Рішення № 137748171, 26.06.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/3392/25

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 січня 2021 року між ТОВ "Інфінанс" і ОСОБА_1 на підставі заявки-анкети № 3422214 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачем, шляхом підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, було укладено договір № 0952809654/2. Відповідно до умов договору позики, відповідачка отримала кредит у розмірі 5060 грн, строком користування 18 днів, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 1,75% за один день користування кредитом, строк дії договору 3 роки. 11 лютого 2022 року між ТОВ "Інфінанс" і ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 11-02/22, відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року. В подальшому за умовами договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором позики ТОВ "Коллект Центр". У зв`язку з невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань, загальний розмір заборгованості за договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , станом на день формування позовної заяви становить 196770 грн 75 коп., з яких: 5060 грн заборгованість за тілом кредиту, 128308 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 63401 грн 80 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості). Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 74394 грн 65 коп., з яких 5060 грн заборгованість за тілом кредиту, 69334 грн 65 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Крім того, просив стягнути судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. і витрат на правову допомогу в розмірі 25000 гривень.

За ухвалою судді від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв`язку з неотриманням копії ухвали, відповідачка відзив на позов суду не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 07 січня 2021 року між ТОВ "Інфінанс" і ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952809654/2 та отримання кредиту відповідно до заявки-анкети, на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики № 3422214 від 07 січня 2021 року, що акцептована відповідачкою 07 січня 2021 року, шляхом підписання електронним підписом, за умовами якої ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5060 грн, строком кредитування 18 днів, зі сплатою реальної річної відсоткової ставки в розмірі 638,75% в розрахунку 1,75% за один день користування кредитом, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 1593 грн 90 копійок (а.с. 8-22).

11 лютого 2022 року між ТОВ "Інфінанс" і ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 11-02/22, відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором позики № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року. Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 74394 грн 65 коп., з яких 5060 грн заборгованість за тілом кредиту, 69334 грн 65 коп. заборгованість за процентами (а.с. 27-37).

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" і ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року. Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 133368 грн 95 коп., з яких 5060 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 128308 грн 95 коп. сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 38-51).

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року станом на 24 жовтня 2025 року становить 196770 грн 75 коп., з яких 5060 грн заборгованість за тілом кредиту, 128308 грн 95 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 10 січня 2023 року, 63401 грн 80 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими за період 10 січня 2023 року 24 жовтня 2025 року (а.с. 26).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вказаним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5060 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ "Інфінанс" і відповідачкою договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року, дана фінансова установа надала позичальниці суму позики, а відповідачка зобов`язувалась повернути надану позику в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 18 днів.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 18 днів, тобто до 25 січня 2021 року, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

За умовами договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5060 грн, строком кредитування 18 днів, зі сплатою реальної річної відсоткової ставки в розмірі 638,75% в розрахунку 1,75% за один день користування кредитом, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 1593 грн 90 копійок.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідачки підлягають до стягнення відсотки за користування кредитом у розмірі 1593 грн 90 коп., які визначені в акцепті оферти від 07 січня 2021 року.

Таким чином, оскільки відповідачка умови вказаного кредитного договору належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року, в розмірі 6653 грн 90 коп., з яких 5060 грн заборгованість за тілом кредиту, 1593 грн 90 коп. заборгованість за відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-листа АО "Лігал Ассістанс", заявки на надання юридичної допомоги № 1984 від 01 вересня 2025 року, витягу з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30 вересня 2025 року, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 25000 гривень (а.с. 59-63).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "Коллект Центр" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 1500 гривень.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" підлягає частковому задоволенню, то з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 216 грн 66 копійок.

Керуючись ст. 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952809654/2 від 07 січня 2021 року в розмірі 6653 (шість тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 216 (двісті шістнадцять) гривень 66 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 червня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО