Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
25 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2326/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
15 червня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24, у якій він просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24./а.с. 158-166/.
В обґрунтування заяви зазначено, що починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 мала виплачуватися у розмірі 4047,95 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини. Таким чином, відповідно до висновків суду першої інстанції та апеляційної інстанції позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по липень 2022 року включно у фіксованому щомісячному розмірі 4047,95 грн. Однак, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2025 №1204 про нарахування індексації грошового забезпечення здійсненого на виконання рішення суду від 10.06.2024 у справі №440/2326/24 відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 83625,23 грн.; з березня 2018 року по липень 2022 року у розмірі 0 грн. Вважає, що відповідачем проігноровано висновки судів щодо застосування 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 під час здійснення нарахування фіксованої суми індексації-різниці у розмірі 4047,95 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 18.07.2022. Вказує, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24, що набрало законної сили, боржником не виконано, чим порушено вимоги Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
17 червня 2026 року до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення /а.с. 184-185/, в яких зазначено, що на виконання зазначеного рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування індексації грошового ОСОБА_2 за вказаний період у загальному розмірі 83625,23 грн. Після надходження бюджетних асигнувань заборгованість перед позивачем погашено у повному обсязі. Зокрема, 12 червня 2026 року військовою частиною НОМЕР_1 здійснено виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 83625,23 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами. Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №440/2326/24 виконано в повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року із застосуванням щомісячної індексації різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. /а.с. 80-91/.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №440/2326/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі №440/2326/24 залишено без змін /а.с. 144-153/.
Отже, в силу статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 набрало законної сили 04 грудня 2024 року.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відтак, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та нараховано індексацію за період з березня 2018 року по липень 2022 року, на підтвердження чого до суду надано довідку військової частини НОМЕР_1 №1204 від 23.06.2025 /а.с. 186/.
Разом з тим, перевіряючи правильність виконання рішення суду в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду, судом встановлено, що при здійсненні такого нарахування відповідачем не враховано висновки суду, зазначені у мотивувальній частині рішення суду:
"В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 415,20 грн. = 4047,95 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві у розмірі 4047,95 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.".
Натомість, за період з березня 2018 року по листопад 2018 року позивачу нарахована індексація щомісячно в сумі - 0,00 грн., з грудня 2018 року по лютий 2019 року - щомісячно в сумі 71,08 грн., з березня 2019 року по червень 2019 року - щомісячно в сумі 134,47 грн., з липня 2019 року по листопад 2019 року - щомісячно в сумі 206,72 грн., з грудня 2019 року по червень 2020 року - щомісячно в сумі 216,51 грн., з липня 2020 року по листопад 2020 року - щомісячно в сумі 226,29 грн., за грудень 2020 року - 233,81 грн., з січня 2021 року по березень 2021 року - щомісячно в сумі 331,42 грн., з квітня 2021 року по червень 2021 року - щомісячно в сумі 415,41 грн., з липня 2021 року по листопад 2021 року - щомісячно в сумі 540,03 грн., з грудня 2021 року по січень 2022 року - щомісячно в сумі 563,19 грн., з лютого 2022 року по квітень 2022 року - щомісячно в сумі 672,35 грн., за травень 2022 року - 913,01 грн., за червень 2022 року - 1017,21 грн., за липень 2022 року - 618,97 грн.
Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24, що набрало законної сили, у повному обсязі не виконано.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24.
При цьому суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - три місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
Частиною 6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24 - задовольнити.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/2326/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич
Судове рішення № 137741180, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/2326/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: