Рішення № 137739737, 15.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 рокусправа № 380/1959/26 м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Мричко Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Лютої В.Р.,

представника позивача Гірник О.О.,

представника відповідача Щирби Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" код ЄДРПОУ 41221900, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Трильовського, буд.5 кв. 109 (далі за текстом позивач, ТОВ "Кавер Енерджі Плюс") до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, Львівська область м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі за текстом відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1804/13-01-07-06 від 15.01.2026, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7836401 (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч чотириста одна) грн, 25 коп., з яких 6269121,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 1567280,25 грн - за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1796/13-01-07-06 від 15.01.2026, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 338630 (триста тридцять вісім тисяч шістсот тридцять) грн 00 коп, з яких 270904,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 67 726,00 грн - за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період діяльності з 01.10.2020 по 30.09.2025 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.09.2025 року.

Зазначає, що за результатами такої перевірки було складено акт №59149/13-01-07 06/41221900 від 29.12.2025 року. Актом констатовано порушення ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" 1) п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270 904 грн., в т.ч. за 2023 рік - 15 000 грн, за 2024 рік - 180 904 грн, за 9 міс. 2025 року - 75 000 грн.; 2)п.198.1, п.198.2, п.198.3, п198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2, ст. 200 Податкового кодексу в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 6 269 121 грн., в т.ч. за жовтень 2020 року - 1 539 195 грн, листопад 2020 року - 1 742 660 грн., грудень 2020 року - 2 994 грн., грудень 2021 року - 2 666 67 грн, травень 2023 року - 16 594 грн., вересень 2024 року - 117 169 грн, грудень 2024 року - 117 169 грн., січень 2025 року - 16 667 грн, червень 2025 року - 16 667 грн, липень 2025 року - 33 333 грн; 3) п.173.1, 173.3 ст.173, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб із вартості придбаного у фізичної особи трактора колісного лісового за 2025 в розмірі 2 948,40 гривень; 4) п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, підприємством сплачено не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходів на користь фізичних осіб працівників підприємства та перераховано несвоєчасно податок на доходи фізичних осіб після виплати одноразового доходу на користь фізичних осіб - працівників підприємства до бюджету в розмірі 113 997,17 грн. в травні 2024 року та 37 527,25 грн. в вересні 2024 року; 5) п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.171, п.176.2 ст.176, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.5, п.п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу із змінами, встановленими Законом України від 31.07.2014 №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано військового збору з вартості придбаного у фізичної особи трактора колісного лісового в березні 2025, в результаті чого донараховано військового збору за 2025 в розмірі 2 948,40 гривень;

6) п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу, ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за березень 2025 подано та задекларовано у Податковому розрахунку показники не в повному обсязі, з недостовірними даними, не відображено суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичної особи з ознакою доходу « 105»;

7) абз.1 ч.8, ч.12 ст.9 Закону №2464, а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску в червні, серпні 2025 року.

На підставі Акта перевірки, 15.01.2026 ГУ ДПС у Львівській області прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Вказує, що в основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладені висновки про не підтвердження операцій з придбання ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" робіт у ТОВ «КОРГ»,ПП «ПОЛІСГУРТ», ТОВ «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» та товарів у ТОВ «СЛІМ ДИЗЙН», їх спрямованість на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту на підставі первинних документів, які містять юридичну дефектність, чим ніби то порушено вимоги п.44.1 ст.44; п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу.

Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем не надано жодних доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням діяльності позивача, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди. Позивач не може нести відповідальності за будь-які дії, вчинені іншими особами.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що ГУ ДПС у Львівській області на підставі Акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 15.01.2026 №1796/13-01-07-06, №1804/13-01-07-06, №1710/13-01-24-10, №1724/13-01-24-10, №1734/13-01-24-10, №1740/13-01-24-10, та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.01.2026 №1746/13-01-24-10. Щодо податкового повідомлення - рішення від 15.01.2026 №1804/13 01-07-06, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 7 836 401,25 грн. (основні зобов`язання - 6 269 121,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1 567 280,25 грн.)

В ході проведення перевірки, під час проведеного аналізу наявних у ТОВ «КОРГ» трудових ресурсів: з однієї сторони - відсутність необхідної кількісті працюючих та з другої сторони - значний обсяг фактично оформлених ТОВ «КОРГ» операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.

Також, в ході проведення перевірки, під час проведеного аналізу наявних у ПП «ПОЛІСГУРТ» трудових ресурсів: з однієї сторони - відсутність необхідної кількісті працюючих та з другої сторони - значний обсяг фактично оформлених ПП «ПОЛІСГУРТ» операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.

Вказує, що в ході проведення перевірки, під час проведеного аналізу наявних у ПП «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» трудових ресурсів: з однієї сторони - незначна кількість працюючих (працівників робочих будівельних спеціальностей) та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених ПП «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 6 269 121 грн. в т.ч. по операціях із ТОВ «КОРГ» на суму 201 004 грн., ПП «ПОЛІСГУРТ» на суму 116 594 грн., ТОВ «СЛІМ ДИЗАЙН» на суму 2 666 673 грн., ТОВ «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» на суму 3 284 849 грн., чим порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 15.01.2026 №1796/13 01-07-06, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 338 630,00 грн. (основні зобов`язання 270 904,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 67726,00 грн).

Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.10.2020 по 30.09.2025 встановлено заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку) всього на загальну суму 1 505 022 грн., в т.ч. за 2023 рік - 83 333 грн, 2024 рік - 1 005 022 грн, за 9 міс. 2025 року - 416 667 грн, з них за рахунок не підтвердження взаємовідносин із ТОВ «КОРГ» на суму 1 005 022 грн, ПП «ПОЛІСГУРТ» на суму 500 000 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2020 по 30.09.2025встановлено порушення п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270 904 грн, в т.ч. за 2023 рік на суму 15 000 грн., за 2024 рік на суму 180 904 грн, за 9 міс. 2025 року на суму 75 000 грн. Обґрунтування правомірності донарахувань з податку на прибуток є похідними від обґрунтувань, що стосується правомірного донарахування з податку на додану вартість в розрізі контрагентів ТОВ «КОРГ» та ПП «ПОЛІСГУРТ».

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 06.02.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 01.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період діяльності з 01.10.2020 по 30.09.2025 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.09.2025 за результатами якої склали акт від 29.12.2025 №59149/13-01-07-06/41221900 (далі Акт перевірки від 29.12.2025), в якому зафіксовано порушення:

1) п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270 904 грн, в т.ч. за 2023 рік - 15 000 грн, за 2024 рік - 180 904 грн, за 9 міс. 2025 року - 75 000 грн;

2) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 6 269 121 грн, в т.ч. за жовтень 2020 року - 1 539 195 грн, листопад 2020 року - 1 742 660 грн, грудень 2020 року - 2 994 грн, грудень 2021 року - 2 666 67 грн, травень 2023 року - 16 594 грн, вересень 2024 року - 117 169 грн, грудень 2024 року - 117 169 грн, січень 2025 року - 16 667 грн, червень 2025 року - 16 667 грн, липень 2025 року - 33 333 грн;

3) п.173.1, п.173.3 ст.173, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб із вартості придбаного у фізичної особи трактора колісного лісового за 2025 в розмірі 2 948,40 грн;

4) пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України, підприємством сплачено не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходів на користь фізичних осіб - працівників підприємства та перераховано несвоєчасно податок на доходи фізичних осіб після виплати оподаткованого доходу на користь фізичних осіб працівників підприємства до бюджету в розмірі 113 997,17 грн. в травні 2024 року та 37 527,25 грн в вересні 2024 року;

5) пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.171, п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.3, п..1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано військового збіру з вартості придбаного у фізичної особи трактора колісного лісового в березні 2025, в результаті чого донараховано військового збору за 2025 в розмірі 2 948,40 грн;

6) п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 ПК України, ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за березень 2025 подано та задекларовано у Податковому розрахунку показники не в повному обсязі, з недостовірними даними, не відображено суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичної особи з ознакою доходу « 105»;

7) абз.1 ч.8, ч.12 ст.9 Закону №2464, а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску в червні, серпні 2025 року.

На підставі Акта перевірки від 29.12.2025 відповідач прийняв, зокрема:

- податкове повідомлення - рішення від 15.01.2026 №1804/13-01-07-06, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 7 836 401,25 грн. (основні зобов`язання - 6 269 121,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1 567 280,25 грн.);

- податкове повідомлення - рішення від 15.01.2026 №1796/13-01-07-06, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 338 630,00 грн. (основні зобов`язання - 270 904,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 67 726,00 грн).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд встановив, що на підставі направлень виданих ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2025 №11936, від 11.11.2025 №1193, від 11.11.2025 №11939, від 11.11.2025 №11941, від 11.11.2025 №11942 та на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 29.10.2025 №5970-ПП Про проведення документальної планової виїзної перевірки» проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період діяльності з 01.10.2020 по 30.09.2025, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.09.2025.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Згідно з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. у редакції спірного періоду, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вимог наведених норм, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 189.4 статті 189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 Податкового кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно пунктом 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (пункт 200.2. статті 200 ПК України)

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4. ст. 200 ПК України).

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

За наведеного правового регулювання суд висновує, що податковий кредит для цілей визначення об`єкту оподаткування ПДВ має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 (справа № 826/15568/16), від 10.04.2020 (справа № 808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Львівській області складено Акт перевірки від 29.12.2025, в якому зафіксовано порушення:

1) п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270 904 грн, в т.ч. за 2023 рік - 15 000 грн, за 2024 рік - 180 904 грн, за 9 міс. 2025 року - 75 000 грн;

2) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 6 269 121 грн, в т.ч. за жовтень 2020 року - 1 539 195 грн, листопад 2020 року - 1 742 660 грн, грудень 2020 року - 2 994 грн, грудень 2021 року - 2 666 67 грн, травень 2023 року - 16 594 грн, вересень 2024 року - 117 169 грн, грудень 2024 року - 117 169 грн, січень 2025 року - 16 667 грн, червень 2025 року - 16 667 грн, липень 2025 року - 33 333 грн;

3) п.173.1, п.173.3 ст.173, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб із вартості придбаного у фізичної особи трактора колісного лісового за 2025 в розмірі 2 948,40 грн;

4) пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України, підприємством сплачено не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходів на користь фізичних осіб - працівників підприємства та перераховано несвоєчасно податок на доходи фізичних осіб після виплати оподаткованого доходу на користь фізичних осіб працівників підприємства до бюджету в розмірі 113 997,17 грн. в травні 2024 року та 37 527,25 грн. в вересні 2024 року;

5) пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.171, п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.3, п..1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано військового збору з вартості придбаного у фізичної особи трактора колісного лісового в березні 2025, в результаті чого донараховано військового збору за 2025 в розмірі 2 948,40 грн;

6) п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 ПК України, ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за березень 2025 подано та задекларовано у Податковому розрахунку показники не в повному обсязі, з недостовірними даними, не відображено суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичної особи з ознакою доходу « 105»;

7) абз.1 ч.8, ч.12 ст.9 Закону №2464, а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску в червні, серпні 2025 року.

Так, згідно з Актом перевірки від 29.12.2025, перевіркою встановлено не підтвердження факту реалізації (виконання) ТОВ «КОРГ» робіт для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс". Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ «КОРГ» для ТОВ"Кавер Енерджі Плюс" зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з цим вони (податкові накладні, акти виконаних робіт) не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Враховуючи наведене, за рахунок проведення операцій без реального настання наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів (робіт, послуг) від ТОВ «КОРГ», ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 201004 грн, в т.ч. у листопаді 2024 року - 100 502 грн, у грудні 2024 року - 100 502 грн по взаємовідносинах із ТОВ «КОРГ».

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «КОРГ».

Як видно з матеріалів справи, 12.09.2024 ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» укладено договір з ТОВ «КОРГ» №12/09 відповідно до якого ТОВ «КОРГ» (Субпідрядник) зобов`язувався виконати капітальний ремонт дороги довжиною 1170 м. від з`їзду з вулиці Полтавський шлях до ПС 330Кв «Залютине» Харківського РЦОМ 45453000-7.

Відповідно до частини другої пункту 2.1 договірна ціна становить 1 206 026,92 грн з урахуванням ПДВ.

По факту виконаних робіт складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року.

Оплата за виконані роботи відбулася двома платежами: 603 013, 46 грн - згідно платіжної інструкції від 02.10.2024 №62 та 603 013, 46 грн - згідно платіжної інструкції від 16.09.2024 №17751.

Судом досліджено та проаналізовано вищенаведені документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції з вищевказаним контрагентом та встановлено, що такі документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Також суд враховує, що вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами у розумінні статей 73-76 КАС України.

Щодо зауваження контролюючого органу, що в первинних документах, виписаних ТОВ «КОРГ» для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В силу приписів статей 44, 83 ПК України, посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов`язані врахувати надані позивачем первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.

У цьому контексті суд зауважує, що відповідні висновки податкового органу ґрунтуються на аналізі наявності у нього інформації, а не шляхом безпосереднього дослідження конкретних правовідносин у частині дійсної можливості чи неможливості здійснення певних господарських операцій.

Фактично доводи відповідача про нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентом не підтверджені доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності, чим не усунуто сумнівів у обґрунтованості таких тверджень контролюючого органу.

Згідно з вимогами чинного законодавства позивач не має обов`язку відслідковувати правильність чи законність ведення господарської діяльності кожним із його контрагентів. Реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань. Допущені самим контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо цього ж контрагента та не впливають на податкові зобов`язання позивача. Наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарських операціях, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача. При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Щодо зауваження податкового органу, що відповідно до поданого ТОВ «Корг» Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, облікова чисельність штатних працівників за вересень 2024 року становила 1 чол. та щодо зауваження що в ході проведення перевірки, згідно підсумкової відомості ресурсів та акту приймання виконаних будівельних робіт, встановлено, що ТОВ «КОРГ» задекларовано виконання робіт для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" при виконанні яких необхідна відповідна спеціалізована техніка, а саме: автогрейдери, екскаватори, котки дорожні, машини поливно-мийні, монтажні машини для виконання робіт при прокладанні та монтажі кабелів на базі автомобіля, навантажувачі одноковшеві універсальні. Однак, відповідно до поданої звітності (фінансового звіту) та відомостей про об`єкти оподаткування у ТОВ «КОРГ» встановлено відсутність основних засобів та відповідної спеціалізованої техніки

Суд зазначає, що наявність чи відсутність в штаті працівників жодним чином не вказує на неспроможність здійснення операцій з поставки ТМЦ, як і відсутність власного нерухомого майна чи транспортних засобів, позаяк суб`єкт господарювання має повне право використовувати у виробничій або торгівельній діяльності орендовані основні засоби.

Згідно з вимогами чинного законодавства, на суб`єктів підприємницької діяльності не покладено обов`язок контролювати звітність контрагентів та їх постачальників, своєчасність та повноту сплати ними податків, наявність у них власних або орендованих основних засобів, подання ними форми 20-ОПП тощо.

Слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку і від господарських та виробничих можливостей контрагента та контрагентів такого контрагента. Суд зауважує, що жодна норма чинного законодавства не покладає обов`язку на платника податків здійснювати перевірку інформації про подання іншим контрагентом податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, з можливістю встановити кількість працівників та оформлення ними трудових відносин. Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ПП «Полісгурт».

Згідно Акту перевірки від 29.12.2025 встановлено не підтвердження факту реалізації (виконання) ПП «ПОЛІСГУРТ» робіт для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс". Таким чином, в первинних документах, виписаних ПП «ПОЛІСГУРТ» робіт для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" зазначено господарській операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з чим вони (податкові накладні, акти виконаних робіт) не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Враховуючи наведене, за рахунок проведення операцій без реального настання наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів (робіт, послуг) від ПП «ПОЛІСГУРТ», ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 116594 грн, в т.ч. у травні 2023 року - 16 594 грн, вересні 2024 - 16666,67 грн, грудні 2024 - 16666,67 грн, січні 2025 року - 16666,67 грн, червні 2025 року - 16666,67 грн, липні 2025 року - 33 333,34 грн по взаємовідносинах із ПП «ПОЛІСГУРТ».

Щодо зауваження, в Акті від 29.12.2025, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт не конкретизовано які саме роботи проводилися, обсяг виконаних робіт, не зазначено яка техніка використана в процесі проведення робіт, не зазначено які матеріали використані, який час проводилися роботи, конкретне місце проведення робіт, скільки людей були задіяні в наданих роботах тощо.

Суд встановив, що між ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" та ПП «ПОЛІСГУРТ» укладено договори на виконання робіт від 12.11.2024 №01211/24-1 та від 15.02.2023 №01311/23-1.

Згідно Договору №01211/24-1 від 12.11.2024 ПП «ПОЛІСГУРТ» взяло на себе зобов`язання виконати електромонтажні, будівельно-монтажні роботи з технічного переоснащення мереж 0,4 -10 кВ для стандартного приєднання електроустановок споживачів у Львові та Львівській області.

Згідно Договору №01311/23-1 від 15 лютого 2023 року ПП «ПОЛІСГУРТ» взяло на себе зобов`язання виконати електромонтажні, будівельно-монтажні роботи з технічного переоснащення мереж 0,4 -10 кВ для стандартного приєднання електроустановок споживачів у Львові та Львівській області.

По факту виконаних робіт сторонами підписано Акти приймання-передачі виконаної роботи №2 від 31.03.2023 року на роботи, вартістю 99 564,00 грн, №16 від 31.10.2023 року на роботи вартістю 100 000,00 грн.

Також, відповідно до Акту приймання-передачі виконаної роботи від 31.12.2024 №1 до Договору про виконання робіт №01211/24-1 від 12.11.2024 за виконану роботу замовник сплачує підряднику винагороду у 100000,00 грн, відповідно до Акту приймання-передачі виконаної роботи від 21.01.2025 №2 до Договору про виконання робіт №01211/24-1 від 12.11.2024 за виконану роботу замовник сплачує підряднику винагороду у 100000,00 грн, відповідно до Акту приймання-передачі виконаної роботи від 28.02.2025 №3 до Договору про виконання робіт №01211/24-1 від 12.11.2024 за виконану роботу замовник сплачує підряднику винагороду у 100000,00 грн, відповідно до Акту приймання-передачі виконаної роботи від 30.04.2025 №4 до Договору про виконання робіт №01211/24-1 від 12.11.2024 за виконану роботу замовник сплачує підряднику винагороду у 100000,00 грн, відповідно до Акту приймання-передачі виконаної роботи від 12.05.2025 №5 до Договору про виконання робіт №01211/24-1 від 12.11.2024 за виконану роботу замовник сплачує підряднику винагороду у 100000,00 грн.

Також, суд встановив, що ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" залучило до виконання відповідних робіт ПП «Полісгурт» в якості субпідрядника, з метою забезпечення виконання позивачем свої зобов`язань за Генеральним договором підряду, укладеним із ДП «Львівенергоком» ПрАТ «Львівобленерго», а саме:

1. Робіт із зовнішнього постачання садового будинку ОСОБА_1 за адресою: Стрийський р-н, Славська ОТГ, с. Тухля, урочище Кожановець (4624587800:01:018:0002) ТУ008924-050324-1-13-44-1-000000-1 (Акт приймання виконаних будівельнх робіт за серпень 2024 року, на загальну суму 559058,52 грн).

2. Робіт із зовнішнього електропостачання житлового будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (4610166300:07:004:2199) ТУ009953-020424-1-13-77-1-000000-2 (Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року, на загальну суму 225583,70 грн.

3. Робіт із зовнішнього електропостачання земельної ділянки для ведення ОСГ ОСОБА_3 зав адресою: АДРЕСА_2 :01:018:0168) ТУ010106 040424-1-13-44-1-000000-1 (Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року, на загальну суму 546325,15 грн.

4. Робіт із зовнішнього електропостачання земельної ділянки для ведення ОСГ ОСОБА_3 зав адресою: АДРЕСА_2 :01:018:0168) ТУ010106 040424-1-13-44-1-000000-1 (Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року, на загальну суму 546325,15 грн).

5. Робіт із зовнішнього електропостачання житлового будинку ОСОБА_4 за адресою: Стрийський р-н, Стрийська ОТГ, с. Добряни (4625381000:01:024:0247) (Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року, на загальну суму 313737,91 грн).

6. Робіт із зовнішнього електропостачання житлового будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 (4624588300:01:003:0022) (Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року на загальну суму 149688,29 грн).

7. Робіт із зовнішнього електропостачання житлового будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 (4624584100:01:045:0542) ТУ 010151-050424-1-13-44-1 000000-1 (Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року на суму 464385,71 грн).

8. Робіт із зовнішнього електропостачання житлового будинку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 (46245553000:02:001:0005) ТУ 015260-260924-1-13-44-1-000000-1 (Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року на суму 205914,32 грн).

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2020 по справі №813/3577/13-а, відповідно до якої ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Також, суд враховує, що позивачем долучено до матеріалів справи Дозвіл №0034.17.46 відповідно до якого ПП «Полісгурт» дозволяється виконувати електромонтажні роботи, строк дії якого тривав з 25.01.2017 по 25.01.2022.

Так, 18 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 постанови строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №357 від 24 березня 2022 року «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що вище зазначені положення законодавства підтверджують законність виконання ПП «Полісгурт» робіт підвищеної небезпеки після завершення строку дії ліцензії у період 2023 -2025 р.р.

Щодо інших зауважень контролюючого органу суд зазначає, що покликання контролюючого органу на нібито очевидну відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинених задекларованих господарський операцій, а також необхідних матеріалів та устаткування зводяться до категорії припущень.

Слід зауважити, що висновки про відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинених задекларованих господарський операцій контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер.

Контролюючим органом не було доведено на підставі належних та допустимих доказів, що наявні у контрагентів позивача власні чи залучені в будь-який спосіб трудові та матеріально-технічні ресурси були справді недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товарів, які обумовлені укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано відповідних доказів, які би беззаперечно свідчили про протиправну поведінку контрагентів і про обізнаність платника податків (позивача) щодо такої поведінки, підтверджували би злагодженість дій між ними (контрагентами й позивачем при вчиненні відповідних порушень).

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Слім Дизайн».

Суд встановив, що 20.10.2021 між ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" та ТОВ «Слім Дизайн» укладено договір №320/10-П, відповідно до умов якого ТОВ «Слім дизайн» взяло на себе зобов`язання поставити ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" у власність товар, найменування, асортимент, кількість, ціна товару та інша інформація щодо товару наведені у рахунках та (або) видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити товар.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №ВН0018 від 29 грудня 2021, №ВН0017 від 29 грудня 2021, №ВН0016 від 28 грудня 2021, №ВН0015 від 28 грудня 2021 року, №ВН0013 від 24 грудня 2021 року, №ВН0014 від 24 грудня 2021 року, №ВН0012 від 23 грудня 2021 року, №ВН0011 від 23 грудня 2021 року, ВН №0009 від 22 грудня 2021 року, №ВН0010 від 22 грудня 2021 року, №ВН 0002 від 16 грудня 2021 року, ВН№0001 від 16 грудня 2021 року, №ВН0003 від 17 грудня 2021 року, №ВН0004 від 17 грудня 2021 року, №ВН0005 від 20 грудня 2021 року, №ВН0006 від 20 грудня 2021 року, №ВН0007 від 21 грудня 2021 року, №ВН0008 від 21 грудня 2021 року.

01.02.2022 між сторонами було укладено Договір про ведення боргу №22-02/01ПБ, згідно умов якого новим боржником перед ТОВ «Слім Дизайн» став ПП «Еудухел».

Згідно з Актом звірки, складного станом на 30.09.2025 року заборгованість ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» перед ТОВ «Слім Дизайн» відсутня.

Як видно з Акта перевірки від 29.12.2025 встановлено не підтвердження факту реалізації (виконання) ТОВ «Слім Дизайн» ТМЦ для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс". Таким чином в первинних документах, виписаних ТОВ «Слім Дизайн» ТМЦ для ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з чим вони (податкові накладні, акти виконаних робіт) не мають юридичної сили первинних документів відповідно ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Враховуючи наведене, за рахунок проведення операцій без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Слім Дизайн» ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 2 666 673 грн за грудень 2021 року по операціях із ТОВ «Слім Дизайн».

Щодо зауваження податкового органу про не підтвердження факту транспортування ТМЦ, у зв`язку з невідповідностями у первинних документах.

Суд встановив, що на виконання умов договору ТОВ «СЛІМ ДИЗАЙН» документально оформлено продаж запчастин до автомобілів, одягу та взуття, а ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" відображено придбання даних ТМЦ згідно представлених до перевірки видаткових накладних на загальну суму 16 000 038 грн., в т.ч. ПДВ - 2 666 673 грн.

Суд бере до уваги доводи позивача, що станом на 30.09.2025 року придбані у товари у ТОВ «СЛІМ ДИЗАЙН» не реалізовані ТОВ "Кавер Енерджі Плюс", обліковуються на бухгалтерському рахунку 281, та відповідно не відображено у витратах підприємства.

Слід зазначити, що усі представлені позивачем документи відповідають встановленим Законом №996 вимогам до первинних документів, які не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом.

Деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 804/4874/16).

Щодо посилання податкового органу на відсутність у ТОВ «Слім Дизайн» складських приміщень за адресою вказаної в товарно-транспортних накладних.

Слід повторно звернути увагу, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами у розумінні законодавства, а є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, не встановлюють правил податкового обліку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладене в постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 120/847/20-а, від 07.09.2021 у справі № 813/2013/16, від 11.08.2021 у справі № 420/5652/19, від 13.07.2021 у справі № 808/78/15, від 14.04.2021 у справі № 805/1214/16-а.

Щодо зберігання товару, який було куплено у ТОВ «Слім Дизайн», то у матеріалах справи містяться копії Договорів оренди складських приміщень №27 від 01.03.2025, №28 від 01.04.2025, №29 від 01.04.2025, №31 від 01.07.2025, які підтверджують факт наявності у ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» належної матеріальної бази для забезпечення зберігання відповідних товарів.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ПП «Білдінг Альянс».

Суд встановив, що між ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» та ПП «Білдінг Альянс» були укладені наступні Договори:

Договір від 20.08.2020 року №200820-01, відповідно до умов якого ПП «Білдінг Альянс» зобов`язувалося здійснити будівництво електромереж для приєднання когенераційної установки ПРАТ «Поез-Кернел Груп» до електричних мереж ПРАТ «Полтаваобленерго» у м. Полтава. Реконструкція ПС-110/6Кв Браїлки».

За фактом виконаних робіт сторонами підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2020 року, №2 за листопад 2020 року, №3 за листопад 2020 року, №4 за листопад 2020 року, №5 за листопад 2020 року, №6 за листопад 2020 року.

Договір від 25.08.2020 року №250829-01, відповідно до умов якого ПП «Білдінг Альянс» зобов`язувалося виконати роботи з реконструкції системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10.4 МВт в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернел Груп» за адресою м. Полтава, вул.Бурюзова,17.

За фактом виконання робіт складено Акти приймання виконаних будівельних робіт №6 за жовтень 2020 року, №7 за жовтень 2020 року, №8 за жовтень 2020 року, №9 за жовтень 2020 року, №10 за жовтень 2020 року, №11 за жовтень 2020 року, №12 за жовтень 2020 року.

Договір від 29.09.2020 №290920-01, відповідно до умов якого ПП «Білдінг Альянс» зобов`язувалося виконати проектні і вишукувальні роботи за титулом: «Будівництво об`єктів електромереж для зовнішнього електрозабезпечення будівельного майданчика ТОВ «Балфорд Україна» у Львівській області, Дрогобицькому районі, с. Довге, вул. Лесі Українки,1»

Договір від 30.09.2020 №1300920-01, згідно умов якого ПП «Білдінг Альянс» зобов`язувалося виконати проектні і вишукувальні роботи за титулом «Будівництво об`єктів електромереж для зовнішнього електрозабезпечення готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею ТОВ «Центр розвитку нерухомості» за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 9А»;

Договір від 14.10.2020 №141020-021, згідно умов якого ПП «Білдінг Альянс» зобов`язувалося виконати роботи з реконструкції ПС-110/6/3кВ №245 «Львів-5» зі зміною трансформаторів Т1 і Т2, ремонтом будівлі ЗРУ Кв№1 та реконструкцією Іі ІІ СШ-6кВ, вул. Кульпарківська, 93, м. Львів, Перша черга.

Факт виконання робіт за цим договором підтверджується Актами №1-8 за листопад 2020 року. Проведення розрахунків за вказаними Договорами підтверджується платіжними дорученнями №7029 від 30.11.2020, №7030 від 30.11.2020, №7031 від 30.11.2020, №7065 від 01.12.2020, №7064 від 01.12.2020, №7113 від 03.12.2020, №7114 від 03.12.2020, №7174 від 04.12.2020, №7175 від 04.12.2020, №7288 від 10.12.2020, №7484 від 23.12.2020, №7485 від 23.12.2020, №7554 від 29.12.2020 , №7553 від 29.12.2020, №7555 від 29.12.2020, №7942 від 25.01.2021, №7941 від 25.01.2021, №8027 від 01.02.2021, №6640 від 16.02.2021, №6645 від 17.02.2021, №6658 від 18.02.2021, №6657 від 18.02.2021, №6656 від 18.02.2021, №6670 від 19.02.2021, №6671 від 19.02.2021 , №6763 від 25.02.2021, №6764 від 25.02.2021, №6835 від 26.02.2021, №6833 від 26.02.2021, №6834 від 26.02.2021, №6886 від 02.03.2021, №6888 від 02.03.2021, №6887 від 02.03.2021, №6999 від 05.03.2021, №6998 від 05.03.2021, №7034 від 11.03.2021, №7033 від 11.03.2021, №7108 від 18.03.2021, №7107 від 18.03.2021, №7144 від 19.03.2021, №7186 від 22.03.2021, №7185 від 22.03.2021, №7184 від 22.03.2021, №7161 від 22.03.2021, №7295 від 26.03.2021, №7380 від 02.04.2021, №7433 від 06.04.2021, №7717 від 28.04.2021, №7719 від 28.04.2021, №7718 від 28.04.2021, №7765 від 29.04.2021, №7766 від 29.04.2021, №7764 від 29.04.2021, №7866 від 11.05.2021, №7999 від 18.05.2021, №8063 від 21.05.2021, №8064 від 21.05.2021, №8118 від 25.05.2021, №8400 від 10.06.2021, №8535 від 18.06.2021, №12801 від 28.07.2021.

Щодо зауваження податкового органу, що неможливо підтвердити факт (реальність) виконання робіт ПП «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» для ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" у зв`язку з відсутністю фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а також необхідних матеріалів та устаткування.

Cлід зауважити, що висновки про відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган, а може свідчити, наприклад, про певні порушення зі сторони відповідних контрагентів при веденні податкового обліку чи оформленні загалом власної господарської діяльності (що не є тотожним висновку про неможливість здійснення тих чи інших операцій, які в реальності можуть відбуватися).

Контролюючим органом не було доведено на підставі належних та допустимих доказів, що наявні у контрагентів позивача власні чи залучені в будь-який спосіб трудові та технічні ресурси були справді недостатніми для проведення господарської діяльності з виконання робіт (надання послуг), які обумовлені укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано відповідних доказів, які би беззаперечно свідчили про протиправну поведінку контрагентів і про обізнаність платника податків (позивача) щодо такої поведінки, підтверджували би злагодженість дій між ними (контрагентами й позивачем при вчиненні відповідних порушень).

Також, суд встановив, що між ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" та ПП «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» укладено договори субпідряду, згідно яких ПП «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» - «Субпідрядник», а ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" - «Генпідрядник» від 20.08.2020 №200820-01 - будівництво електромереж для приєднання когенераційної установки ПРАТ «ПОЕЗ-КЕРНЕЛ ГРУП» до електричних мереж ПАТ «Полтаваобленерго» у м. Полтава. Реконструкція ПС-110/6кВ Браїлки та від 25.08.2020 №250820-01 виконання комплексу внутрішніх електромонтажних робіт на території Замовника для реалізації проекту: «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10.4 МВт в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернел Груп» за адресою м. Полтва, вул. М.Бірюзова, 17».

Дані роботи були замовлені для забезпечення виконання ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" основного зобов`язання перед ПРАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» за договором № 27/04-2020 від 27 квітня 2020 року.

На підтвердження виконаних робіт, в матеріалах справи містяться акти про виконання робіт а саме: акт №6 за лютий 2021 року, акт №7 за травень 2021 року, акт №5 за грудень 2020 року; акт №6 за липень 2021 року; акт №15 за липень 2021 року; акт №12 за липень 2021 року; акт №14 за липень 2021 року, акт №17 за липень 2021 року, акт №9 за червень 2021 року; акт №2 за жовтень 2020 року; акт №10 за липень 2021 року; акт №6 за лютий 2021 року; акт №8 за червень 2021 року; акт №11 за липень 2021 року.

Договір від 29.09.2020 №290920-01 - проектні і вишукувальні роботи за титулом: «Будівництво об`єктів електромереж для зовнішнього електрозабезпечення будівельного майданчика ТОВ «Балфорд Україна» у Львівській області, Дрогобицькому районі, с.Довге, вул. Лесі Українки, 1».

Дані роботи були замовлені для забезпечення виконання ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" основного зобов`язання перед ТОВ «Балфорд Україна»» за договором підряду №пп23-20 від 04.08.2020 року.

Факт виконання робіт підтверджується Актом №151 від 31 грудня 2021 року.

Договір від 30.09.2020 №1300920-01 - проектні і вишукувальні роботи за титулом «Будівництво об`єктів електромереж для зовнішнього електрозабезпечення готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею ТОВ «Центр розвитку нерухомості» за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 9А»;

Договір від від 14.10.2020 №141020-021 - виконання робіт з реконструкції ПС-110/6/3кВ №245 «Львів-5» із зміною трансформаторів Т1 і Т2, ремонтом будівлі ЗРУ кВ №1 та реконструкцією І і ІІ СШ- 6кВ, вул.Кульпарківська,93, м. Львів».

Дані роботи були замовлені для забезпечення виконання ТОВ "Кавер Енерджі Плюс" основного зобов`язання перед Дочірнім Підприємством «Львівенергоком» ПРАТ «Львівобленерго» за договором № Р35-20 від 30 вересня 2020 року.

На підтвердження виконаних робіт, в матеріалах справи містяться акти, а саме: акт №1 за грудень 2020 року, акт №2 за грудень 2020 року, акт №1 за грудень 2021 року; акт №1 за липень 2021 року, акт №2 за липень 2021 року.

Отже, як вбачається з договорів, видаткових накладних, які відображають господарські операції генерального підряду та субпідряду, складених сторонами в межах спірних договорів, останні містять найменування робіт, обсяг, вартість, загальну вартість з урахуванням ПДВ, місце виконання, реквізити Замовників, генпідрядника та субпідрядників та відтиски печаток підприємств.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суд наголошує, що згідно усталених правових позицій Верховного Суду, податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснених господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідні документи впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів сторін договору та свідчать про участь останніх у господарських операціях, а отже, вказані документи є належними та допустимими доказами у розумінні статті 73 КАСУ України, що підтверджують настання реальних наслідків від виконання сторонами умов договору поставки.

Аналізуючи доводи контролюючого органу щодо нереальності здійснюваних операцій, які грунтуються на відсутності реальної можливості у контрагентів позивача здійснювати поставку товару/ на користь останнього у зв`язку з відсутністю у контрагентів достатньої чисельності працівників, основних фондів, відсутністю матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення (навантаження/розвантаження), зберігання, суд оцінює їх також критично з огляду на те, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. При цьому відповідачем в акті перевірки не заперечується наявність саме у позивача необхідних основних засобів, працівників, складських приміщень, які є необхідними для такого роду діяльності. Відсутність таких умов у контрагентів жодним чином не впливає на можливість самого позивача здійснювати спірні господарські операції.

Верховний Суд у справі № 826/10104/16 із посилання на підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначив, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Проаналізувавши подані позивачем документи суд дійшов висновку, що оспорюванні податковим органом господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети. Товар отриманий від контрагента мав реальний і товарний характер та був використаний в процесі господарської діяльності позивача. Зазначені господарські операції призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника, були обумовлені рухом ТМЦ та підтверджені належними первинними документами, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік.

