Рішення № 137738726, 25.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2026 року Справа № 280/3962/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД-ТРЕЙД»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» (далі позивач, ТОВ «ІНТЕРПРОФСЕРВІС») до Державної податкової служби України (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13594771/41471185 від 29.01.2026 про відмову реєстрації податкової накладної ТОВ ІНТЕРПРОФСЕРВІС № 17 від 11.12.2025 на суму 3500000,00 грн., у т.ч. ПДВ 583333,33 грн., у Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ІНТЕРПРОФСЕРВІС №17 від 11.12.2025 на суму 3500000,00 грн., у т.ч. ПДВ 583333,33 грн., датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що як платник податків, виконав свій обов`язок, передбачений ст. 201 ПК України, склав податкову накладну на момент виникнення податкового зобов`язання (надходження передоплати (правило першої події) та в строк надіслав її на реєстрацію в ЄРПН. Разом з тим, податковий орган безпідставно ухиляється від свого обов`язку зареєструвати податкову накладну №17 від 11.12.2025, що порушує законні права та інтереси Позивача та може завдати йому матеріальних збитків. Виконання свого податкового обов`язку з боку Позивача також підтверджується фактом безпосередньої сплати сум ПДВ за грудень 2025 року, а також відображення податкової накладної №17 від 11.12.2025 у річній податковій декларації з ПДВ у розділі податкові зобов`язання (копії додаються). Таким чином враховуючи вищевикладене, Позивач вважає, що рішення про відмову реєстрації податкової накладної №17 від 11.12.2025 прийняте податковим органом необґрунтовано та безпідставно, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію, у такому випадку відсутність конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 04.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 2 проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно додатку 1 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (пункт 9), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зі змінами), 29.01.2026 було винесене Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/рорахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13594771/41471185, в якому зазначено, що у реєстрації ПН № 5 від 03.12.2025 в ЄРПН відмовлено у зв`язку з: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яки зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про рестрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): «Платником не надано документальне підтвердження щодо наявності фізичних, матеріальних, технічних та технологічних можливостей для здійснення робіт відповідно до актів приймання виконаних робіт по формі КБ-З, КБ-2 та проміжку часу між підписанням вказаних актів та фактичним отриманням матеріалів, використаних при проведенні зазначених робіт. Платником не надано пояснення та документальне підтвердження щодо графіку виконання робіт або етапів робіт, згідно замовлень Замовника відповідно до договору підряду № 04/09-25-Х від 04.09.2025, кошторисну документацію». Позивачем 12.02.2026 було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом розгляду якої було винесене рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2026 №3859/41471185/2 про залишення скарги без розгляду та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін. Зазначає, що Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації ПН тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог та призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що Єдиним та достатнім документом, який свідчить про реальність здійснення господарської операції, яка відображена у №17 від 11.12.2025, тобто надходження передоплати по договору підряду, є платіжна інструкція, що підтверджує надходження грошових коштів та, яка надавалась при первинних поясненнях. Витребування інших документів, про які зазначав податковий орган у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень, є необґрунтованим та свідчить про те, що податковий орган безпідставно вдався до аналізу реальності всіх господарських операцій Позивача по договору підряду, що можливе лише при проведенні фактичної документальної перевірки платника податків, а тому будь-які висновки щодо реальності господарських операцій Позивача є суб`єктивними. У даному випадку, ТОВ ІНТЕРПРОФСЕРВІС, як платник податків, виконав свій обов`язок, передбачений ст. 201 ПК України, склав податкову накладну на момент виникнення податкового зобов`язання (надходження передоплати (правило першої події)) та в строк надіслав її на реєстрацію в ЄРПН. Разом з тим, податковий орган безпідставно ухиляється від свого обов`язку зареєструвати податкову накладну №17 від 11.12.2025, що порушує законні права та інтереси Позивача та може завдати йому матеріальних збитків. Виконання свого податкового обов`язку з боку Позивача також підтверджується фактом безпосередньої сплати сум ПДВ за грудень 2025 року, а також відображення податкової накладної №17 від 11.12.2025 у річній податковій декларації з ПДВ у розділі податкові зобов`язання (копії додаються). З приводу вказаних обставин Відповідач не навів жодного аргументу у відзиві на позовну заяву. На думку Позивача, у даному випадку податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операції платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем 1 не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем 1.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІД-ТРЕЙД» зареєстроване як юридична особа з 20.07.2017. Основним видом діяльності позивача є: Будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

Судом встановлено, що 04 вересня 2025 року між підприємством ТОВ «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» (Підрядник) і ТОВ «КОМПАНІЯ ПОЗИТИВ» (Замовник) укладено договір підряду №04/09/25-Х, згідно умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті «Нове будівництво протирадіаційного укриття Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №87 Запорізької міської ради Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хакаська, 3-Б», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Вказаним договором передбачені наступні умови виконання робіт та оплати:

- найменування, одиниці виміру та загальна кількість (об`єми) робіт за цим Договором, їх часткове співвідношення (найменування, кількість, ціна за одиницю), визначаються сторонами за фактом їх виконання в актах приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) по кожному об`єкту (п. 1.2);

- сторони погодили, що виконання Робіт за цим Договором здійснюється Підрядником на території Замовника за замовленнями останнього (в усній чи письмовій формі), для чого представники Підрядника виїжджають до Замовника (п. 1.3);

- оплата робіт здійснюється у безготівковій формі за фактично виконані роботи на підставі Акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) (п. 2.1);

- замовник на вимогу підрядника здійснює передоплату для здійснення закупівлі матеріалів, обладнання тощо, необхідних для виконання робіт (п. 2.2);

- оплата за виконані підрядні роботи здійснюється протягом 15 банківських днів після підписання замовником Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), за вирахуванням авансу (п. 2.3);

- загальна сума Договору складається з суми всіх підписаних Сторонами Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2 в) у поточному році (п. 2.4);

- ТОВ «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» (Підрядник) зобов`язується виконати всі роботи по договору у строк до 31.12.2025 (п. 3.1);

- датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення замовнику для прийняття та підписання Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). У випадку наявності у замовника об`єктивних зауважень, щодо якості виконання робіт підрядником, датою закінчення таких робіт буде вважатися дата усунення зауважень замовника щодо наявних недоліків п. 3.2);

- виконання робіт або етапів робіт може бути закінчено достроково (п. 3.3);

- підрядник має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) (п. 4.2.1);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін (п. 9.1);

- строк дії цього договору до 31.12.2025 включно, в частині оплати до моменту остаточного розрахунку п. 9.2).

На виконання п. 2.2 Договору ТОВ «КОМПАНІЯ ПОЗИТИВ» здійснювало декілька разів передоплату для здійснення закупівлі матеріалів, обладнання тощо, необхідних для виконання робіт по Договору.

Зокрема, 11.12.2025 на розрахунковий рахунок ТОВ «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» від ТОВ «КОМПАНІЯ ПОЗИТИВ» надійшла передоплата у розмірі 3 500 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 583333,33 грн. з призначенням платежу: за будівельно-монтажні роботи по договору підряду №04/09/25-Х від 04.09.2025. Надходження передоплати підтверджується платіжною інструкцією №3765 від 11.12.2025.

За наслідками здійснення господарських операцій ТОВ «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» уло складено та 05.01.2026 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2025 №17 на суму 3 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 583333,33 грн.

У подальшому позивач отримав від податкового органу квитанцію від 05.01.2026 №9415960041 про зупинення реєстрації податкової накладної від 11.12.2025 №17. У вказаній квитанції міститься наступне повідомлення: «…Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 11.12.2025 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.0000%, "Рпоточ"=290593.88.». Також запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних…».

Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії повідомлення від 14.01.2026 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та разом з повідомленням направлено підтверджуючі документи, що підтверджують здійснення господарської операції щодо податкової накладної від 11.12.2025 №17 (документ прийнято згідно квитанції № 2 від 14.01.2026). Разом з поясненнями ТОВ ІНТЕРПРОФСЕРВІС надано податковому органу наступні копії документів: договору підряду від 04.09.2025 №04/09/25-Х; платіжного доручення (платіжної інструкції) від 11.12.2025 №3765.

У подальшому позивач отримав від податкового органу повідомлення від 19.01.2026 №13573477/41471185 щодо податкової накладної від 11.12.2025 №17 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У вказаному повідомленні податковий орган просив надати додаткові письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №17 від 11.12.2025 та документи, а саме: «…надати пояснення та документальне підтвердження щодо графіку виконання робіт або етапів робіт, кошторисну документацію, оборотно-сальдову відомість по рахункам 20,22,23,28, 361 ТОВ «КОМПАНІЯ ПОЗИТИВ». Надати пояснення та документальне підтвердження поставки матеріалів, обладнання, устаткування та будівельну техніку на об`єкт за його місцезнаходженням. Надати перелік фахівців, залучених до виконання робіт, з інформацією про проведення інструктажів з охорони праці. Інформацію та підтверджуючі документи щодо наявності фізичних, матеріальних, технічних та технологічних можливостей для здійснення робіт зазначених відповідно до договору підряду. У зв`язку з тим, що строк дії догвоору підряду №04/09-25-Х від 04.09.2025 до 31.12.2025 року надати акти виконаних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3)…».

Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії повідомлення від 26.01.2026 №2 щодо податкової накладної №17 від 11.12.2025 (документ прийнято згідно квитанції № 2 від 11.12.2026). Разом з повідомленням податковому органу надано детальні пояснення та документи в кількості 65 додатків

За результатами розгляду поданих позивачем документів, контролюючим органом прийнято рішення від 29.01.2026 №13594771/41471185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.12.2025 №17.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 12.02.2026 №45 на рішення від 29.01.2026 №13594771/41471185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.12.2025 №17.

Рішенням від 19.02.2026 №3859/41471185/2 Державною податковою службою України залишено скаргу без задоволення а рішення від 29.01.2026 №13594771/41471185 без змін.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є те, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Так, у квитанції від 05.01.2026 №9415960041 про зупинення реєстрації податкової накладної від 11.12.2025 №17 контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано належної оцінки поданим, а також додатково поданим, позивачем документам первинної бухгалтерської та податкової звітності.

Контролюючим органом не зазначено, яким чином подані позивачем документи та пояснення не підтверджують правомірність складання та подання на реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних.

На переконання суду надані позивачем документи, у тому числі додатково подані, підтверджували зміст та суть господарської операції, а тому витребування контролюючим органом у Повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від позивача додаткових документів є безпідставним.

Також, відповідачем не зазначено про те, що документи, які були подані під час реєстрації складено з порушенням встановлених вимог.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 29.01.2026 №13594771/41471185, є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2025 №17 датою її фактичного подання.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Щодо розподілу заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Обов`язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.

В свою чергу, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи, тому вимоги позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям Головним управлінням ДПС у Запорізькій області протиправного рішення, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн. належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» (69035, м. Запоріжжя, бул. Марії Приймаченко, буд. 11, офіс 23, код ЄДРПОУ 41471185) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.01.2026 №13594771/41471185 про відмову реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» від 11.12.2025 №17.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» від 11.12.2025 №17 датою її фактичного подання

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОФСЕРВІС» судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова