Ухвала суду № 137742162, 26.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2026 року Справа № 480/4846/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стосовно ОСОБА_1 щодо не зарахування до робочого стажу періодів відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.06.1993 року; період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 ; aрхівних довідок № 1178, Ne 1180, № 1181, № 1182№ 1183, № 1184, № 1185 від 10.12.2025 року виданими виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області, зобов`язавши повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.

За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи подання адміністративного позову в електронній формі, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1064,96 грн.

Разом з тим, представником позивача надано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Суд зауважує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Водночас представником позивача позивачем не подано жодних доказів щодо скрутного матеріального становища ОСОБА_1 і неможливості сплати судового збору.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Оскільки представником позивачем не подано жодних доказів щодо скрутного матеріального становища ОСОБА_1 і неможливості сплати судового збору, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Відтак, позивачці необхідно подати суду докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (а саме довідку з ГУ ПФУ в Сумській області про нараховані та отримані пенсійні виплати з 01.01.2025 до 31.12.2025), або докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно зі п. 4, 5 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Із адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стосовно ОСОБА_1 , щодо не зарахування до робочого стажу періодів відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.06.1993 року; період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 ; aрхівних довідок № 1178, Ne 1180, № 1181, № 1182№ 1183, № 1184, № 1185 від 10.12.2025 року виданими виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області, зобов`язавши повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Суд звертає увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається обґрунтовує не дії, а прийняті рішення відповідачів.

При цьому, у тексті позову позивач посилається на два окремі рішення про відмову у призначенні пенсії: рішення від 14.05.2026 № 183250010122, прийняте ГУ ПФУ в Полтавській області, та відмову від 10.04.2026 № 183250010122, прийняту ГУ ПФУ в Закарпатській області, як позивач не оскаржує та до яких не заявлено жодних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Крім того, виходячи з приписів ст. 5 КАС України, захисту підлягає порушене право особи, а тому позовні вимоги мають бути спрямовані на оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності конкретного суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить «повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії», однак не зазначає реквізитів такої заяви (дати, номера), яку просить повторно розглянути. Крім того, позовна заява не містить визначення відповідача, на якого покладається обов`язок щодо повторного розгляду зазначеної заяви, а саме: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області чи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Таким чином, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, а саме позовні вимоги:

- зазначивши чіткі вимоги заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (із зазначенням конкретного рішення, що оскаржується);

- зазначивши чіткі вимоги заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (із зазначенням конкретного рішення, що оскаржується);

- зазначити реквізити заяви (дати, номера), яку просить повторно розглянути із визначенням відповідача, на якого покладається обов`язок щодо повторного розгляду зазначеної заяви, а саме: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області чи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

а також доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також, суд зазначає, що у контексті обставин даної справи, із урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 11.12.2024 у справі №280/4920/24, яка враховується судом під час розгляду справи, копія даної ухвали надсилається судом через підсистему Електронний суд представнику позивача.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета