Рішення № 137744918, 11.06.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1737/25

Провадження № 2/538/92/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-СХІД" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства "БОГДАНАГРО-2020" про визнання укладеною додаткової угоди та визнання відсутнім права оренди,

в с т а н о в и в :

ТОВ "РАЙЗ-СХІД" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ "БОГДАНАГРО-2020" і просить: Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі б/н від 10.10.2017 року між ТОВ «РАЙЗ-СХІД» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в іншій редакції; 3. Визнати відсутнім права оренди ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «БОГДАНАГРО-2020» на земельну ділянку кадастровий номер 5322682800:00:001:0516, площею 3,4734 га; Скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,4734 га, кадастровий номер 5322682800:00:001:0516, яка розташована на території Ісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області номер запису про інше речове право: 60911653. Позов обґрунтовано тим, що 10.10.2017 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ТОВ "Райз- Схід" було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого ТОВ "Райз-

Схід" набуло право оренди земельної ділянки площею 3,4734га, кадастровий номер 5322682800:00:001:0516, яка розташована на території Ісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області. 23 липня 2019 року між ОСОБА_1 (Орендодавець), ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ «Райз-Схід» (Орендар) було укладено Додаткову угоду до Договору оренди від 10 жовтня 2017 року, відповідно до якої, одного з Орендодавця ЗД з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516 за Договором оренди від 10 жовтня 2017 року змінено на ОСОБА_4 , а сам договір оренди викладено в новій редакції . Відповідно до п. 3.1.Договору оренди землі, договір укладено строком до 24.07.2025, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку, даний Договір та право оренди за даним договором до моменту закінчення збирання врожаю. У зв`язку із закінченням 24 липня 2025 строку дії Договору, на виконання п. 6.2. Договору оренди Позивачем 14 березня 2025 року спрямовано Відповідачам лист повідомлення вих. №96 про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 10 жовтня 2017 року. До цього листа додано два оригінальних примірника додаткової угоди про продовження дії договору, підписані зі сторони орендаря. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист Відповідачі не надали, тобто не скористалися правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечили проти продовження Договору на новий строк. Таким чином, Позивач(Орендар) скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а Відповідач не надіслав повідомлення про небажання продовжувати договірні відносини, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною Таким, чином, Позивач вважає поновленим Договір оренди землі № б/н від 10.10.2017 на підставі частини п`ятої та шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), а тому наявні підстави для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку. 25 липня 2025 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ФГ «БОГДАНАГРО-2020» укладено Договір оренди землі з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516. Проте, укладенням вищезазначеного Договору відповідачі порушили переважне право Позивача на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516 на новий строк.

Ухвалою судді від 30.09.2025 року по справі відкрито провадження, за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.

31.10.2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Панченко О.В. надійшов відзив на позовну заяву, з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі оскільки направлення оерндаре пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами в разі відсутності волевиявлення орендождавця на продовження договору оренди; і переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строкне може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки , щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. (а.с.82-85).

07.11.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.94-96).

Ухвалою суду від 28.01.2026 позовну заяву було залишено без руху, так як позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір.

Ухвалою суду від 26.02.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в письових поясненнях від 11.06.2026 просив справу розглядати без їх участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в заяві до суду просила справу розглядати без її участі, зазначила, що має спільну думку і позицію з ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, забезпечив явку свого представника - адвоката Панченко О.В., яка в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача ФГ «БОГДАНАГРО-2020» в судовму засіданні також просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 10.10.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (з однієї сторони) та ТОВ «Райз-Схід" (з іншої) було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавці передали орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,47 га кадастровий номер 5322682800:00:001:0516, що розташована в с.Ісківці Лохвицького району Полтавської області. (а.с. 16-17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.07.2019 р. ОСОБА_4 успадкував після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4734 га за кадастровим номером 5322682800:00:001:0516. ОСОБА_4 таким чином став власником 1/2 частки вказаної земельної ділянки. Ця обставина підтверджується і Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.07.2019 (а.с. 86, 87) .

24 липня 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ТОВ «Райз-Схід» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди від 10 жовтня 2017 року, відповідно до якої, одного з Орендодавця земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516 за Договором оренди від 10 жовтня 2017 року змінено на ОСОБА_4 , а сам договір оренди викладено в новій редакції. Відповідно до п. 3.1.Договору оренди землі, договір укладено строком до 24.07.2025, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку, даний Договір та право оренди за даним договором до моменту закінчення збирання врожаю (а.с. 18-19).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.08.2019, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516 було зареєстровано в т.ч. на підставі додаткової угоди від 23.07.2019 за ТОВ "Райз-Схід" при цьому у витязі вказаний і строк дії - до "24.07.2025 з правом пролонгації" (а.с. 20).

28.02.2025 року ОСОБА_4 направив ТОВ «РАЙЗ-СХІД» лист-повідомлення, в якому повідомив ТОВ «РАЙЗ-СХІД», що не має наміру та бажання укладати з ними договір оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516 на новий строк чи будь-яким чином продовжувати строк на той час діючого договору/договорів оренди землі та заперечує проти поновлення договору оренди землі на той же строк і на тих же умовах, що підтверджується трек-номером відправлення 3720045404459 (а.с. 88,89).

Як доказ стороною позивача додано копію листа вих. № 06 від 14.03.2025, адресованого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з зазначенням про намір продовжити дію Договору оренди землі до якого додано оригінальний примірник додаткової угоди про продовження дії договору, підписані зі сторони орендаря (а.с. 31-33).

Згідно рекомендованого повідомлення поштове відправлення від ТОВ "Райз-Схід", датоване 14.03.2025, ОСОБА_1 отримала 19.03.2025 ()а.с. 34)

Будь-якого підтвердження про отримання ОСОБА_2 аналогічного відправлення позивачем не додано.

Також позивачем надано платіжні інструкції про сплату орендної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 22-25, 27-30) .

25.07.2025 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ФГ «БОГДАНАГРО-2020» було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,4734 га, з кадастровим номером 5322682800:00:001:0516, що розташована на території Ісковецької сільської ради Миргородського району Полтавської області (колишньої Ісковецької сільської ради Лохвицького району), право оренди було зареєстроване 28.07.2025 року (а.с. 36).

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися земельні правовідносини, які регулюються такими правовими нормами.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

За змістом частини першої статті 93 ЗК України, статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрем на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 липня 2020 року, Закон України «Про оренду землі» було доповнено статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладено статтю 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк», а ЗК України доповнено статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови».

У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» було доповнено абзацами 3 і 4, якими передбачено, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у новій редакції) та статтею 126-1 ЗК України. Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Отже, з урахуванням унормованих розділом IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правил дії Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» в часі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок поновлення договорів оренди землі в редакції статті 33 цього Закону, чинній станом на 23 квітня 2018 року, тобто на момент укладення між сторонами договору оренди землі.

Так, відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції на дату укладання договору, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала у постановах, зокрема від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №530/212/17, від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ці №159/5756/18, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»)».

У своїй постанові від 28.09.2020 року (справа № 272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

У постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/605/20 зазначено, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином: «якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку: договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист- повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах».

Натомість встановлено, що ОСОБА_4 ще 28.02.2025 направив ТОВ «РАЙЗ-СХІД» лист-повідомлення, за змістом якого останній відмовився у поновленні договору оренди землі про намір продовжити дію Договору оренди землі (а.с. 88).

Звертаючись із даним позовом до суду, представник позивача, з посиланнями на норми статті 33 Закону України "Про оренду землі", просив суд визнати укладеною додаткову угоду, натомість проігнорував небажання орендодавця продовжувати договірні відносини.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.

За змістом статті 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець вправі прийняти умови, запропоновані орендарем (акцептувати договір), або заперечити проти конкретних істотних умов, запропонованих орендарем, тобто викласти свої умови, які не співпадають із запропонованими орендарем. Така зустрічна пропозиція становитиме нову оферту, з якою вже вправі погодись чи не погодитись орендар.

Суд звертає увагу, що позивачем після направленням відповідачем ОСОБА_2 повідомлення про небажання продовжувати договірні відносини (28.02.2025) було направлено пропозицію іншому співвласнику спірної земельної ділянки - ОСОБА_1 (14.03.2025), тобто майже через два тижні. При цьому інформації про направлення такої пропозиції ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

З огляду на вказане випливає очевидний висновок, що позивач скористався тим, що відповідач ОСОБА_1 є більш пасивним співвласником (орендарем) в порівнянні з ОСОБА_2 , який вже висловив незгоду продовжувати договірні відносини з позивачем, і штучно створив підстави для подання позову. Більше того очевидним для суду є те, що ОСОБА_1 будучи обізнаною про зміст листа ОСОБА_2 адресованого позивача, вважала недоцільним відповідати на пропозицію ТОВ "Райз-Схід".

Таким чином, при ухваленні рішення судом враховано відсутність волевиявлення співвласників земельної ділянки на продовження договору оренди землі, тому переважне право, за захистом якого звернувся позивач на укладення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушує переважне право ТОВ «Райз-Схід», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення , а саме через три дні.

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Оскільки орендодавець відмовився поновлювати договори оренди землі, тому припинилося переважне право орендаря, адже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо.

Поняття поновлення договору оренди за статтею 764 ЦК України та переважного права на укладення нового договору оренди відповідно до статті 777 ЦК України не є тотожними. Переважне право орендаря на поновлення договору покликане забезпечити пріоритет його інтересів, воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди на укладення додаткової угоди на поновлення договору оренди.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою (частини 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури та наявності волевиявлення сторін.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі 902/619/17, від 27.06.2019 року у справі № 923/925/18, від 29.04.2020 року у спраі 912/1138/19, від 17.05.2022 у спрві № 384/30/21, від 24.04.2023 у справі № 608/2591/21.

У своїй постанові від 28.09.2020 (справа № 272/440/18 ) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку позивачем не дотримано встановленої законом процедури реалізації переважного права та відсутнє волевиявлення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє. Водночас, наявність незгоди орендодавця ()навіть одного з співвласників) щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене вище суд приходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК, за змістом яких у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладається на позивача.

З огляду на зазначене судовий збір, сплачений позивачем, вішдкодуванню не підлягає, натомість підлягають відшкодуванню позивачем витрати відповідача на правничу допомогу, а відтак з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 підлягаються стягненню 8000 грн правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-СХІД" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства "БОГДАНАГРО-2020" про визнання укладеною додаткової угоди та визнання відсутнім права оренди відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (код ЄДРПОУ: 41104731, м. Лохвиця, вул Аеродромна, буд.1/1, Полтавської області) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА