Рішення № 137746445, 26.06.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/430/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Лісняк В.В.,

за участі секретаря Коваль Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71995295, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3500,00 грн., строком на 30 днів (з 01.08.2025 по 30.08.2028 р.) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.500%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту та зобов`язувався повернути суму кредиту, сплатити проценти за його користування та комісію. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом переказу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 . 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу №16/09/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступив на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 .. Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 року до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги за кредитним договором № 71995295 від 01.08.2025 року в розмірі 11550,00 грн., з яких 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 525,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 525,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 7000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, яку просить стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правчину допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений, про причину неявки не повідомив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за його відсутності на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що 01.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71995295. Згідно вказаного договору, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 3500,00 грн. на строк 30 днів із процентною ставкою в день 0.500% (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що становить 525 грн.; дата надання кредиту 01.08.2025 р., дата повернення кредиту 30.08.2025 р., денна процентна ставка/день 1.00%, проценти за понадстрокове користування кредитом - 4.00%, пеня - 4% в день (п.2.2.1 - 2.2.4 Договору). Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «64010». Довідкою ТОВ "Європейська платіжна система" вих. №КД-000024342 від 07.01.2026 р. підтверджено, що відповідно до умов про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.23020 р., який укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та "ТОВ «Європейська платіжна система», 01.08.2025 р. на картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 3500,00 грн., що також підтверджується квитанцією ТОВ «Європейська платіжна система». Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 26.02.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260224/108252-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 01.08.2025 р. здійснено переказ коштів на суму 3500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.08.2025 04.08.2025.

16.09.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Деал Фінанс Групп» за плату належні йому права вимоги до боржників. Відповідно до п. п. 1.1 договору факторингу №16/09/25, укладеного 16.09.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп», клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр та плату. Згідно Витягу з реєстру боржників № 23/12/25-02 від 23.12.2025 р. до Договору факторингу №16/09/25, укладеного 16.09.2025 р., ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11550,00 грн. за кредитним договором № 71995295 від 01.08.2025 р.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором № 71995295 від 01.08.2025 р. у сумі 11550,00 грн., яка складається з тіла кредиту 3500,00 грн., суми заборгованості за відсотками 525,00 грн., суми заборгованості за комісією 525,00 грн., суми заборгованості за пенею/неустойкою 7 000,00 грн. Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 3500,00 грн., відсотків в розмірі 525,00 грн., комісії в розмірі 525,00 грн., в загальній сумі 4550,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає таке. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, зокрема, заборгованість за пенею/неустойкою в розмірі 7 000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Тому позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за пенею в розмірі 7000 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому стягненню.

Відповідно до вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, код банку 300528, НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП Банк») заборгованість за договором кредиту № 71995295 в розмірі 4550,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 525,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 525,00 грн. - сума заборгованості за комісією та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., всього 10212,40 грн. (десять тисяч двісті дванадцять гривень 40 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Лісняк