Ухвала суду № 137741354, 16.12.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16236/21-ц

пр. 4-с-51/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань Бурячок А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Левіцького Тимофія Костянтиновича Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувача від 31.07.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 та зобов`язати старшого державного виконавця Левіцького Тимофія Костянтиновича Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як особу, яка порушила права скаржника прийняти до виконання ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 по справі № 757/18332/13-ц про заміну сторони виконавчого провадження, поновити та продовжити виконавче провадження, замінити стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 щодо примусового виконання рішення по справі № 757/18332/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 : з ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе», код ЄДРПОУ 36712453 на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказано, що у Печерському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_3 від 08.04.2014 про стягнення з боржника ОСОБА_2 боргу в розмірі 120000,00 грн, виконавчий лист виданий Печерським районним судом м. Києва 02.04.2014 по справі № 757/18332/13-ц. Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 по справі № 757/18332/13-ц про заміну сторони виконавчого провадження новим стягувачем у цьому виконавчому провадженні є ОСОБА_1 . Після отримання копії судового рішення на адресу Печерського районного відділу ДВС Кафтею С.А. було направлено заяву про заміну сторони виконавчого провадження від 15.01.2021. Листом в.о. начальника відділу Печерського районного відділу ДВС від 20.01.2021 (отриманий 12.02.2021) стягувачу повідомлено про винесення постанови про повернення виконавчого документа. У зазначеному листі вказано, що 31.07.2020 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувача та разом із оригіналом виконавчого документа надіслано на адресу стягувача. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та незаконною скаржником було направлено скаргу на рішення державного виконавця від 23.02.2021. Листом начальника відділу Печерського районного відділу ДВС від 01.03.2021 (отриманий 11.03.2021) стягувачу повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову протиправною та незаконною, оскільки в листі в.о. начальника відділу Печерського ДВС від 20.01.2021 зазначено, що 30.07.2020 на адресу відділу за вх. № 29742 надійшла заява, вочевидь, минулого стягувача ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» щодо повернення виконавчого документа, що стало причиною повернення виконавчого документа на адресу м. Київ, Солом`янська площа, 2, оф. 805. Проте, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа стягувача ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» була припинена 22.09.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 скаргу було передано судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .

У зв`язку зі смертю судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 481 від 02.12.2021 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та 02.12.2021 скаргу передано судді Печерського районного суду м. Києва Новаку Р.В.

Відповідно до супровідного листа голови Печерського районного суду м. Києва Козлова Руслана від 14.11.2025, в провадженні суду перебувала цивільна справа № 757/18332/13-ц про стягнення боргу, проте, згідно з актом № 0128 про вилучення для знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню від 08.04.2025 матеріали цивільної справи відібрано для знищення як такі, що не мають наукової, історико-культурної цінності, втратили практичне значення та строк зберігання яких закінчився. У зв`язку з вищезазначеним, суд позбавлений можливості надати матеріали цивільної справи № 757/18332/13-ц, разом з тим, направлено завірені копії ухвал та рішень суду у знищеній справі.

15.12.2025 на адресу суду представником Печерського відділу ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Терновською Т.В. до суду подано заяву відповідно до якої остання просила відмовити у задоволенні скарги, оскільки, заява про заміну сторони виконавчого провадження була направлена до відділу 15.01.2021, тобто після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, часта місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Частиною 2 ст. 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття Закону України «Про виконавче провадження»).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Згідно з ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судовим розглядом встановлено, що на виконанні у Печерському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №757/18332/13-ц від 02.04.2014 виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості у розмірі 121200,00 грн: боржник - ОСОБА_2 ; стягувач - ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе».

08.04.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 по справі № 757/18332/13-ц задоволено заяву ОСОБА_1 , замінено стягувача ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» на ОСОБА_1 як правонаступника за правом грошової вимоги у виконавчому провадженні на примусове виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2014 про стягнення суми у розмірі 120000,00 грн з боржника ОСОБА_2 .

31.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, керуючись п. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

15.01.2021 на адресу Печерського районного відділу ДВС Кафтею С.А. було направлено заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Листом в.о. начальника відділу Печерського районного відділу ДВС від 20.01.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що в державного виконавця відсутня можливість прийняти ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 до виконання та вчинити дії згідно вимог ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження завершено та станом на 20.01.2021 на виконанні у відділу не перебуває.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та незаконною ОСОБА_1 було направлено скаргу на рішення державного виконавця від 23.02.2021.

Листом начальника відділу Печерського районного відділу ДВС від 01.03.2021 (отриманий 11.03.2021) стягувачу повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2020.

Крім того, відповідно до заяви представника Печерського відділу ДВС, надати більш детальну інформацію по виконавчому провадженню № НОМЕР_3, не вбачається за можливе, оскільки відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання до архіву становить три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення.

Отже, відповідно до долучених до скарги документів 30.07.2020 на адресу Печерського відділу ДВС за вих. № 29742 надійшла заява стягувача щодо повернення виконавчого документа керуючись вимогами ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим 31.07.2020 державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Так, при дослідженні матеріалів скарги вбачається, що скаржником не долучено матеріалів скарги жодних доказів неправомірності подання заяви стягувача від 30.07.2020 щодо повернення виконавчого документа.

Заява про заміну сторони виконавчого провадження направлена до відділу 15.01.2021, тобто після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, тому державний виконавець відмовив у прийнятті ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 до виконання та вчиненні дій згідно вимог ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження № НОМЕР_3 було завершено та станом на 20.01.2021 на виконанні у відділі не перебувало.

Враховуючи установлене вище, суд прийшов до висновку, що Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 діяв відповідно до закону, в межах повноважень.

За встановлених обставин та відповідних тому правових норм, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258, 269,270, 353, 447-452 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця - Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_3- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.В. Новак