Рішення № 137750609, 23.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/13/26

Провадження №2/552/1236/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 Київський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

представник позивача Грибанов Денис В`ячеславович,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Чудненко Володимир Миколайович,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 108484,99 грн.

В позовній заяві зазначав, що 10 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №С20.178.76797.

07 липня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого, Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 2.2. договору факторингу права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього договору та надсилається АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №3 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року в сумі 108484,99 грн., з яких 40745,49 грн. заборгованість за основним боргом, 67739,50 грн. заборгованість за відсотками, 0,00 грн. заборгованість за комісіями.

Відповідачем заборгованість не сплачена, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2026 року відкрито провадження, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Відповідач надав заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 23 червня 2026 року відмовлено відповідачу ОСОБА_1 у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.

У відзиві відповідач поставив під сумнів підписання ним кредитного договору №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року та отримання по ньому коштів.

Зазначив, що він дійсно, орієнтовно у 2017 році співпрацював з ПАТ «Ідея Банк». Користувався споживчими кредитами, для чого отримував платіжну картку з метою зручності «обслуговування» для перерахування коштів зі своєї картки на кредитний рахунок по споживчому кредиту.

Але звертаючись до суду з даним позовом, позивач не надав належних та допустимих доказів, як б підтверджували наявність укладеного банком та ОСОБА_1 кредитного договору, докази порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання та наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем за кредитним договором та розмір такої заборгованості.

Також звернув увагу, що позивачем нараховано відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування, що не допускається.

Позивач звернуся з вимогами про стягнення тіла кредиту в розмірі, більшому ніж визначено кредитним договором.

Крім того, позовна заява подана після спливу строку позовної давності.

Виписка про рух коштів по рахунку взагалі містить відомості, з яких вбачається, що заборгованість відсутня.

Посилаючись на ці та інші обставини, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 64-66).

Не погодившись з доводами, наведеними відповідачем у відзиві, позивач надав відповідь на відзив, у якій просив позов задовольнити в повному обсязі (а.с.96-104).

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, у яких в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі (а.с.114-117).

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» докази, а саме: детальний розрахунок заборгованості по Кредитному договору №С20.178.76797 від 10.08.2017 р., укладеному ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , за період з 10.08.2017 по 07.07.2023 р. із зазначенням помісячно: суми боргу за кредитом, на яку нараховано відсотки; відсоткової ставки, що задіяна при нарахуванні в даний період (місяць); розміру нарахованих відсотків, а також проведених ОСОБА_1 платежів; належним чином засвідчену копію угоди №С20.178.76797 від 10.08.2017р. про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, укладеної ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та паспорту споживчого кредиту.

Також витребувано у Акціонерного товариства «Ідея Банк» виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 згідно угоди №С20.178.76797 від 10.08.201 7р. про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, укладеної ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , за період з за період з 10.08.2017 по 07.07.2023 р.

В задоволенні клопотання про витребування інших доказів відмовлено (а.с.136).

Ухвалою суду від 23 червня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи в судовому засіданні представником були відкликані.

Інших заяв або клопотань сторони суду не подавали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, уповноваживши адвоката Чудненка В.М. представляти його інтереси в суді.

Представник відповідача Чудненко В.М. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі. В задоволенні позову просив відмовити.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які в судове засідання не з`явились.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 10 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея банк» було укладено угоду С20.178.76797 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1 кредитного договору найменування банківського продукту кредитна картка.

Згідно пункту 2 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди та договору, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard.

Банк надає клієнту кредит у виді відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку.

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн.

Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди 40000 грн.

Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії 24,00%річних (а.с.148-149).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Вказаний договір підписаний представником банку та ОСОБА_1 .

Догові укладений в паперовому вигляді, містить підписи осіб, які цей договір підписали.

Доказів на спростування тієї обставини, що цей договір підписав він, ОСОБА_1 суду не надав. Тому при розгляді справи суд вважає встановленою ту обставину, що АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 договір підписано та укладено належним чином.

Оскільки договору вид кредиту кредитна лінія з максимальним лімітом 200000 грн, суд відхиляє посилання сторони відповідача на ту обставину, що тіло кредиту, яке просить стягнути позивач (згідно позовної заяви 40745,49 грн) перевищує розмір наданого кредиту.

Як встановлено судом, банк свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надав позивачу доступ до кредитних коштів, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , який активно користувався платіжною карткою, знімав кошти та здійснював їх часткове повернення.

Але відповідач свого обов`язку належним чином не виконав, в повному обсязі не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором, та не сплатив в повному обсязі нараховані йому відсотки.

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого, АТ «Ідея Банк» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2.2. Договору факторингу Права Вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною договір (а.с. 23-24).

Відповідно до Реєстру боржників №3 від 07.07.2023, відступаються права вимоги до боржників за такими договорами та в таких розмірах:

за кредитним договором №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року в сумі 108484,99 грн., з яких

40745,49 грн. - заборгованість за основним боргом,

67739,50 грн. - заборгованість за відсотками,

0,00 грн. - заборгованість за комісіями (а.с. 26).

Відповідно до п.5.2. Договору факторингу, в день підписання Реєстру боржників, за умови виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" зобов`язань передбачених п.4.1 цього договору, АТ «Ідея Банк» втрачає права на будь-які платежі боржників в оплату їх заборгованостей за первинними договорами. В разі звернення боржників до АТ «Ідея Банк» з приводу виконання зобов`язань за відступленими Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" правами вимог, АТ «Ідея Банк» повідомляє про необхідність виконання зобов`язань на користь позивача.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка виникла у відповідача за договором, суд виходить з наступного.

Як передбачено п. 7 кредитного договору №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року, ця угода є укладеною з дня її підписання сторонами та діє протягом строку кредитування.

В самому договорі строк кредитування не визначений.

Тому при вирішенні питання щодо строку кредитування суд виходить з даних паспорту споживчого кредиту, відповідно до якого строк кредитування 12 місяців.

Таким чином сторонами в договорі №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року визначено строк кредитування та строк дії договору до 10 серпня 2018 року.

Банк же після 10 серпня 2018 року продовжив нараховувати відсотки за користування кредитом, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 та розрахунком заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-16гс22 сформулювала наступну правову позицію, відповідно до якої у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування ухвали від 29.06.2022 також послався на Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20), у якому останній вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення процентів поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.

Оскільки розрахунок заборгованості відповідача за договором в межах строку кредитування позивач не надав, суд виходить з даних виписки про рух коштів по рахунку.

З наведеного доказу вбачається, що ОСОБА_1 знято готівки у банкоматі на загальну суму 62650,00 грн (а.с.166).

Протягом строку кредитування (по 11 серпня 2018 року) банком нараховано відповідачу проценти та здійснено передбачене договором списання за рахунок тіла кредиту страхових внесків та інших платежів (без врахування комісії) на загальну суму 14502,41 грн (а.с.162-163).

Внесено відповідачем на рахунок коштів на загальну суму (без врахування того, на погашення яких складових заборгованості вони зараховані кредитором) 45500,00 грн (а.с.166).

Таким чином розмір заборгованості відповідача за договором (без врахування комісії за обслуговування заборгованості) становить:

62650,00 грн + 14502,41 грн - 45500,00 грн = 31652,41 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення комісії судом враховано наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про безпідставність нарахування позивачем відповідачу заборгованості за комісією.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання),

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вирішуючи клопотання відповідача про застосування позовної давності при вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

При цьому згідно п. 6 кредитного договору №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року його сторони домовилися про збільшення строку позовної давності до 10 років (а.с. 148-150).

Крім того, суд зауважує, що згідно п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В Україні через COVID-19 з 12.03.2020 було введено карантин, який неодноразово було продовжено. Скасовано карантин на всій території України з 1 липня 2023 року.

Тобто строк позовної давності продовжується ще на 3 роки 3 місяці 20 днів.

Згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 05 січня 2026 року, тобто в межах строку позовної давності.

З цих підстав заява відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у розмірі 31562,41 грн.

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які судом задоволені на 29%, з відповідача на користь позивача відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню на відшкодування понесених судових витрат 878,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 266 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №С20.178.76797 від 10 серпня 2017 року в сумі 31652,41 грн, на відшкодування понесених судових витрат 878,12 грн, а всього стягнути 32530,53 грн (тридцять дві тисячі п`ятсот тридцять гривень п`ятдесят три копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014,

відповідач ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 26.06.2026.

Головуючий О.А. Самсонова