Ухвала суду № 137748375, 23.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.06.2026Справа № 554/5302/26 Провадження № 1-кс/554/8012/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, в порядку статті 303 КПК України,

в с т а н о в и л а :

14.04.2024 року до провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 04.04.2026 року, та в нерозгляді клопотання про передачу кримінального провадження №12025226240000814 за підслідністю до ТУ ДБР у м. Полтаві.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 від 17.04.2026 року було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових (уповноважених) осіб ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 04 квітня 2026 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.05.2026 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.04.2026 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Як слідує зі змісту ухвали Полтавського апеляційного суду від 28.05.2026 року підставою для скасування ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.04.2026 року стало те, що слідчий суддя не вирішила скаргу ОСОБА_3 в частині оскарження бездіяльності уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_3 про передачу кримінального провадження №12025226240000814 до ТУ ДБР у м. Полтава, витребування висновку СМЕ від 01 січня 2026 року та здійснення виїмки системних логів Реєстру «Оберіг» за 27 грудня 2025 року, не перевірив доводи ОСОБА_3 з приводу бездіяльності щодо нерозгляду вказаного клопотання.

Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 11.06.2026 року справу розподілено до провадження слідчого судді ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.06.2026 року справу № 554/5302/26 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, в порядку статті 303 КПК України, прийнято до провадження слідчого судді ОСОБА_5 .

Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 04.04.2026 року він звернувся до ТУ ДБР у місті Полтаві із заявою про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.361, 365, 366 КК України, які полягали в несанкціонованому втручанні в ІКС (Реєстр «Оберіг») працівниками правоохоронних органів, перевищенні повноважень та службовому підробленні.

Також ним було подано слідчому клопотання про необхідність передачі кримінального провадження № 12025226240000814 за підслідністю до ТУ ДБР у м. Полтаві, оскільки надається правова оцінка діям працівників поліції та ТЦК.

Адресат отримав зазначене повідомлення, однак відомості до ЄРДР не були внесені, повідомлення про початок досудового розслідування заявник не отримував.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій розгляд скарги просив проводити за його відсутності. Вимоги та доводи, викладені у скарзі, підтримав, просив задовольнити скаргу.

Представник ТУ ДБР у м. Полтаві в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду скарги не подав. Неявка суб`єкту, бездіяльність якого оскаржується, у відповідності до положень ч.3 ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчим суддею неодноразово витребовувались з ТУ ДБР у м. Полтаві матеріали щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 04.04.2026 року, його клопотання від 04.04.2026 року, а також матеріали кримінального провадження №12025226240000814 від 28.12.2025 року, однак, зазначені матеріали слідчому судді не надані.

Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Так, згідно із п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Скарга ОСОБА_3 містить два самостійні предмети оскарження, тому слідчий суддя вважає за необхідне вирішити кожну із заявлених вимог окремо.

Щодо скарги на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 04.04.2026 року.

Частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з положеннями п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.

При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відомостей до ЄРДР.

Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40, ч.4 ст.40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що можуть свідчити про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Згідно із ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Проаналізувавши зміст заяви (клопотання) ОСОБА_3 від 04.04.2026 року, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені у ній відомості не містять достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення службовими особами конкретного кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею КК України, в тому числі ст.ст.361, 365, 366 КК України, на які посилається заявник. Зокрема, твердження заявника про фальсифікацію відомостей у Реєстрі «Оберіг» з метою виправдання його доставлення працівниками поліції до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 27.12.2025 року ґрунтуються виключно на його припущеннях та суб`єктивному сприйнятті обставин події, тоді як будь-яких доказів, які б вказували на реальність події кримінального правопорушення та необхідність внесення відповідних відомостей до ЄРДР, матеріали скарги не містять.

Крім того, зі змісту заяви (клопотання) вбачається, що фактично заявник висловлює незгоду з діями працівників поліції та ходом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025226240000814, у якому він, як зазначено в заяві, має статус потерпілого, проте будь-яких конкретних відомостей про час, спосіб, механізм чи інші обставини, які б об`єктивно підтверджували наявність в діяннях посадових осіб ознак кримінальних правопорушень, матеріали скарги не містять.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що заява (клопотання) ОСОБА_3 від 04.04.2026 року не містить відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення у розумінні положень статті 214 КПК України, а тому підстави для зобов`язання уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві внести відповідні відомості до ЄРДР відсутні.

На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви (клопотання) ОСОБА_3 від 04.04.2026 року, а тому в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Щодо скарги на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка полягає у нерозгляді клопотання про передачу кримінального провадження №12025226240000814 за підслідністю до ТУ ДБР у м. Полтаві.

Відповідно до статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

З матеріалів провадження вбачається, що 04.04.2026 року направив до ТУ ДБР у м. Полтаві клопотання, в якому порушував питання, зокрема, про:

- передачу матеріалів кримінального провадження №12025226240000814 до ТУ ДБР у м. Полтава;

- витребування висновку СМЕ від 01 січня 2026 року та здійснення виїмки системних логів Реєстру «Оберіг» за 27 грудня 2025 року.

З матеріалів провадження також вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025226240000814 здйснюється СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області.

Пунктом 3 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.

Згідно з ч.5 ст.36 КПК України генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Таким чином установлено, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві, який не є ні органом, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025226240000814, ні органом, уповноваженими особами якого здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні. Відтак, на ТУ ДБР у м. Полтаві не покладено процесуального обов`язку щодо розгляду клопотань сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, в порядку статті 220 КПК України.

Оскаржувану бездіяльність скаржник пов`язує із не розглядом клопотання про передачу матеріалів кримінальному провадження за підслідністю, витребування висновку СМЕ від 01 січня 2026 року та здійснення виїмки системних логів Реєстру «Оберіг» за 27 грудня 2025 року.

Водночас зі змісту скарги вбачається, що таке клопотання заявлено в межах та стосується кримінального провадження № 12025226240000814, досудове розслідування в якому здійснюється СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, що розташоване в м. Харкові.

Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України.

Разом із цим, територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора нормами глави 26 розділу ІІІ КПК України не визначено, а тому при вирішенні цього питання слідчий суддя вважає за необхідне, за аналогією закону, застосувати ті норми КПК України, які регулюють подібні правовідносини. Такою нормою є ч.2 ст.132 КПК України, яка визначає територіальну підсудність розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до цієї норми закону зазначені клопотання розглядаються судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

При цьому суд виходить з положень ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

За правилами ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192 КПК України клопотання під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Виходячи з системного аналізу наведених норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг і клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Таким чином, дана скарга на бездіяльність повинна розглядатися слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Разом із тим місто Харків не належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Полтави.

Таким чином, орган досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025226240000814 та в тому числі й діяльності якого фактично стосуються доводи скаржника - СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Полтави.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях вказує, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

З огляду на викладене, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025226240000814 здійснюється СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, який розташований в м. Харкові, що не належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Полтави, то скарга ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у нерозгляді клопотання про передачу кримінального провадження №12025226240000814 за підслідністю до ТУ ДБР у м. Полтаві, витребування висновку СМЕ від 01 січня 2026 року та здійснення виїмки системних логів Реєстру «Оберіг» за 27 грудня 2025 року, не підлягає розгляду Шевченківським районним судом міста Полтави, оскільки орган досудового розслідування не знаходиться в межах територіальної юрисдикції цього суду.

Згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в цій частині скарга ОСОБА_3 підлягає поверненню особі, яка її подала.

Разом із тим, відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.303-307, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 04.04.2026 року, - відмовити.

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка полягає у нерозгляді клопотання про передачу кримінального провадження №12025226240000814 за підслідністю до ТУ ДБР у м. Полтаві, - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що відповідно до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1