Ухвала суду № 137738390, 26.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 червня 2026 рокуСправа №160/13821/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних у справі № 160/13521/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43238738), Служби судової охорони (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 42902258), Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (вул. М. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 00013480), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

23.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, в якій заявник просить:

- стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43238738) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) інфляційні втрати у розмірі 52 779,95 грн від суми боргу 141 600,00 грн за період з лютого 2024 року по березень 2026 року;

- стягнути три проценти річних у розмірі 9 613,28 грн від суми боргу 141 600,00 грн за період з 18.01.2024 по 23.04.2026 (826 днів);

- стягнути загальну суму 203 993,23 грн, що включає: основний борг 141 600,00 грн; інфляційні втрати 52 779,95 грн; три проценти річних 9 613,28 грн;

- у разі якщо виплата не відбудеться до дати розгляду заяви уточнити розмір інфляційних втрат та процентів річних до дня фактичної виплати.

В обґрунтування заяви позивач вказав, що рішенням суду від 18 грудня 2023 року зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити мені додаткову винагороду згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 141 600,00 грн. 18 січня 2024 року видано виконавчий лист № 160/13821/22. Ухвалою суду від 03 березня 2026 року (зі змінами від 15 квітня 2026 року) змінено спосіб виконання рішення на стягнення грошової суми 141 600,00 грн. Станом на дату подання цієї заяви рішення суду боржником не виконано, кошти не виплачено.

На думку заявника, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц стаття 625 ЦК України поширюється на зобов`язання, що виникають із судових рішень.

Заявник надав до суду докази направлення відповідачу копії заяви про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, проте станом на день розгляду заяви від відповідачів заперечення щодо про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних не надходили.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду поданої заяви в порядку адміністративного судочинства, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі №6-49цс12, від 24.10.2011 у справі №6-38цс11).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.07.2018 у справі №2а-11853/10/1570.

У постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок, відповідно до якого приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Вказана правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 у цивільній справі №6-2759цс15.

За результатами системного аналізу законодавчих приписів, які регулюють спірні відносини, та фактичних обставин заяви, суд зробив висновок про відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області, як суб`єктом владних повноважень, відсутність цивільно-правового порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача, шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними.

Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 320/10030/22, вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України, є заходом цивільно-правової відповідальності та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо вони не поєднані з вимогами про вирішення публічно-правового спору.

З урахуванням вищенаведеного, можна зробити висновок, що такі вимоги заявника не є питанням виконання судового рішення у розумінні КАС України, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних слід відмовити

Керуючись статтями 2, 19,170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя С.В. Ніколайчук