Ухвала суду № 137741753, 25.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/6171/26

ун. № 759/16680/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111130001305 від 25.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань, Київської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався нате, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» № 35-к/тр від 30.05.2024 ОСОБА_7 призначено на посаду директора Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» (підстава: протокол засідання Наглядової ради державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» від 27.05.2024 № 06/2024).

Крім того, відповідно до контракту укладеного 30.05.2024 між Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в особі члена наглядової ради ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як керівником державного підприємства, керівник зобов`язується здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Підприємство зобов`язується створити належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Керівник є повноважним представником Підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків Підприємства, передбачених актами законодавства, статутом, іншими нормативними документами.

Крім того, відповідно до п.6. Контракту, керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством, статутом Підприємства та контрактом.

Відповідно до п.7 Контракту, керівник зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану Підприємства.

Згідно ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Такими чином, в силу наданих повноважень ОСОБА_7 займаючи посаду директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» був наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, та відповідно до ст. 18 Кримінального кодексу України був службовою особою.

Відповідно до статуту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» затверджений Наказом Фонду державного майна 07.01.2025:

Пункт 1.1. визначає, що Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідно до пункту 3.1. Метою діяльності Підприємства є отримання прибутку за рахунок підприємницької, торговельної та інших видів діяльності.

Підприємство створене з метою сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, насіння і садивного матеріалу лісових, декоративних та лікарських рослин, а також сільськогосподарського виробництва та надання послуг у сфері сільськогосподарського господарства.

Крім того, пунктом 3.2. Основним видом діяльності Підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Пункт 5.6. визначає, Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим.

Також, відповідно до підпункту (8) Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законодавством України.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пункт 7.2. Майно Підприємства складають основні засоби та фонди, обігові кошти, а також інші оборотні та необоротні активи й цінності, вартість яких обліковується та відображається в балансі Підприємства або враховуються в інших, передбачених законодавством, формах обліку майна Підприємства.

7.3. Передача майна Підприємству оформляється відповідним актом приймання- передачі.

7.4. Джерелами формування майна Підприємства є:

(1) майно, передане Підприємству уповноваженим органом управління;

(2) доходи, одержані від реалізації продукції (товарів), робіт, послуг, а також від здійснення інших видів господарської діяльності;

(3) капітальні вкладення та дотації з бюджетів;

(4) майно, придбане Підприємством;

(5) кредити, позики, позички у національній та іноземній валюті, товарні кредити;

(6) пожертвування та подарунки підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб та фізичних осіб;

(7) інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

7.5. Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Суб`єкт управління Підприємства.

7.6. Підприємство не має право безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом.

Так, у невстановлений досудовим слідством дату та час, у невстановленому місці, ОСОБА_7 діючи умисно, з метою заволодіння державним майном у вигляді урожаю кукурудзи 2025 року вступив в злочинну змову з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, при цьому предметом діяльності підприємства якого є виробництво, заготівля, переробка, зберігання, транспортування і реалізація сільськогосподарської продукції.

З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлений досудовим слідством дату та час, у невстановленому місці, ОСОБА_7 шляхом зловживання своїм службового становища, та усвідомлюючи обсяг офіційно наданих йому за посадою службових повноважень, за попередньою змовою з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами розробили злочинний план послідовних умисних дій щодо підготовки до вчинення злочину, направленого на умисне зловживання службовим становищем, а саме реалізацію врожаю кукурудзи 2025 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння державним майном 29.10.2024 ОСОБА_7 від імені ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» уклав з ОСОБА_4 директором ПП «Миколай-Плюс» договір № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» яким визначили сільськогосподарські роботи.

Відповідно до 2.1. ціна договору - це загальна вартість Робіт за цим договором, що визначається виходячи з фактичних обсягів виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником згідно Актів приймання -передачі виконаних робіт, протягом строку дії договору. Вартість Робіт визначається Сторонами у відповідності до калькуляції - Додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

2.2. Замовник здійснює оплату вартості Робіт згідно п. 2.4. цього Договору тільки після оприбуткування врожаю с/г культур Замовником.

2.4. Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом сплати Замовником на рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі.

В порушення пунктів 7.1, 7.2, 7.6 статуту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та статті 95 Земельного Кодексу України маючи умисел на заволодіння зерном кукурудзи урожаю 2025 року ОСОБА_7 за попередньою змовою з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами діючи умисно внесли в договір пункт 2.6 в якому вказали, що у разі збільшення запланованої врожайності, згідно Додатку 1 до даного договору, врожай розділяється між Замовником та Підрядником: 50 відсотків Замовнику та 50 відсотків Підряднику.

На підставі вказаного договору ПП «Миколай-Плюс» в продовж 2025 року здійснило обробіток земельної ділянки, внесення добрив, посів кукурудзи ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» площею 165 га з кадастровим номером 3220286600:20:060:0001 в адміністративних межах Березанської ОТГ Броварського району Київської області.

В подальшому, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, зловживаючи своїм службовим становищем, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, будучи обізнаним про те, що пункт 5.6. статуту ДП визначає, що Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам умисно зазначили в додатку від 29.10.2024 №1 до договору № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт від 29.10.2024» в п.2 про те, що роботи, що виконуються Виконавцем, повинні забезпечити показник планової врожайності, с/г культури, а саме відповідно до п.2.1. кукурудзи не нижче 60,0 ц. з одного гектара при цьому достовірно знаючи, що врожайність на території Київської області значно вища, яка ними була зазначена в додатку до договору.

Завершуючи реалізацію злочинного плану в період 2025 року, але не пізніше 30.10.2025 ПП «Миколай-Плюс» було зібрано 1328,655 тон кукурудзи, які доставлені на склади вказаного підприємства після чого ОСОБА_7 , за попередньою змовою з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами 30.10.2025 складено акт приймання передачі врожаю до договору № 10-1/2025-ПР від 29.10.2024 згідно, якого ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» передало у власність ПП «Миколай-Плюс» кукурудзу врожаю 2025 року, на безоплатній основі, незаконно, а саме 50% надлишково зібраного врожаю кукурудзи в кількості 169,3275 тонн на загальну суму 1 464 682,88 в тому числі ПДВ 179 873,34 грн. з врахуванням ціни за одиницю Товару, що становило 8 650,00 грн. в тому числі ПДВ 1062,28 грн. за 1 тонну.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами спричинили ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» матеріальну шкоду на суму 1 464 682,88 грн. в тому числі ПДВ 179 873,34 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, в подальшому розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, 29.10.2024 ОСОБА_7 за попередньою змовою з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами від імені ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» уклав з ОСОБА_4 договір № 10-1/2025-Ф «Поставки майбутнього врожаю» відповідно до якого постачальник поставляє, а Покупець приймає в оплату сільськогосподарську продукцію в асортименті, та у порядку та на умовах, визначених у даному договорі та/або Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Постачальник підтверджує, що товар, який передається Покупцю, належить йому на праві власності та є врожаєм 2025 року.

Ціна товару, кількість товару, строк поставки Товару, а також порядок здійснення попередньої оплати та остаточного розрахунку за Товар визначається у Специфікаціях до цього договору.

У випадку, якщо на день поставки ринкова ціна Товару буде більшою, поставка Товару здійснюється за формулою згідно п. 2.2., де ЦТ буде дорівнювати ринковій вартості цього договору.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_7 за попередньою змовою з директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, діючи з прямим умислом, зловживаючи своїм службовим становищем, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що ціна у розмірі 5 525,00 грн за 1 тонну з ПДВ (EXW) кукурудзи є меншою середньої ціни на ринку на дату поставки товару 8650 грн в тому числі ПДВ 1062,28 грн. за 1 тонну на умовах (EXW) продав та передав у власність ПП «Миколай-Плюс» (покупцеві) кукурудзу врожаю 2025 року, відповідно до видаткової накладної № 25 від 04.10.2025 в кількості 556,700 кг. та відповідно накладної № 31 від 30.10.2025 в кількості 433 300 кг загальною кількістю 990 тон на загальну суму (без ПДВ) 4 798 026,32 грн., з врахуванням вартості 1 кілограму товару (з ПДВ) 5 грн 52 коп., яка є нижчою ринкової ціни на ринках України за 1 кг товару станом на дату передачі товару де ринкова ціна за тонну становила 7587,72 грн.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами спричинили ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» матеріальну шкоду на суму 2 713 816,48 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Крім цього, директор ПП «Микола -Плюс» ОСОБА_4 , достовірно знаючи про злочинне походження грошових коштів, отриманих унаслідок заволодіння урожаєм кукурудзи ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу» відповідно до злочинної домовленості між ним та директором ДП ОСОБА_7 згідно договорів № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» яким визначили сільськогосподарські роботи та № 10-1/2025-Ф «Поставки майбутнього врожаю» та додатків до вказаних договорів, вирощеного на земельній ділянці площею 165 га з кадастровим номером 3220286600:20:060:0001 в адміністративних межах Березанської ОТГ, яка на праві постійного користування належить ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу», тобто внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, діючи умисно та з метою приховування незаконного походження одержаних коштів, здійснив їх легалізацію.

Так, після реалізації незаконно одержаного урожаю кукурудзи та надходження на ПП «Миколай- Плюс» грошових коштів у сумі 4 178 499,36 грн. ОСОБА_4 усвідомлюючи злочинне походження зазначених коштів, 21.11.2025 уклав договір купівлі-продажу автомобіля № ЛСФ-2025-122 з ТОВ «Віннер ЛКА» автомобіля марки LEXUS LX 500D, НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю з ПДВ 5 554 566,00 грн. зареєстровавши його на ПП «Миколай-Плюс».

У результаті зазначених дій ОСОБА_4 здійснив використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, а також змінив форму такого майна шляхом перетворення грошових коштів в сумі 4 178 499,36 грн., отриманих від реалізації незаконно привласненого урожаю кукурудзи, у рухоме майно, придбавши транспортний засіб марки LEXUS LX 500D, НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю з ПДВ 5 554 566,00 грн. чим приховав джерело походження вказаних коштів.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах визначених КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 209 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- договором № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» від 29.10.2024 з додатками;

- договором № 10-1/2025-Ф «Поставки майбутнього врожаю» від 29.10.2024 з додатками;

- договором поставки № ДП-10.11.2025/2 від 10.11.2025 та видатковою накладною № 32 від 10.11.2025;

- актами, видатковими накладними складеними на підставі вказаних договорів;

- статутом ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу»;

- договором купівлі-продажу автомобіля № ЛСФ-2025-122.

- іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, в якому підозрюється останній, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники кримінального правопорушененя, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як докази у справі, не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення злочину, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати речі та документи, які мають доказове значення для вказаного провадження, зокрема, документи, мобільні телефони, комп`ютери тощо, з яких здійснювалась переписка з особами, задіяними до протиправної діяльності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Окрім цього ОСОБА_4 на даному етапі вчиняє дії направленні на незаконний вплив на експерта в кримінальному провадженні, вказаний ризик підтверджується наступними обставинами, а саме в ході досудового розслідування призначено судову товарознавчу експертизу, виконання якої доручено експертам Київського НДЕКЦ, які з метою забезпечення виконання експертизи скеровували запити до юридичних осіб, які здійснюють реалізацію сільськогосподарської продукції. Так, в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 в його мобільному телефоні виявлено відповідь від юридичної особи адресованої експертам Київського НДЕКЦ, яка направлялась з метою виконання експертизи призначеної стороною обвинувачення. Тому ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на експерта, якому доручено виконання експертизи шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни висновку

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що на даний час невстановлені усі можливі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення інших кримінальних правопорушень, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що ОСОБА_4 , вчинив ряд особливо тяжких злочинів проти власності, тому є підстави вважати, що він з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з заволодінням майном зловживаючи службовим становищем.

Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

Крім того, слідчим суддею враховується поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, який в судове засідання яке було призначено на 23.06.2026 не з`явився, поважні причини неявки не повідомив, був доставлений в судове засідання на 25.06.2026 працівниками поліції на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2026 про застосування приводу до підозрюваного ОСОБА_4 .

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, відомчі нагороди, позитивні характеристики, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

У своєму клопотанні слідчий, враховуючи, зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов`язків, просила визначити розмір застави в розмірі 1379 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , його майнового стану, обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, предмету злочину яким являються грошові кошти в загальній сумі 4 178 499,88 грн., вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 1300 (одна тисяча триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.08.2026, взявши останнього під варту в залі судового засідання.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 1300 (одна тисяча триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 326 400 (чотири мільйони триста двадцять шість тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 19.08.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1