Рішення № 137739858, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 рокусправа № 380/11190/26зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Петровської А.М.,

представника позивача Гурського Т.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення боргу

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 до Державного підприємства "Львіввугілля" код ЄДРПОУ 32323256, адреса: 80001, Львівська область, Шептицький район, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького, 26, у якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- стягнути з Державного підприємства Львіввугілля (80001, Львівська область, Шептицький район, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького, 26, ЄДРПОУ 32323256) 40425061,75 грн. (сорок мільйонів чотириста двадцять п`ять тисяч шістдесят одна гривня 75 коп.) заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та призначених відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за грудень 2025 року та січень-березень 2026 року на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте всупереч вимогам статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач своєчасно не сплатив суму витрат на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.

12.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив частково. Відзив обґрунтований тим, що до Головним Управлінням ПФУ у Львівській області надані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню призначеним особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці в розрізі відокремлених підрозділів ДП «Львіввугілля». При здійснення перевірки розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначеним особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» були виявлені отримувачі пенсії, які не перебували у трудових відносинах з ДП «Львіввугілля». Таким чином, так як перелічені особи не працювали на відокремлених підрозділах ДП «Львіввугілля», їх необхідно виключити з даних розрахунків.

18.06.2026 представник позивача за подав до суду заяву про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 08.06.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області направлялись платнику розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "6-3" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Сума заборгованості відповідача за період з 01.12.2025 по 31.03.2026 становить 40425061,75 грн.

Оскільки вказана сума не була сплачена відповідачем, позивач звернувся до суду із позовом.

IV. Позиція суду

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

В пункті 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

Відповідно до пункту 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 вказаного Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об`єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для платників", зазначених у пунктами 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності вказаним Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач відповідно до пункту 6.4 Інструкції направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2025 року та січень-березень 2026 року.

Згідно з долученими до матеріалів справи розрахунками заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідачем підлягає відшкодуванню сума заборгованості у розмірі 40 425 061,75 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виставлених до відшкодування за грудень 2025 року та січень-березень 2026 року становить 40 425 061,75 грн.

Таким чином із вище зазначено вбачається, що саме на відповідача покладений обов`язок відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, у частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування". Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Докази вжиття заходів погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 40 425 061,75 грн за грудень 2025 року та січень-березень 2026 року відповідач не надав.

Отже, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Львіввугілля код ЄДРПОУ 32323256, адреса: 80001, Львівська область, Шептицький район, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького, 26 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, пункту 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та призначених відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за грудень 2025 року та січень-березень 2026 року у розмірі 40425061 (сорок мільйонів чотириста двадцять п`ять тисяч шістдесят одна) грн 75 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 26 червня 2026 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович