Рішення № 137741327, 23.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

23.06.2026 Справа № 756/1679/26

Унікальний номер 756/1679/26

Провадження номер 2/756/8167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Макушева А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ТОВ «Бізнес позика» за допомогою документа сформованого в системі «Елктронний суд» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 481432-КС-001 про надання кредиту від 25 листопада 2023 року в розмірі 13607,94 грн., що складається з: 6935,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6672,38 грн. - заборгованість за відсотками та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що 25 листопада 2023 року між сторонами укладено договір про надання кредиту № 481432-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання умов укладеного договору позивачем надано в кредит відповідачу грошові кошти в сумі 10000,00 грн, строком на 24 тижні до 11 травня 2024 року, зі сплатою 2,00% за користування кредитними коштами.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 11 лютого 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 17 березня 2026 року. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про зарахування коштів на рахунок позичальника.

Заочним рішенням від 17 березня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 481432-КС-001 від 25 листопада 2023 року в загальному розмірі 13607,94 грн, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

За заявою відповідача ухвалою суду від 01 червня 2026 року заочне рішення скасоване, справу призначено до розгляду на 26 червня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання 26 червня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання 26 червня 2026 року, не з`явилась, про розгляд справи повідомлена судом належним чином.

Через засоби електронного зв`язку від відповідача 23 червня 2026 року надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 25 листопада 2023 року позивачем направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 481432-КС-001про надання кредиту.

ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5832, на номер телефону НОМЕР_1 (який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником введено/відправлено.

Отже, 25 листопада 2023 року між сторонами укладено Договір 481432-КС-001, про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору.

Відповідно до умов договору № 481432-КС-001 відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн, 24 тижні до 11 травня 2024 року, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00%, фіксована. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 26040,00 грн.(пункт 2.8 договору).

За відомостями АТ КБ «ПриватБанк», які надані на виконання ухвали суду на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 25 листопада 2023 року зараховано 10000,00 грн., що доводиться випискою по рахунку.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованість станом на 01 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 13607,94 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6935,56 грн; суми прострочених платежів по процентах - 6672,38 грн.

Судом також досліджений актовий запис про шлюб, з якого встановлено що ОСОБА_2 02 травня 2023 року уклав шлюб із ОСОБА_1 .

З військового квитка Серії НОМЕР_3 виданого 20 січня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проходить військову службу за мобілізацією. Має свідоцтво учасника бойових дій, виданого ВЧ НОМЕР_4 від 07 грудня 2023 року, має пільги відповідно до ст.6 п.19 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Заперечення відповідача, про застосування до спірних правовідносин положення ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд, виходить з наступного.

Положенням пункту 15, статті 14 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що кредитні зобов`язання виникли між сторонами в період перебування відповідача в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем, отже на підставі пункту 15, статті 14 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 6672,38 грн стягненню з відповідача не підлягає, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» підлягає стягненню заборгованість за договором №481432-КС-01 в загальному обсязі 6935,56 грн., яка складається заборгованості за тілом кредиту.

Щодо розпдвлу судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції від 22 грудня 2025 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

З урахуванням часткового задоволення заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1234,62 грн, пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до розрахунку (6935,56х2422,40:13607,94).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити часткоов.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 481432-КС-001 від 25 листопада 2023 року в загальному розмірі 6935,56 грн, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1234,62 грн.

Задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 23 червня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик