Рішення № 137739977, 15.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8957/25

н/п 2/953/1258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря - Кіпеть Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»», звернувся у суд з позовом, шляхом пред`явлення його через систему «Електронний суд», до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором №4704191 від 12.03.2021 в розмірі 38428,50 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. та суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 28.10.2021 між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 4704181, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, однак відповідач не виконав умов Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 4704181 від 12.03.2021 - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. Пункт 7.1. Кредитного договору № 4704181 від 12.03.2021 визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений. Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 4704181 від 12.03.2021, що заповнена Відповідачем.

Відповідно до умов кредитного договору, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №4704181 від 12.03.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Зазначає, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 4704181 від 12.03.2021 було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021. Сума заборгованості Відповідача становить 38428,50 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021, з них: прострочена заборгованість за кредитом становить 14550 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 22378, 50 грн.; прострочена заборгованість за комісією 1500 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою суду м. Харкова від 01.09.2025 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29.09.2025р. постановлено проведення заочного розгляду справи.

Заочним рішенням суду від 29.09.2025р. позовні вимоги задоволені частково.

Ухвалою суд від 05.01.2026 року заочне рішення скасовано.

14.04.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. В якому він зазначає що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на недоведеність, а саме: недоведеність укладання Договору №4704181 від 12.03.2021 в електронній формі, недоведеність перерахування кредитних коштів кредитором та їх отримання відповідачем; недоведеність належності карткового рахунку відповідачу та недоведеність зарахування грошових коштів саме на картковий рахунок відповідача.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

Судом встановлено, що 12.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4704181, згідно якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальних зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 гривень. Кредит надається строком на 30 днів з 12.03.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 11.04.2021. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складатимуть 6000 грн. в грошовому виразі та 487 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом складає 21000 грн. Комісія за надання кредиту: 1500 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Договір про споживчий кредит № 4704181 від 12.03.2021, паспорт споживчого кредиту №4704181, що є Додатком №2 до Договору про споживчий кредит, Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №4704181 від 12.03.2021 - Графік платежів за Договором про споживчий кредит, з якими позичальник ознайомилася до укладення Договору та до яких позичальник приєднався, підписавши Договір, складають єдиний кредитний договір.

Відповідно до даних, які містяться у довідці про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит №4704181 від 12.03.2021 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: одноразовий ідентифікатор S75829, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 12.03.2021 о 17:23, номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей про процес оформлення та розгляду заяви 4704181та довідки складеною ТОВ «МІЛОАН», кредитний договір №4704181 від 12.03.2021 був підписаний відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором S75829 дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 12.03.2021 о 17:23 год, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_1 .

В матеріалах справи міститься анкета-заява на кредит №4704181 від 12.03.2021 року. Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, основні умови кредитування: сума кредиту, строк, проценти.

Згідно даних платіжного доручення 41409833 від 12.03.2021 року на виконання умов кредитного договору первинним кредитором були перераховані на картку НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 15000,00 грн.

ТОВ «Мілоан» надав до суду відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4704181.

02.07.2021 року між першим кредитором та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №73-МЛ, за яким позивач набув право вимоги, а новий кредитор протягом 5 робочих днів від дати підписання договору сплачує кредиторові плату в розмірі 7334841,23 грн без пдв відповідно до норм п.7.1 вказаного договору.

Кошти були сплачені позивачем первинному кредитору на підставі платіжної інструкції №33394 від 02.07.2021 року, а безпосередня вимога до відповідача перейшла на підставі акту приймання-передачі реєстру боржників від 02.07.2021 року разом із витягом із нього щодо відповідача, де чітко були зазначені уповноважені представники позивача та первинного кредитора та визначено, що вимоги до позивача перейшли у розмірі 38428,50 грн. що складається з 14550,00 грн суми заборгованості за тілом кредиту та 22378,50 грн заборгованості за відсотками, 1500,00 залишок по комісії, які позивач і бажає стягнути з відповідача за результатами розгляду справи.

15.07.2025 року позивач направив відповідачу претензію щодо сплати вказаного боргу з зазначенням підстави набуття права вимоги, суму вимоги та порядку погашення вказаної вимоги.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору №4704181 від 12.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Звертаючись до суду з позовом позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що у порушення умов укладеного між сторонами договору про споживчий кредит №4704181 від 12.03.2021 відповідач свої зобов`язання не виконує та має перед ТОВ "ФК «Кредит Капітал» заборгованість у загальному розмірі 38428,50 грн.

Як вбачається із матеріалів справи підписаний договір про споживчий кредит №4704181 від 12.03.2021 не містить інформації про номер картки, на яку за умовами договору мають бути перераховані кредитні кошти, суд зауважує, що факт підписання відповідачем кредитного договору не свідчить про отримання ним коштів у кредит, які згідно з умовами договору мали бути перераховані на картковий рахунок.

За загальним правилом, належними та допустимими доказами на підтвердження обставини видачі кредитних коштів позичальнику є первинні бухгалтерські документи про видачу готівки або перерахування коштів.

Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Крім того, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц (провадження № 61-2247св18), від 30 червня 2020 року в справі № 554/12083/15 (провадження № 61-2049св19) та від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21) суд касаційної інстанції виснував про те, що виписки із банківських рахунків також можуть бути належними і допустимими доказами надання кредитних коштів позичальнику.

До позовної заяви долучено копію платіжного доручення №41409833 від 12.03.2021, підписаного представником ТОВ «Мілоан» та скріплене його печаткою, в якому зазначено Платник: ТОВ «Мілоан», Банк платника: ТОВ ФК Елаєнс, Отримувач: ОСОБА_1 , картка (кредит рах.)№ НОМЕР_2 , натомість даний документ не засвідчує факт перерахування відповідачу коштів, адже для підтвердження перерахування коштів отримувачу повинен містити відмітку банку про виконання цієї операції. Документ, з назвою «платіжне доручення №41409833» наданий позивачем у матеріали справи не відповідає первинному документу, який засвідчує або може засвідчувати надання коштів відповідачу за кредитним договором, інших квитанцій, довідок платіжних компаній, первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт перерахування ТОВ «Мілоан» коштів відповідачу, у матеріали справи не надано.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належності вказаної банківської картки відповідачу. Водночас, позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування суми кредиту на рахунки, відкриті рахунку, та чи видавалась на ім`я ОСОБА_1 відповідна картка.

Позивачем також не надано до суду виписки по рахунку відповідачки за Договором про споживчий кредит № 4704181 від 12.03.2021. Наданий документ під назвою виписка з особового рахунка за кредитним договором № 4704181 від 12.03.2021 року не є первинним банківським документом відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Наданий позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідачки, тому є безпідставним посилання апелянта на відсутність заперечень відповідачки проти цього розрахунку, як доказ його належності та допустимості. Такий стандарт доказування є доречним лише у разі доведеності бухгалтерських даних про отримання відповідачкою кредитних коштів, які позивач використовував у своєму розрахунку, а таких доказів позивач всупереч свого процесуального обов`язку до суду не надав.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_1 та те що надані позивачем документи, які засвідчують укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не містять погодження напрямку перерахування коштів, номеру розрахункового або карткового рахунку., на який необхідно було зарахувати кредитні кошти, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ЦПК України.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.М. Бородіна