Ухвала суду № 137748571, 24.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3816/26

Провадження 1кп/712/752/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання захисника ОСОБА_4 , яка представляє інтереси ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону подано обвинувальний акт, який затверджено у кримінальному провадженні №42023113330000037 від 24.07.2023 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

До підготовчого судового засідання до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , яка представляє інтереси ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України в порядку п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.07.2023 року було внесено відомості до ЄРДР за № 42023113330000037 про вчинення кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 191 КК України. В подальшому, 12.08.2025 року постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення було змінено кваліфікацію з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 3 ст. 365-2 КК України. 11.09.2025 року від Фонду державного майна України до прокуратури надійшло клопотання про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого. 12.09.2025 року Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону ухвалено постанову про зміну попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, про визнання потерпілим та залучення до кримінального провадження представника потерпілого. ОСОБА_5 30.09.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. Згідно положень ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочато слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбачених зокрема ст. 365-2 КК України. Відповідно до ст. 279 КПК України зобов`язано слідчого, прокурора виконати дії, передбачені ст. 278 КПК України, в тому числі невідкладно внести до ЄРДР дату та час повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа із зазначенням стітті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. А у разі відсутності зазначеної згоди потерпілого, прокурор повинен винести постанову про закриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Враховуючи, що клопотання Фонду державного майна про залучення до провадження в якості потерпілого подано лише 12.09.2025 р. за вхідним №12919-25 (вихідний №10-79-228-40 від 11.09.2025), вже після постанови щодо зміни кваліфікації, яка була ухвалена 12.08.2025 р., просить суд закрити кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Захисник ОСОБА_4 , яка представляє інтереси ОСОБА_5 на підготовчому судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_5 на підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про закриття кримінального провадження та просив задовольнити.

Представник потерпілого Фонду державного майна України до підготовчого судового не з`явився, надав суду клопотання про проведення засідань без участі представника Фонду державного майна України.

Прокурор на підготовчому судовому засіданні (приймав участь дистанційно, в режимі відеоконференції) заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження так як на даний час, потерпілий Фонд державного майна України не відмовлявся від обвинувачення, тому відсутня підстава для закриття кримінального провадження, передбачена п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім того, вважає, що різниця у часі між постановою слідчого від 12.08.2025 року та поданням Фондом державного майна України клопотання про залучення його до провадження як потерпілого, жодним чином не свідчить про те, що Фонд державного майна відмовився від обвинувачення.

Суд, заслухавши доводи захисника, думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та реєстр доданий до нього в межах заявленого клопотання, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 п. 2 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Статтею 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого з-поміж інших ст. 365-2 КК України.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені п. 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому п. 2, 3 ч. 2 цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Суд зазначає, що критерієм розмежування кримінальних проваджень у формі приватного та публічного обвинувачення є зумовлене характером і наслідками протиправного діяння співвідношення публічного і приватного інтересу як об`єктів кримінально-правового захисту. Від такого співвідношення залежать передбачені законом способи вирішення конфлікту між винним і потерпілим, у тому числі можливість його розв`язання без застосування заходів кримінальної репресії.

Попри суспільну небезпечність кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, як і будь-яких інших злочинів, їх визначальною ознакою є домінування приватного інтересу над публічним, яке надає вирішального значення волевиявленню потерпілого для притягнення чи не притягнення особи до кримінальної відповідальності. Головна ідея запровадження цієї особливої кримінальної процедури у правову систему України полягає в тому, що законодавець надає пріоритет свободі особистості у царині, яка віддана на розсуд індивіда і не може бути об`єктом втручання держави.

Злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, завдають шкоди головним чином інтересам окремих осіб, здебільшого, не є тяжкими і зумовлені локальними конфліктами, їх небезпека для держави й суспільства не є значною, а порушені права потерпілих можуть бути ефективно захищені як за допомогою кримінально-правових механізмів, так і в альтернативний спосіб. Завдана цим особам шкода зазвичай не має непоправного характеру, і становище, яке вони мали до вчинення посягання, може бути поновлено, в тому числі, шляхом порозуміння, примирення, компенсації й іншим чином без застосування встановлених державою заходів примусу.

У цих випадках, які є винятками із засади публічності, законодавець надає потерпілому можливість вибору одного з альтернативних варіантів поведінки у відповідь на вчинення щодо нього кримінального правопорушення: ініціювати перед компетентними органами притягнення винного до кримінальної відповідальності; врегулювати кримінально-правовий спір на основі взаємного порозуміння; не вдаватися до жодних дій.

Обираючи спосіб реагування на злочин, потерпілий, користуючись свободою розсуду, самостійно вирішує питання про те, наскільки це протиправне діяння зачіпає його інтереси, наскільки ефективним для їх захисту буде звернення до процедури кримінального судочинства, а в разі початку такої процедури чи доцільно її продовжувати. Заява потерпілого свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження.

Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до частини першої статті 477КПК може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із частиною четвертою статті26, пунктом сьомим частини першої статті 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством).

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 1 ч.1 ст. 477 КПК України, це кримінальне провадження відноситься до кримінального провадження, що здійснюється у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі № 288/1158/16-к вбачається, що кримінальний процесуальний закон не регламентує конкретного способу звернення потерпілого з заявою, яка зумовлює визначені у частині першій статті 477 КПК правові наслідки. Водночас захист прав і свобод людини як втілення принципу верховенства права вимагає надання переваги внутрішньому змісту юридично значущих дій над зовнішньою формою їх вираження. З огляду на зазначене навіть у разі, якщо потерпілий не подавав до правоохоронних органів заяви про злочин як окремого процесуального документа, однак до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження однозначно висловив свою позицію про притягнення винного до кримінальної відповідальності, відповідна позиція, зафіксована у процесуальних документах, дає підставу для кримінального переслідування особи за злочин приватного обвинувачення.

Лише в разі якщо потерпілий із заявою про кримінальне правопорушення не звертався і, будучи забезпеченим необхідними умовами для реалізації своїх процесуальних прав, не ставив у будь-який спосіб ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом питання про застосування щодо винного заходів кримінальної репресії або ж беззастережно відмовився від застосування таких заходів, суд, перекваліфікувавши діяння на злочин приватного обвинувачення, керуючись частиною сьомою статті 284 КПК, зобов`язаний постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі пункту сьомого частини першої цієї статті (крім винятків, передбачених цим пунктом).

На підставі викладеного, суд вважає, що розрив у часі між постановою слідчого від 12.08.2025 року про перекваліфікацію дій на ст. 3652 КК України та поданням Фондом державного майна України клопотання про залучення його до провадження як потерпілого, жодним чином не свідчить про те, що Фонд державного майна України відмовився від обвинувачення.

Також, потерпілий Фонд державного майна України до суду з клопотанням про відмову від обвинувачення не звертався.

Таким чином, в зв`язку з відсутністю клопотання потерпілого Фонду державного майна України про відмову від обвинувачення, Фондом державного майна України подавалася відповідна заява про вступ у справу, як потерпілого, тому суд приходить до висновку. що клопотання захисника ОСОБА_4 , яка представляє інтереси ОСОБА_5 про закриття кримінального задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 22, 93, 314-316, 284, 350, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 , яка представляє інтереси ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 червня 2026 року.

Повний текст ухвали проголошено 26 червня 2026 року о 10 годині хвилин.

Головуючий -