8 000,00 грн Позивачу надавав адвокат Усенко М.І.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач заявляла клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, оцінивши докази, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, витрати у розмірі 8 000,00 грн не є співмірними із складністю справи, є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв`язку з чим вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи клопотання відповідача, часткове задоволення позовних вимог, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 4 000,00 грн.

Отже, розподілу підлягають витрати у розмірі 4 000,00 грн (які охоплюють усну консультацію Клієнта щодо перспектив та порідку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції Клієнта у справі; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта), які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі. У стягненні 4 000,00 грн, суд відмовляє, оскільки витрати у цьому розмірі є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі.

Керуючись нормами ст. 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 867196 від 06.07.2023 у розмірі 21 341,98 грн, судовий збір у розмірі 2 287,35 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, разом - 27 629,33грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська обл, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова