Ухвала суду № 137742762, 10.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22586/26

Провадження № 2/761/12536/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, три відсотка річних, інфляційних витрат, матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, три відсотка річних, інфляційних витрат, матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

05 червня 2026 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Вивчивши матеріли позовної заяви, вважаю, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків за наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви остання містить дві вимоги майнового характеру, однак позивачем при зверненні до суду не було сплачено судовий збір.

В обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачем вказано про наявність у позивача статусу учасника бойових дій, що підтверджується копіє послвічення серії А № 550305, а тому позивач вважає, що підлягає звільненню від сплати судового збору згідно пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Стаття 22 Закону про соцзахист ветеранів війни має назву «Оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги». У контексті цього Закону та за логічним змістом його статей вона покликана уточнити окремі пільгові умови реалізації захисту прав відповідної категорії осіб, визначених саме у його статті 12, а не визначає та не може обмежувати дію пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір. Тобто за своєю дією пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір як спеціальна норма, яка визначає загальний порядок звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України, є значно ширшою за статтю 22 Закону про соцзахист ветеранів війни, яка є спеціальною нормою лише по відношенню до судового захисту прав, закріплених у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими звернувся позивач, у цій справі.

Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовом, який не стосується порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання даної позовної заяви підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, в ухвалі від 06 травня 2020 року (справа № 9901/70/20).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня2024 року у справі № 567/79/23 вказано, що Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості (п. 83).

Таким чином, підстави для звільнення сплати судового збору відсутні.

Керуючись Законом «Про державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривня.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить (16640,00 грн.).

Позивачем визначено ціну позову до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Гардіан» у розмірі 28078,76 гривень та до ОСОБА_2 у розмірі 191181,15 гривень.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги позовної заяви майнового характеру у розмірі (1331,20 + 1911,81) = 3243,01 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2594,40 гривень 3243,01*0,8=2594,40 гривень.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37995466; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; призначення платежу: - «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста».

В свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 136, 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, три відсотка річних, інфляційних витрат, матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій АНОХІН