Ухвала суду № 137740654, 26.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18784/26

УХВАЛА

26 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська, 3, код ЄДРПОУ 40058407) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним дій та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.06.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. 1. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000151/2 від 30.04.2026,

№UA500500/2026/000156/2, №UA500500/2026/000157/2 від 01.05.2026,

№UA500000/2026/000010/2 від 06.05.2026, №UA500020/2026/000154/2 від 17.06.2026;

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000341 від 30.04.2026, №UA500500/2026/000349, №UA500500/2026/000350 від 01.05.2026, №UA500500/2026/000362 від 06.05.2026, №UA500020/2026/000194 від 17.06.2026.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Пункт 3 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається, зокрема ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною-особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (3328 грн)

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (33280 грн).

Водночас, адміністративний позов містить майнову вимогу (скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнову вимогу (скасування картки відмови).

Частина 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому суддя приймає до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 27 серпня 2024 року в справі №120/15468/23, в яких наголошено, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов`язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.

Розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Таким чином, Верховний Суд вказує на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Проте позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою в порушення вимоги п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України не визначено ціни позову.

Відтак, визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000151/2 від 30.04.2026, №UA500500/2026/000156/2, №UA500500/2026/000157/2 від 01.05.2026, №UA500000/2026/000010/2 від 06.05.2026, №UA500020/2026/000154/2 від 17.06.2026 є вимогами майнового характеру.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 у справі №815/2564/18, в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 826/11710/17, від 08.08.2019 у справі № 480/52/19, від 05.06.2023 в справі №380/7522/22, від 14.05.2024 в справі №280/7653/23.

Отже, позовні вимоги про скасування рішення відповідача №UA500500/2026/000151/2 від 30.04.2026, №UA500500/2026/000156/2, №UA500500/2026/000157/2 від 01.05.2026, №UA500000/2026/000010/2 від 06.05.2026, №UA500020/2026/000154/2 від 17.06.2026 мають майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.

У позовній заяви визначено ціну позову у розмірі 2758998,00 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (33280 грн).

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір, що становить 1,5 відсотка від ціни позову, що становить 33280 грн (2758997,00 грн * 1,5% = 41384,97 грн але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позову представник позивача зазначив, що у травні та червні 2026 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» надіслало до Одеської митниці (далі - Відповідач) наступні документи (копії додаються до позовної заяви):

1. Пакувальні листи (Packing list);

2. Рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice);

3. Домашні коносаменти (House bill of lading);

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note);

5. Декларація про походження товару (Declaration of origin);

6. Прейскурант (прайс лист) виробника товару;

7. Висновок про вартісні характеристики товару;

8. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IBU/MEI-151122 року;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №10 від 10.11.2025.;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.11.2023p.;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 21.11.2023; 12. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 02.10.2024;

13. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 19.11.2024;

14. Інші некласифіковані документи;

15. Митні декларації.

Однак до суду не надано пакувальні листи (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); домашні коносаменти (House bill of lading); автотранспортна накладна (Road consignment note); декларація про походження товару (Declaration of origin); прейскурант (прайс лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару; інші некласифіковані документи.

Крім того представником позивача не конкретизовано, що саме розуміється під іншими некласифікованими документами.

Суддя звертає увагу позивача, що за відсутності доказів на підтвердження доводів, викладених у позові, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи, характер правовідносин, що склалися між сторонами та, відповідно, вирішити спір.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Принагідно суддя звертає увагу представника позивача, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції в якій має бути визначено ціну позову та надати докази сплати судового збору, що становить 1,5 відсотка від ціни позову, у розмірі 33280 грн;

- пакувальні листи (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); домашні коносаменти (House bill of lading); автотранспортна накладна (Road consignment note); декларація про походження товару (Declaration of origin); прейскурант (прайс лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару; інші некласифіковані документи.

Керуючись ст.ст.5, 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА