Рішення № 137738858, 15.06.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1002/25

Провадження № 2/448/66/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

15.06.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Сталевич Г.О. звернулася до суду із позовом в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на частину житлового будинку, зокрема, просить визнати за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/5 частці житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, який відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_4 , 1932 р.н., а членами такого ОСОБА_5 , 1932р.н, (дружина), ОСОБА_6 , 1967р.н. (син), ОСОБА_7 , 1989 р.н. (онука) ОСОБА_3 , 1970 р.н. (дочка), а виходячи із принципу рівності часток у майні колгоспного двору, кожен із даних осіб володіли станом на 15.04.1991р. часткою у розмірі по 1/5 у такому майні.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/5 частку у майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв її син - ОСОБА_6 ,у встановлений законом строк звернувшись в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/5 частку у майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв його син ОСОБА_6 . Факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявив про відмову від прийняття спадщини.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 3/5 часток у майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли його малолітня та неповнолітня дочки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Покликається на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав позивачка ОСОБА_3 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області Луцик Н.І., однак рішенням реєстратора відмовлено в проведенні реєстраційних дій оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: відповідно до виписки із погосподарської книги від 02.04.2025р. №166, виданої старостою старостинського округу №5, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи «колгоспний двір», а відповідно до ст.120, 123 ЦК УРСР 1963р, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Розбіжність у загальній площі житлового будинку у технічному паспорті та виписці із по господарської книги від 02.04.2025 року №166.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , право власності по 1/5 частки спірного будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 16.06.2025 року позовну заяву позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання права власності залишено без руху; надано позивачам строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 23.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Сталевич Г.О. в підготовче судове засідання не з`явились, однак представник позивачів адвокат Сталевич Г.О. через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивачів.

Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнають та просить розглядати справу у їх відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_4 , 1932 р.н., а членами такого ОСОБА_5 , 1932р.н, (дружина), ОСОБА_6 , 1967р.н. (син), ОСОБА_7 , 1989 р.н. (онука) ОСОБА_3 , 1970 р.н. (дочка), що підтверджується виписками із по-господарської книги по селі Острожець, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) за вищевказаною адресою мали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/5 частку у майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв її син - ОСОБА_6 ,у встановлений законом строк звернувшись в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом та успадкувавши при цьому 1/5 частки у спадковому майні, на частину спадкового майна спадкоємцю ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності за законом, що стверджується матеріалами спадкової справи №19/2014, заведеної після смерті спадкодавиці ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_6 став фактичним власником 2/5 часток у спірному будинковолодінні (1/5 частки, як члена колгоспного двору + 1/5 частки, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_5 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/5 частку у майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв його син ОСОБА_6 . Факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявив про відмову від прийняття спадщини. Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України, син спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його батька та став фактичним власником 3/5 часток у спірному будинковолодінні (1/5 частки, як члена колгоспного двору + 1/5 частки, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_5 +1/5 частки, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_4 .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 3/5 часток у майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що стверджується матеріалами спадкової справи №27/2025, заведеної після смерті заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали власниками по 3/10 часток у спірному будинковолодінні.

Разом з тим, державним реєстратором позивачці ОСОБА_3 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: відповідно до виписки із погосподарської книги від 02.04.2025р. №166, виданої старостою старостинського округу №5, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи «колгоспний двір», а відповідно до ст.120, 123 ЦК УРСР 1963р, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Розбіжність у загальній площі житлового будинку у технічному паспорті та виписці із по господарської книги від 02.04.2025 року №166.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний будинок садибного типу з господарськими спорудами за вищевказаною адресою та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такі звернулася до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 виданого повторно 26.03.2025р.; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 виданого повторно 26.03.2025р.; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_3 виданого повторно 26.03.2025р.; копією сторінок із спадкової справи за №19/2014, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84922903 від 18.04.2026р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину); копією сторінок із спадкової справи за №27/2025, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84703280 від 30.03.2026р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84703274 від 30.03.2026р. (заповіти/спадкові договори); копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; виписками із по-господарської книги по селу Острожець, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р.; рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №78943676 від 16.05.2025р.; копіями сторінок паспортів позивачок; копією свідоцтва про шлюб позивачки ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , виданого 19.10.2019р. та іншими матеріалами справи.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності по 1/5 частці житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст.200, ст.ст.206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено25.06.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивачі:

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с.Острожець Мостиського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с.Острожець Мостиського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500;

Суддя Ю.В.Кічак