Ухвала суду № 137739620, 26.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

26 червня 2026 року справа № 320/25999/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

в с т а н о в и в:

25.06.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд зупинити дію Наказу Державної аудиторської служби України № 124 від 14.05.2026 «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2026 року» в частині включення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІI квартал 2026 (Наказ Державної аудиторської служби № 38 від 20.06.2026 року) державного фінансового аудиту діяльності приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (Код ЄДРПОУ 23527052) за період з 01.01.2020 по 30.06.2026, до набрання рішенням у справі щодо оскарження спірного наказу законної сили.

За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову до його подання згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 визначено головуючого щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви заявник зазначає, що 12.06.2026 Державною аудиторською службою України на адресу заявника направлено лист «Про направлення повідомлення» № 00170014/7829-2026 від 12.06.2026, яким Державна аудиторська служба України повідомила, що на виконання пункту 8.3. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2026 року та відповідно до вимог Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 252, з 30.06.2026 по 02.11.2026 буде проведено державний фінансовий аудит діяльності Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі ПРАТ «ХК «Київміськбуд») за період з 01.01.2020 по 30.06.2026.

При цьому вказує, що за результатами ознайомлення з інформаційним ресурсом (веб-сайтом) Державної аудиторської служби України заявником встановлено, що наказом № 124 від 14.05.2026 «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2026 року», (п. 2) розділ «Департамент контролю у сфері будівництва» доповнено новим пунктом такого змісту: « 8.3 Державний фінансовий аудит діяльності ПРАТ «ХК «Київміськбуд» за період 01.01.2020 по 30.06.2026; Вид заходів державного фінансового контролю: АСГ; Підстава проведення заходів: «власна ініціатива»; Підрозділ, відповідальний за проведення: Департамент контролю у сфері будівництва; Строк проведення червень 2026 року; Строк закінчення листопад 2026 року (не вказано в зведеному плані, який оприлюднено на сайті).

Таким чином, як встановлено заявником, внутрішні документи Державної аудиторської служби України містять внутрішні протиріччя та суперечливі терміни, оскільки передбачені наказом № 124 від 14.05.2026 заходи не відповідають ІІ кварталу 2026 року, а зведений план заходів не містить необхідних відомостей, передбачених його встановленою формою.

Заявник вважає наказ Державної аудиторської служби України № 124 від 14.05.2026 «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2026 року», в частині включення до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІI квартал 2026 державного фінансового аудиту діяльності ПРАТ «ХК «Київміськбуд» за період з 01.01.2020 по 30.06.2026 протиправним та таким що підлягає скасуванню, тому має намір звернутися до суду із позовом щодо оскарження такого наказу та його скасування.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до формального характеру можливого судового рішення по суті спору і нівелює кінцеву мету правосуддя - реальне поновлення порушених прав заявника. Крім того, фактичне проведення ревізії може зумовити настання і інших негативних наслідків у формі складання акту за наслідками реалізації протиправних дій. У зв`язку з чим ПрАТ «ХК «Київміськбуд» буде змушене повторно звертатися до суду для відновлення своїх прав та інтересів.

Також зазначає, що у разі проведення заходів державного фінансового контролю, в подальшому, предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень фінансово-господарської діяльності. У зв`язку із чим, саме під час допуску до ревізії, може постати питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного, на думку заявника, здійснення фінансово-господарського контролю. Факт допуску до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні ревізії. А сам по собі факт недопуску до проведення перевірки тягне за собою негативні наслідки, у тому числі, щодо порушення кримінального провадження.

У випадку початку проведення перевірки окремих питань фінансово господарської діяльності ПрАТ «ХК «Київміськбуд», незаконність її призначення судом досліджуватися не буде, внаслідок чого заявник не зможе реалізувати своє право на судовий захист.

Викладене на думку заявника свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по суті в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову до його подання, суд виходить з такого.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Варто зазначити, що вказані підстави є оціночними, а тому, містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Згідно частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 24.04.2019 у справі № 826/10936/18, які суд враховує згідно частини п`ятої статті 242 КАС України.

Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову до його подання дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову до його подання по суті ґрунтуються на тому, що у випадку початку проведення перевірки окремих питань фінансово господарської діяльності ПрАТ «ХК «Київміськбуд», незаконність її призначення судом досліджуватися не буде, внаслідок чого заявник не зможе реалізувати своє право на судовий захист. Факт допуску до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні ревізії. А сам по собі факт недопуску до проведення перевірки тягне за собою негативні наслідки, у тому числі, щодо порушення кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме позивача, за захистом яких він звернувся.

Також необхідно зазначити, що сам по собі факт включення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІI квартал 2026 (Наказ Державної аудиторської служби № 38 від 20.06.2026) державного фінансового аудиту діяльності ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код 23527052) за період з 01.01.2020 по 30.06.2026 - не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у справі, до якої подано заяву про забезпечення позову, а факт порушення прав та інтересів позивача щодо включення його до Плану проведення заходів державного фінансового контролю - підлягає доведенню лише у встановленому законом порядку під час розгляду справи по суті, а не шляхом забезпечення позову.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Позивачем не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у поданій заяві.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти».

Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову до його подання судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до його подання, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД» від 25.06.2026 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.