Ухвала суду № 137738317, 26.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 червня 2026 рокуСправа №160/8468/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕРА» в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.04.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕРА» в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Південно-Східної митниці, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Південно-Східною митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2025 року №UA110110/2025/000046/2 та від 29.12.2025 року №UA110110/2025/000053/2.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем із істотним порушенням вимог Митного кодексу України, без наявності передбачених законом підстав для невизнання заявленої митної вартості за основним методом, без належного дослідження поданих декларантом документів та без дотримання обов`язкової послідовності застосування методів визначення митної вартості. Крім того, спірні рішення не містять належного обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості, ґрунтуються на припущеннях та довідкових даних без індивідуалізованого порівняння товарів, що суперечить вимогам ст. 55 МК України та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 13.04.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

17.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.

05.05.2026 року від Південно-Східної митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є законними та обґрунтованими, прийнятими у межах повноважень, визначених Митним кодексом України, та ґрунтуються на результатах здійсненого митного контролю із застосуванням системи управління ризиками. Зокрема, відповідач вказує, що під час митного оформлення товарів, задекларованих за електронними митними деклараціями від 17.11.2025 №25UA110110007051U2 та від 29.12.2025 №25UA110110007994U3, було виявлено розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, які, на думку митного органу, унеможливлюють підтвердження заявленої митної вартості за основним методом. Відповідач наголошує, що проформи-інвойси, комерційні інвойси та банківські платіжні документи містять відмінності щодо номенклатури товару, кількості та загальної вартості, що, на думку митного органу, свідчить про відсутність належної ідентифікації оплати саме за оцінювані партії товару. У зв`язку з цим митний орган дійшов висновку, що подані SWIFT-документи не підтверджують фактичну оплату конкретного товару в розумінні статей 53 та 58 Митного кодексу України. Крім того, відповідач зазначає, що транспортні витрати не підтверджені належними документами від фактичних перевізників, а надані експедиторські документи, на його думку, не дають можливості встановити реальну вартість перевезення товару. У зв`язку з цим митний орган вважає, що заявлена транспортна складова митної вартості не може бути перевірена та документально підтверджена. Також у відзиві зазначено, що автоматизованою системою управління ризиками було ідентифіковано ризики заниження митної вартості на підставі інформації про попередні митні оформлення подібних товарів, у зв`язку з чим митним органом було здійснено контроль правильності визначення митної вартості та витребувано додаткові документи відповідно до статті 53 МК України. Оскільки декларантом, за твердженням відповідача, не було надано всіх витребуваних документів, митний орган вважав наявними підстави для відмови у визнанні заявленої митної вартості. Відповідач також посилається на положення статей 54, 57-64 МК України та стверджує, що у зв`язку з неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості, ним правомірно застосовано резервний метод із використанням інформації з баз даних попередніх митних оформлень аналогічних товарів. Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими, прийнятими з дотриманням процедури митного контролю та не порушують прав позивача.

12.05.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній наполягав на задоволенні позову, вказав на необґрунтованість доводів відповідача, підкреслив відсутність належного правового та доказового спростування позовних вимог, а також зазначив, що відзив ґрунтується на припущеннях і не містить доказів дотримання митним органом вимог Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товарів.

13.05.2026 року від Південно-Східної митниці до суду надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, у яких відповідач додатково зазначає, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, є необґрунтованими, повторюють аргументи позовної заяви та не містять нових доказів, які б спростовували правомірність прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів. Відповідач наголошує, що митним органом діяла у межах та у спосіб, визначений Митним кодексом України, а спірні рішення прийнято на підставі повного аналізу поданих декларантом документів із урахуванням виявлених розбіжностей, які унеможливили застосування першого методу визначення митної вартості. Крім того, зазначається, що застосування резервного методу є обґрунтованим, оскільки інформація, використана митним органом для коригування митної вартості, базується на даних попередніх митних оформлень і відповідає вимогам статті 64 Митного кодексу України. Також відповідач повторно звертає увагу, що доводи позивача щодо належного підтвердження митної вартості товару не підтверджуються належними та допустимими доказами, а надані документи містять розбіжності, які впливають на визначення числових значень складових митної вартості. У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд врахувати наведені заперечення як додаткове підтвердження правомірності прийнятих рішень та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник