Ухвала суду № 137741539, 24.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12759/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд», Обслуговуючого кооперативу «Відродженя-2018», про визнання речового (майнового) права, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд» (надалі за текстом - відповідач 1), Обслуговуючого кооперативу «Відродженя-2018» (надалі за текстом - відповідач 2), про визнання речового (майнового) права.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 року цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.

Ухвалою суду від 04.09.2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

09.09.2025 року та 11.09.2025 року до суду від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.09.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 20.11.2025 року.

02.10.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

20.10.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

20.11.2025 року дана справа знята з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання та призначена на 20.01.2026 року. Про день, час та місце проведення засідання повідомлено належним чином, що підтверджується відповідними Довідками про доставку електронного листа від 28.11.2025 року.

Підготовче судове засідання на 20.01.2026 року знято з розгляду та перепризначено на 11.03.2026 року. Про день, час та місце проведення засідання повідомлено належним чином, що підтверджується підписом представників у відповідній розписці.

16.02.2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

11.03.2026 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів.

Згідно з протоколом судового засідання від 11.03.2026 року, у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідачів. Протокольною ухвалою закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 07.05.2026 року. Про день, час та місце проведення засідання повідомлялося належним чином, що підтверджується підписом представників у відповідній розписці.

05.05.2026 року до суду надійшла заява про вступ у справу як представника позивача.

У судовому засіданні 07.05.2026 учасники судової справи участі не взяли, від сторони позивача відповідних заяв про перенесення чи розгляд справи без участі, не надходило. Відповідачами подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку із неявкою сторін, судове засідання було відкладено на 24.06.2026 року, про що представники були повідомлені шляхом надсилання повістки до їх електронних кабінетів, що підтверджується відповідними Довідками про доставку електронного листа від 11.05.2026 року.

У судове засідання 24.06.2026 учасники судової справи не прибули, явки уповноважених представників не забезпечили, причини неявки сторін та представників суд не повідомила. Заяви про розгляд позову за відсутності позивача чи його представника до суду не надходили. При цьому, судом очевидно враховується той факт, що попереднє відкладення розгляду справи було спричинене неявкою сторони позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Однак, позивач не скористався таким своїм правом та не подав вказаної заяви до суду.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення такої позовної заяви без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувшись до суду із позовом, в судові засідання на призначений день, час та місце розгляду справи не з`являвся, явку своїх представників не забезпечив.

Позивач не докладає зусиль для прискорення розгляду, а навпаки, не з`являється у судові засідання, що зумовлює затягування судового розгляду справи, що в такому випадку може призвести до порушення принципу диспозитивності.

З огляду на повторну неявку сторони позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд», Обслуговуючого кооперативу «Відродженя-2018», про визнання речового (майнового) права - залишити без розгляду;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;

Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Гребенюк