Ухвала суду № 137738994, 26.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ПОНОВЛЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ

26 червня 2026 року Справа № 280/3536/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49087, м.Дніпро, провулок Універсальний, буд.12, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою суді від 29 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3536/26.

Копія вищезазначеної ухвали судді отримана відповідачем в особистому кабінеті в підсистемі Електронний суд 29 квітня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву надійшов на адресу суду 18 червня 2026 року, тобто поза встановленим судом строком.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено клопотання про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву, обумовлене відпустками уповноважених на подання відзиву осіб та великою завантаженістю юридичного відділу. Вказане унеможливило вчасно підготувати відзив на позовну заяву.

Позивачем подано заперечення проти поновлення відповідачу строку на подання відзиву.

Щодо наявності поважних причин пропуску строку подання до суду відзиву на позов суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 червня 2026 року по справі №640/9593/22 вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску та наявності підстав для поновлення процесуального строку.

Посилання відповідача на перебування уповноважених осіб у відпустці та великим навантаженням, хоча і заслуговують на увагу, не підтверджують неможливість органу забезпечити подання відзиву у встановлений строк або звернутися до суду із відповідною заявою у разі наявності об`єктивних перешкод.

Неподання представником відповідача відзиву у встановлені судом строки зумовило необхідність здійснення процесуальних дій для витребування доказів. Тільки після отримання ухали про витребування доказів відповідач направив відзив з порушення строку встановленого судом.

Крім того, представником відповідача не наведено конкретних обставин та не надано доказів того, що саме у період, визначений судом для подання відзиву, існували непереборні обставини, які унеможливили виконання відповідного процесуального обов`язку.

Більш того, під заявою про поновлення строку подання до суду відзиву на позов міститься відзив, який містить дату підпису електронним цифровим підписом 29 травня 2026 року, що навпаки свідчить про наявність у відповідача можливості на три тижні раніше подати до суду відзив на позов його уповноваженими особами.

При цьому суд враховує необхідність дотримання балансу між правом сторони на подання своїх пояснень та принципом процесуальної визначеності, а також дотриманням встановлених судом строків.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені відповідачем причини пропуску строку для подання відзиву не є достатніми для його поновлення, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про поновлення строку для подання відзиву слід відмовити.

Керуючись статтями 121, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Татаринов