Ухвала суду № 137739452, 25.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

25 червня 2026 року 320/29761/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до електронного реєстру інформації про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з військового обліку та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відповідні зміни до реєстру щодо виключення позивача з військового обліку на підставі тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 13.06.2025 року, для розгляду адміністративної справи призначено суддю Парненко В. С.. Рішенням суду від 04.09.2025 року у задоволенні заявлених вимог вирішено відмовити. Постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 та від 06.10.2025 року рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.06.2026 року вищеозначені рішення та постанови скасовано, адміністративну справу №320/29761/25 повернуто на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 23.06.2026 року для нового розгляду адміністративного суду призначено суддю Марича Є. В..

В подальшому судом отирмано заяву позивача, зареєстровану канцелярією суду 25.06.2026 року за вхідним номером 24484, про забезпечення позову шляхом заборони прийняття рішень, пов`язаних із мобілізацією ОСОБА_1 до набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування вищеозначеної заяви вказано зокрема, що до вирішення судом даної справи існує реальна загроза того, що позивач може бути призваний на військову службу, оскільки станом на зараз у Реєстрі щодо нього відображається недостовірна інформація щодо перебування його в військово-обліковому статусі військовозобов`язаного.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому стороною позивача не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення,що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення, або що результат проведеної перевірки однозначно матиме негативні наслідки для сторони.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язане з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановив вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.

Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову. Доводи позивача є лише його припущеннями.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 КАС

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Марич Є.В.