Ухвала суду № 137739990, 26.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-з/641/36/2026 Справа № 641/6141/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова без повідомлення учасників справи заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову по цивільній справі № 641/6141/26

за позовною заявою Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Ільєнкова О.О. в інтересах держави

позивач: Харківська міська рада (адреса місцезнаходження: вул. Тепловозна, 8, м. Харків)

відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )

про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова за допомогою системи "Електронний суд" звернувся до Слобідського районного суду м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить усунути перешкоди Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) знести об`єкт самочинного будівництва нежитлову будівлю літ. «Ж1-1» загальною площею 29,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2119527063101) з приведенням земельної ділянки під нею у придатний для подальшого використання стан.

Разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ.«Ж1-1», загальною площею 29,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2119527063101).

В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що нежитлова будівля літ. «Ж1-1», загальною площею 29,6 кв.м по АДРЕСА_3 є об`єктом самочинного будівництва, так як збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, тому підлягає знесенню, а право власності на неї скасуванню. предметом цього спору є демонтаж (знесення) самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна та припинення права приватної власності на спірну нежитлову будівлю. Разом із цим слід зазначити, що у разі задоволення позовних вимог відповідач у справі ОСОБА_1 втрачає право власності на спірне майно та зобов`язана буде його знести. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ОСОБА_1 може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Таким чином, наявність у ОСОБА_1 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та доводи в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Тож, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд зазначає, що позовною вимогою є усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , розташована нежитлова будівля літ. "Ж1-1", право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .

У разі подальшого відчуження нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці, виконання можливого рішення суду про задоволення позову може бути утруднене в зв`язку зі зміною власника, вид забезпечення, який прокуратура просить застосувати є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову задовольнити.

До вирішення спору у справі № 641/6141/26 по суті забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )вчиняти дії з відчуження нежитлової будівлі літ.«Ж1-1», загальною площею 29,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2119527063101).

У зв`язку з забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя С. О. Ященко