Ухвала суду № 137743154, 26.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20074/21

УХВАЛА

26 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради Хмельницька обласна військова адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 звіт Хмельницької обласної ради від 17.04.2026 прийнятий та встановлено Хмельницькій обласній раді новий строк для подачі звіту про виконання рішення суду - до 30.06.2026.

В ухвалі суд зазначив, що на час розгляду звіту посада директора КНП "Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" фактично та юридично відсутня, що свідчить про наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення. Водночас питання правомірності ліквідації зазначеного комунального підприємства є предметом судового розгляду у справі №560/6214/24, результати якого можуть безпосередньо вплинути на можливість подальшого виконання рішення у цій справі. Зі змісту поданого звіту суд не встановив фактів ухилення відповідача від виконання судового рішення, а встановлені обставини свідчать про об`єктивні перешкоди для його виконання. Разом з тим, оскільки у справі №560/6214/24 відсутнє остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, і відповідні питання перебувають на стадії судового розгляду, доводи щодо необхідності зупинення провадження у частині судового контролю є передчасними.

22.04.2026 Сьомий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі №560/6214/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Станом на 26.06.2026 рішення не прийняте.

У подальшому позивач звернувся з заявами щодо питань судового контролю/ інших питань виконання рішення.

Ухвалою від 08.06.2026 суд призначив заяви до розгляду в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у своїй заяві просить накласти штраф відповідно до ст. 382-3 КАС України на керівника Хмельницької обласної ради за подальше невиконання судового рішення; визнати дії відповідача щодо подання формальних звітів без реального виконання рішення недостатніми та такими, що свідчать про ухилення від виконання судового рішення; зобов`язати Хмельницьку обласну раду подати повний детальний звіт із документальним підтвердженням усіх дій, вчинених після постанови 7 ААС від 19.03.2026; попередити відповідача про можливість застосування додаткових заходів процесуального примусу та окремої ухвали суду у разі подальшого невиконання рішення; розглянути питання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення відповідно до ст. 378 КАС України. Також ОСОБА_1 подав заяву про врахування системних порушень відповідачем при здійсненні судового контролю, розглянути питання про прийняття Окремої ухвали відповідно до ст.249 КАС України щодо порушень законодавства та тривалого невиконання судового рішення.

Суд виходить з того, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється судом з метою захисту прав та інтересів особи шляхом спонукання суб`єкта владних повноважень до реального виконання рішення.

Водночас, механізм судового контролю не є інструментом беззаперечного і сліпого примусу у випадках, коли виконання судового рішення стає об`єктивно неможливим з незалежних від сторін або суду юридичних та фактичних причин.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у цій справі відповідачу було встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення суду - до 30.06.2026. Зазначена ухвала є чинною та не скасована. Оскільки станом на день розгляду заяв позивача встановлений судом строк не сплив, процесуальний обов`язок відповідача щодо подання чергового звіту ще не настав. З огляду на це, будь-які вимоги позивача про застосування штрафних санкцій чи інших заходів примусу за неподання звіту або невиконання рішення у цей період є очевидно передчасними і задоволенню не підлягають.

Заявником, крім того, порушуються ті ж самі питання, які вже були предметом дослідження та правової оцінки судами під час здійснення попереднього судового контролю у цій справі.

Так, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 на керівника Хмельницької обласної ради було накладено штраф за невиконання судового рішення.

Разом з тим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 зазначену ухвалу в цій частині скасовано та відмовлено у застосуванні заходу процесуального примусу у вигляді штрафу. Отже, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 вже було надано правову оцінку діям керівника відповідача та відмовлено у застосуванні штрафу. Позивач фактично вимагає від суду першої інстанції переглянути висновки суду апеляційної інстанції та проігнорувати встановлені ним обставини, що є неприпустимим.

Станом на цей час судом також не вбачаються підстави для застосування штрафу, адже процес судового контролю триває, обставини не змінились і будь-які протиправні дії саме керівника відповідача не підтверджені належними доказами.

Натомість, застосування штрафу за статтею 382 КАС України чи постановлення Окремої ухвали за статтею 249 КАС України можливе виключно у разі встановлення умисного, винного ухилення посадової особи від виконання рішення. Матеріали справи підтверджують наявність об`єктивного правового тупика: орган місцевого самоврядування не може призначити особу на посаду, якої не існує в юридичній особі, що ліквідована. Правомірність самої процедури ліквідації на цей час є предметом розгляду в іншій справі №560/6214/24, рішення у якій безпосередньо вплине на подальшу долю виконання рішення у цій справі.

Наведені у заяві позивача доводи щодо порушення Регламенту Хмельницької обласної ради, неналежної організації пленарних засідань, порушення присяги депутатами місцевої ради та посадовими особами органу місцевого самоврядування, а також інші твердження фактично мають на меті спонукання суду до надання узагальненої оцінки діяльності посадових осіб та органу місцевого самоврядування загалом, що виходить за межі предмету розгляду питань судового контролю у цій справі.

Вимоги позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у межах розгляду заяв в порядку судового контролю є процесуально помилковими. Стаття 378 КАС України передбачає самостійну процедуру звернення з відповідною заявою. Більше того, для зміни способу виконання заявник повинен запропонувати суду альтернативний, юридично можливий варіант відновлення порушеного права, а не просто вимагати зміни способу без конкретизації.

Раніше суд вже відмовляв позивачу у задоволенні аналогічної заяви і вказана позиція підтримана судом апеляційної інстанції, водночас нових обґрунтувань позивачем не наведено.

Суд критично оцінює системні дії позивача, який регулярно звертається до суду з тотожними заявами, порушуючи одні й ті самі питання, які вже були неодноразово предметом судового розгляду та щодо яких судом вже постановлені відповідні ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вважає, що подання значної кількості однотипних заяв про накладення штрафу та постановлення окремих ухвал за відсутності зміни фактичних та юридичних обставин (до завершення процедури ліквідації підприємства або до набрання законної сили рішенням у справі №560/6214/24) свідчить про намір позивача здійснити штучний тиск на суд та відповідача, що призводить до безпідставного витрачання процесуального часу та ресурсів судової системи.

Поряд із цим, суд вважає необхідним також надати оцінку загальній процесуальній та поза процесуальній поведінці заявника. Матеріали справи та об`єктивні обставини свідчать про те, що позивач, не погоджуючись із межами компетенції суду щодо здійснення судового контролю в умовах ліквідації підприємства, обрав тактику системного генерування не лише тотожних заяв до суду, а й скарг на дії головуючого судді до Вищої ради правосуддя.

Суд наголошує на тому, що використання цього інструменту шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень за вочевидь необґрунтованими скаргами (на які суддя змушений витрачати час для надання відповідних пояснень) в умовах, коли розгляд справи перебуває у стані об`єктивного «правового тупика» не з вини суду, не може вважатися добросовісним користуванням правами. Такі дії заявника суд розцінює як приховану форму позапроцесуального тиску на суд та намагання у непередбачений законом спосіб спонукати головуючого суддю до постановляння бажаних для позивача, але юридично неможливих ухвал (зокрема, щодо застосування безпідставних штрафів чи ігнорування факту ліквідації юридичної особи як такого).

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 126 Конституції України та статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Звернення до Вищої ради правосуддя не є тим юридичним інструментом, який здатний змінити об`єктивну дійсність (факт відсутності посади чи підприємства), скасувати повноваження органу місцевого самоврядування або розширити межі КАС України при здійсненні судового контролю. Натомість такі дії лише додатково дестабілізують та затягують судовий процес.

Суд роз`яснює позивачу, що нерозуміння ним меж судової юрисдикції та об`єктивної неможливості виконання рішення не надає права перетворювати інститут судового контролю на засіб безкінечного генерування процесуальних документів та тиску на суд.

Зважаючи на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення поданих заяв, оскільки вони є передчасними, не ґрунтуються на нових обставинах та стосуються питань, яким суди вже надавали належну правову оцінку.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяв ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника відповідача, про застосування заходів процесуального примусу, про врахування системних порушень при здійсненні судового контролю, про прийняття Окремої ухвали, про вирішення питання зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.С. Козачок