Суд також враховує, що позивач не має обов`язку відслідковувати правильність чи законність ведення господарської діяльності кожним із його контрагентів. Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «КОРГ», ПП «ПОЛІСГУРТ», ТОВ «СЛІМ ДИЗАЙН», ПП «БІЛДІНГ АЛЬЯНС» підтверджується первинними документами, відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань.

Слід зазначити, що допущені самим контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо цього ж контрагента та не впливають на податкові зобов`язання позивача. Наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарських операціях, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача.

Також суд зазначає, що неподання контрагентами фінансової та податкової звітності, або ж подання її з порушенням строків, чи з допущенням помилок, і взагалі будь-яке порушення податкової дисципліни, не може свідчити про неотримання товару позивачем від постачальників, а наслідки такого порушення перекладатися на контрагентів, з якими постачальник перебуває у взаємовідносинах. Формування суб`єктом господарювання витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд звертає увагу на те, що при складанні Акту податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів позивача та його контрагентів; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання, а лише міститься інформація щодо неможливості підтвердити формування податкових зобов`язань з податку на прибуток у зв`язку із неможливістю відповідачем перевірити та встановити відповідність придбаних та реалізованих товарів, а отже, і не спростовується відповідачем факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом.

В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача в основному ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, що, в свою чергу не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

По своїй суті, інформація з інформаційно-аналітичних баз податкової є лише результатом службової діяльності працівників податкового органу при виконанні ними своїх службових обов`язків. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно- аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така інформація не створює для платника податків самостійного юридичного наслідку. А тому посилатись на таку інформацію, як на доказ нереальності операцій або як на доказ фіктивності конкретного платника податків, є неправомірним.

Подібного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 15.11.2022 № 815/4241/16, щодо неприйнятності посилання контролюючого органу на узагальнену податкову інформацію, наявну в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, а також отриману від інших податкових органів щодо контрагентів позивача, яка вказує на неможливість виконання операцій позивача з цими суб`єктами господарювання, оскільки відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів цих обставин у визначеному законодавством порядку. До того ж, податкова інформація щодо контрагентів сама по собі не може бути самостійною та беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутня інформація та документи, які б свідчили про проведення контролюючим органом перевірок контрагентів як наслідок, відсутнє належне документальне підтвердження відсутності у цих господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання щодо закупівлі товару, а отже відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами відсутність факту здійснення контрагентом позивача господарських операцій.

В ході судового розгляду адміністративної справи висновки контролюючого органу щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами.

З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок їх обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Така правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 у справі № 640/8822/21.

ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» на підтвердження реальності господарських операцій та фактичного руху активів надало відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, договори.

Відтак, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1804/13-01-07-06 від 15.01.2026, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7836401 (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч чотириста одна) грн, 25 коп., з яких 6269121,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 1567280,25 грн - за штрафними санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1804/13-01-07-06 від 15.01.2026, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7836401 (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч чотириста одна) грн, 25 коп., з яких 6269121,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 1567280,25 грн - за штрафними санкціями.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, платник податку на прибуток з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому, показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд встановив, що відповідно до Акта від 29.12.2025 перевіркою встановлено порушення п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270 904 грн., в т.ч. за 2023 рік - 15 000 грн., за 2024 рік - 180 904 грн., за 9 міс. 2025 року - 75 000 грн.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, витрати зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) (далі Положення №318).

Відповідно до пункту 5 Положення №318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Згідно з пунктом 6 Положення №318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 7 Положення №318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об`єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. Фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування витрат підприємства.

Таким чином, витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобо`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1, частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону № 996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.10.2020 по 30.09.2025 встановлено заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку) всього на загальну суму 1 505 022 грн, в т.ч. за 2023 рік - 83 333 грн, 2024 рік - 1 005 022 грн, за 9 міс. 2025 року - 416 667 грн, з них за рахунок не підтвердження взаємовідносин із ТОВ «КОРГ» на суму 1 005 022 грн., ПП «ПОЛІСГУРТ» на суму 500 000 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2020 по 30.09.2025 встановлено порушення п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270 904 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 15 000 грн., за 2024 рік на суму 180 904 грн., за 9 міс. 2025 року на суму 75 000 грн.

Суд зазначає, що обґрунтування донарахувань з податку на прибуток є похідними від обґрунтувань, що стосується донарахування з податку на додану вартість в розрізі контрагентів ТОВ «КОРГ» та ПП «ПОЛІСГУРТ».

З цього приводу слід зазначити, що судом вже встановлено реальність господарських операцій позивача з ПП «ПОЛІСГУРТ», що підтверджується первинними документами, а тому відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1796/13-01-07-06 від 15.01.2026, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 338630 (триста тридцять вісім тисяч шістсот тридцять) грн, 00 коп, з яких 270904,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 67 726,00 грн - за штрафними санкціями є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі № 3991/03 Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Разом з тим, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказане зумовлює висновок про невідповідність оскаржених податкових повідомлень-рішень критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 33280,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, КАС, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1804/13-01-07-06 від 15.01.2026.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1796/13-01-07-06 від 15.01.2026.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" (код ЄДРПОУ 41221900, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Трильовського, буд.5 кв. 109) судовий збір в сумі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25.06.2026.

СуддяМричко Н.І.