Ухвала суду № 137742019, 29.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16058/26

1-кс/760/7652/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 27.05.2026 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12026100090001215 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого вказано наступне.

У провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090001215 від 27.05.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В ході проведення досудового розслідування 28.05.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Скунусове, Конотопського р-н., Сумської обл., українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимому, про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією російсько федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє по теперішній час.

Досудовим розслідування встановлено, що 27.05.2026 приблизно о 12 годин 30 хвилин, ОСОБА_5 , проходячи по вулиці Карпатській, що у м. Києві, рухався по проїзній частині дороги в напрямку будинку № 36/18, де побачив раніше незнайому йому ОСОБА_8 , яка йшла в напрямку свого будинку разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 та яка тримала в свої руках свою жіночу сумку. В той момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна шляхом ривка, вчинений в умовах воєнного стану, а саме жіночої сумки, що належить ОСОБА_8 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , переконавшись, що позаду нього немає інших осіб, які б могли завадити реалізації його злочинного умислу, підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою наживи та власного матеріального збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи позаду потерпілої ОСОБА_8 , своєю рукою, несподівано для останньої ривком вихопив з її правої руки жіночу сумку, яка матеріальної цінності не ставить, в якій знаходився мобільний телефон, документи на ім`я ОСОБА_8 та інші речі, які матеріальної цінності для потерпілої не становить, а також грошові кошти в сумі 14 000 грн.

Після цього, ОСОБА_5 , утримуючи при собі відкрито викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму, що становить 14 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

27.05.2026 о 20:30 годин ОСОБА_5 фактично затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

28.05.2026 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Санкція ч. 4 ст. 186 КК України, яка інкримінується підозрюваному, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Підставами підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки він не має стійких соціальних зв`язків в м. Києві, так як є мешканцем іншої області, не має постійного джерела доходу та наявного рухомого чи нерухомого майна.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, підозрюваний ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час не має постійного джерела доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.

Крім іншого, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених вище, сторона обвинувачення також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , міцність його соціальних зв`язків, у тому числі наявність у нього родини, а також відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та майновий стан.

Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 183 КПК України, є необхідним та достатнім обрання запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Враховуючи спосіб та характер вчинення кримінальних правопорушень, які пов`язані із заволодінням чужого майном, майновий стан підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість вчиненого підозрюваним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими; тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину - позбавлення волі на строк від семи до десяти років; за віком та станом здоров`я підозрюваний; має можливість без будь-яких обмежень пересуватися, як на території України, так і за кордоном; характер вчинення злочину; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України.

Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчиненому умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану.

За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , необхідно встановити у розмірі 40 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менша застава не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покладених на неї обов`язків. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просила клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави для категорії тяжких злочинів, враховуючи відомості щодо особи підозрюваного, який кається у вчиненому та готовий відшкодувати завдану ним матеріальну шкоду.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що у слідчим відділенням ВП № 2 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені 27.05.2026 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12026100090001215 у відношенні ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

27.05.2026 о 18 годині 30 хвилин, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208-211 КПК України.

28.05.2026 відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та потерпілої ОСОБА_8 , протоколами огляду місця події від 28.05.2026, протоколами перегляду відеозаписів; протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_8 , протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_15 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкритого о викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік та задовільний стан здоров`я.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, а саме має постійне місце проживання, не одружений. Зі слів має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проте документального підтвердження даного факту суду не надано.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований.

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного, поте останній не має постійного місця роботи, на життя заробляє підробітками.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України встановлено, що підозрюваний не судимий. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 11 ч.1 ст. 178 КПК України розмір майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду заявленого клопотання, становить 14 000 гривень 00 копійок.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який не має міцних соціальних зв`язків, не одружений та не має утриманців.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи та джерела прибутку, суспільно-корисною діяльністю не займається.

Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини і зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Отже, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, враховуючи відсутність підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року для працездатних осіб складає 3328 гривні.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер та зухвалість вчиненого тяжкого злочину, а також враховуючи особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, мінімальні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема відсутність ризику летальності, що створює підозрюваний, слідчий суддя не вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.

На переконання слідчого судді застава у розмірі

, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч.177 КПК України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, викладені у клопотанні.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 25 липня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 18 години 30 хвилини 27 травня 2026 року.

Встановити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 ( сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, (Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Києва, IBAN UA 128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі № (ЄУН справи)).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 25 липня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1