Ухвала суду № 137746475, 26.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/43/22

Провадження № 1-кп/185/257/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року місто Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в період воєнного стану клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянин України, не одруженого, приватної особи - підприємця, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установила:

Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області проводиться судовий розгляд вказаного кримінального провадження .

26 червня 2026 року прокурором подано до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в обґрунтування клопотання прокурором покладено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується фактичними даними, оскільки ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, а саме: 19.05.2022, 20.04.2022. 29.06.2022, в порушення покладених на нього обов`язків не з`являвся до зали судового засідання та фактично зірвав судовий процес. У період з 05.09.2022 по 19.03.2026 обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від суду. Отже, інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував з приводу заявленого клопотання та заявив клопотання про застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляд цілодобового домашнього арешту, зазначаючи, що тримання під вартою є порушенням його прав на самозахист.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора, обвинуваченого та матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України, при цьому метою його застосування, стала необхідність запобігання ризику переховування від суду, який не лише обґрунтований, а й фактично реалізувалася.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Тобто, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

В переважній більшості випадків, враховуючи вірогідний характер ризиків, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Враховуючи тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, у разі визнання ОСОБА_3 винним, є ризик, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, ОСОБА_3 може переховуватись від суду.

На підтвердження існування вказаного ризику свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання 19.05.2022, 20.04.2022. 29.06.2022 в порушення покладених на нього обов`язків не з`явився до зали судового засідання, фактично ухилившись від суду та зірвавши судовий процес.

При цьому, будь-яких повідомлень, які б свідчили про поважність причини неявки до судового засідання обвинувачений не повідомив. В день судових засідань ОСОБА_3 особисто приносив заяви щодо відсутності, на його думку, статусу обвинуваченого у нього та з інших питань.

Тобто фактично, ОСОБА_3 був присутній під час проведення підготовчого судового засідання та жодного разу не з`явився на судовий розгляд вказаного кримінального провадження чим неодноразово зривав проведення судових засідань своєю неявкою до зали судового засідання.

05.09.2022 судовий розгляд відносно ОСОБА_3 зупинено у зв`язку з його переховуванням від суду.

Обвинуваченого ОСОБА_3 доставлено до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 19 березня 2026 року на виконання ухвали суду від 11 листопада 2025 року.

Втім, у період з 05.09.2022 по день затримання ОСОБА_3 , будучи обізнаним щодо наявності відносно нього в суді кримінального провадження, до суду не з`явився, станом кримінального провадження відносно нього не цікавився, що також є додатковим свідченням про ухилення обвинуваченого від суду.

Таким чином, суд вважає, що є беззаперечні дані про наявність по справі ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу окрім як взяття під варту, призведе до здійснення підозрюваним ОСОБА_3 протидії судовому провадженню у спосіб вказаний в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, на користь зазначеного ризику свідчить відсутність міцних соціальних зав`язків ОСОБА_3 , а саме: відсутність на утриманні дітей та осіб похилого віку, відсутність офіційного місця роботи та стабільного джерела доходу обвинуваченого.

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування обвинуваченого, суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатніх підстав про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший, більш м`який.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі встановлені обставини у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, враховуючи положення п.3 ст. 183 КПК України - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 днів, до 24 серпня 2026 року, включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 133 120.00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Строк дії ухвали до 24 серпня 2026 року, включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, строк дії ухвали закінчується 24.08.2026 о 23 год. 59 хв.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовити

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: ОСОБА_1