Ухвала суду № 137749569, 22.01.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7499/17-ц

У Х В А Л А

22 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Бурячок А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу представника акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - адвоката Далія С.О. про визнання незаконними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С., скасування постанов від 16.10.2019 та 30.10.2019 про накладення штрафу, визнання акту від 30.10.2019 таким, що складено з порушенням, -

В С Т А Н О В И В :

до суду надійшла скарга представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - адвоката Далія С.О. на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С., у якій просить визнати дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С. в частині винесення постанови від 16.10.2019 та від 30.10.2019 про накладення штрафу за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 від 02.10.2019 незаконними; скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С. від 16.10.2019 про накладення штрафу за виконавчим провадженням № НОМЕР_1; скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С. від 30.10.2019 про накладення штрафу за виконавчим провадженням № НОМЕР_1; визнати акт державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С. від 30.10.2019 таким, що складено дійсно з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання (т. 8, а.с. 2-18).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду м. Києва на підставі розпорядження № 207 від 03.07.2023 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями від 03.02.2023, на підставі якого матеріали скарги було передано судді Печерського районного суду м. Києва Новаку Р.В.

Сторони в судове засідання не з`явились, про місце, день і час розгляду повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи та скарги з додатками, встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. ст. 447-451 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19) зазначено, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Така пряма вказівка, зокрема, міститься у частині другій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка набула чинності 05.10.2016, та відповідно до якої внесені зміни в ЦПК України».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 в справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) зроблено висновок, що: «імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. […] Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18)».

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20.09.2018 у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09.10.2019 у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19).

З огляду на наведене, скарга АТ КБ «Приватбанк» на постанови державного виконавця про накладення штрафів не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 225 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана скарга не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а відтак у провадження за скаргою слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 225 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 225, 259, 260, 353, 447-451 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за скаргою представника акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - адвоката Далія С.О. про визнання незаконними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С., скасування постанов від 16.10.2019 та 30.10.2019 про накладення штрафу, визнання акту від 30.10.2019 таким, що складено з порушенням - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.В. Новак