Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/19010/26
УХВАЛА
26 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа Міністерство оборони України (03168, м. Київ Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 24.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Міністерство оборони України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку;
3. Визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , направити до Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Глава 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме стаття 49, визначає таких часників судового процесу як:
- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача;
- треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.
Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.
Відповідно до ч. 3, 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивачем визначено у позові ціну позову у розмірі 5100 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 грн.
Тобто, не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Вказаний позов містить дві вимоги немайнового характеру щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку та визнання протиправним звернення до Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за які в силу приписів Закону України «Про судовий збір» має бути сплачено судовий за кожну вимогу немайнового характеру, що становить 2 662,40 грн.
Позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Враховуючи положення частини третьої ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подачу адміністративного позову з однією майновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2 129,92 грн (2662,40*0,8).
Натомість, позивачем заявлено про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що станом на дату звернення до суду не має доходу, що підтверджується довідкою ок-7, крім того незаконне перебування в статусі розшуку унеможливлює працевлаштування адже роботодавці відмовляють у прийнятті на роботу у випадку наявності такої відмітки в застосунку Резерв+, що фактично призводить до неможливості отримати будь який дохід.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Вирішуючи подане клопотання, суддя звертає увагу, що частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Одночасно статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлює аналогічні правила для вирішення судом питання про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.
Аналіз положень статті 8 вказаного Закону, який є спеціальним в регулюванні питань сплати судового збору, дозволяє зробити висновок, що підставою для розстрочення, відстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони та одночасна відповідність її одній із закріплених умов, які поділені за майновим, суб`єктним та предметним критерієм. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести обставини неможливості сплати судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Сталим є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Позивач на підтвердження свого майнового стану надав Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7), сформовані 12.06.2026.
Варто зазначити, що такі відомості містять виключно інформацію, що наявна в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка підтверджує відсутність у позивача доходів за цей період лише з яких сплачено страхові внески.
Доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, інформації про розмір пенсійних та інших соціальних виплат і допомог), та, відповідно, незадовільного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, що свідчить про необґрунтованість указаного клопотання. Так позивачем не надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, довідки з органу пенсійного фонду, соціальної політики та центру зайнятості про те, що він у попередньому календарному році не отримував будь-яких виплат та допомог тощо. При цьому суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому за попередній рік, а не лише відсутність окремих джерел доходу, в даному випадку тих з яких сплачено страхові внески.
Сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
Верховний Суд у постанові від 16.10.2025 у справі №280/6038/24 зауважив, що закладена у чинному законодавстві вимога щодо справляння особами судового збору при зверненні до суду є обов`язковою для усіх учасників справи. Тому, реагування судом у процесуальний спосіб на недотримання позивачкою цієї вимоги за відсутності на те правових підстав не може трактуватися як надмірний формалізм з боку суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).
Враховуючи викладене клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
- оформленої належним чином позовної заяви, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в якій має бути зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає;
- документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2 129,92 грн або належних доказів для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лужанова С.В. про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Судове рішення № 137740689, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/19010/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: