Рішення № 137737677, 22.06.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 694/241/26

Провадження № 2/690/274/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, повноваження якої підтверджено довіреністю від 30.12.2025 року № 821, звернувся до суду з позовною заявою за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») заборгованість за кредитним договором № 8623124 в розмірі 19 467,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 8623124 (далі Договір № 8623124), який відповідачем підписано електронним підписом з використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в якості кредиту надано відповідачу грошові кошти в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 28.10.2025 року № 28102025, укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», та реєстру боржників від 28.10.2025 року № 2 до нього, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8623124 на суму 19 467,19 грн., з яких: 4 800,54 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 5 616,65 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 9 050 грн. заборгованість за пенею, штрафами, про стягнення якої й заявлено позовну вимогу.

Представник позивача в судові засідання, в тому числі на вимогу суду про її обов`язкову явку, не з`явилась, надала до суду заяву про справи за її відсутності, а також не заперечувала проти ухвалення заочного розгляду справи на підставі наявних доказів, вказавши про можливість надання в разі необхідності додаткових пояснень.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, з`явився в судове засідання, заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, пояснивши, що дійсно 31.12.2025 року між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» дистанційно в електронній формі укладався Договір № 8623124, водночас заперечив отримання від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошових коштів у розмірі 5 000 грн., вказавши, оскільки це було перед Новим роком, то обставин не перерахування йому погодженого розміру кредиту вже не з`ясовував.

Представник відповідача адвокат Павленко С.І. підтримав вказані ним доводи та просив відмовити в задоволені позовних вимог, додатково пояснив, що відзив на позовну заяву не подано в зв`язку зі спливом строку, визначеного судом. Також вказав, що надані представником відповідача докази не підтверджують факт виконання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 щодо перерахування йому кредиту в розмірі 5 000 грн., оскільки не можуть вважатися первинними документами, як наслідок, подальше нарахування будь-яких відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за Договором № 8623124 є незаконним. Додатково вказав, що долучені стороною відповідача документи підтверджують статус учасника бойових дій ОСОБА_1 .

Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

31.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 дистанційно через веб-сайт http://creditplus.ua в електронній формі укладено Договір № 8623124, який ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом у формі одноразового ідентифікатора, невід`ємними частинами якого є Паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (графік платежів), відповідно до умов якого фінансова установа зобов`язалась упродовж двох календарних днів з моменту укладення даного договору, тобто 31.12.2024 року або 01.01.2025 року, надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн. в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок, з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , строком на 351 день, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 17.12.2025 року та кожні 27 днів (13 платежів) сплачувати проценти за користування ним, нараховані за зниженою процентною ставкою в розмірі 0,01% в день від залишку фактичної заборгованості за кредитом до 27.01.2025 року, а з 28.01.2025 року за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,00% в день від залишку фактичної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору № 8623124 у випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття товариством рішення про надання кредиту споживачу. Якщо сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора.

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, вказаними споживачем.

Умовами п. 4.1 Договору № 8623124, крім іншого, передбачено право ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

На підтвердження виконання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язань за Договором № 8623124 перед ОСОБА_1 представником позивача долучено лист товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 28.10.2025 року № 20251028-1.1 за змістом якого останнє підтверджує факт перерахування 31.12.2024 року о 14 год. 09 хв. грошових коштів у розмірі 5 000 грн. на карту НОМЕР_1 , в межах умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 04.07.2024 року № 04072024-3, укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Згідно картки обліку Договору № 8623124 (розрахунку заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відображено факти надання 31.12.2024 року кредиту в розмірі 5 000 грн., нарахування процентів за користування ним на загальну суму 7 967,68 грн., штрафу на суму 9 050 грн., а також відображено здійснення ОСОБА_1 платежів на загальну суму 2 550,49 грн. (14.01.2025 року 13,50 грн., 19.02.2025 року 1 200,76 грн., 15.03.2025 року 1 336,23 грн.), з яких: 199,46 грн. зараховано на оплату основного боргу, а 2 351,03 грн. на оплату процентів, як наслідок, станом на 27.10.2025 року сума заборгованості становила 19 467,19 грн., з яких: 4 800,54 грн. тіло кредиту, 5 616,65 грн. проценти, 9 050 грн. пеня.

Між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 28.10.2025 року укладено договір факторингу № 28102025 (далі Договір № 28102025), за умовами п.п. 1.1, 3.2 якого останнє відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право грошової вимоги за грошовими зобов`язаннями на загальну суму 77 317 971,61 грн. до боржників, вказаних у двох реєстрах, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких йому належить.

За змістом п. 1.2 Договору № 28102025 перехід прав вимоги заборгованості до боржників від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відбувається в момент підписання акту прийому-передачі реєстру боржників для друку та скріплення його печатками сторін цього договору.

Згідно п. 1.5 Договору № 28102025 клієнт гарантує та відповідає перед фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається факторові за цим договором.

Умовами п.п. 3.3, 3.4 Договору № 28102025 передбачено, що протягом 4 робочих днів з дня підписання акту прийому-передачі реєстру боржників ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» має сплатити на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти в розмірі 6 020 157,62 грн.

За змістом п. 4.1 Договору № 28102025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язалось протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників надати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» документацію по боржниках, як зазначені в реєстрі оригінали документів, що стосується заборгованостей, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до боржників щодо погашення заборгованості, зокрема, крім іншого, первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту перерахування коштів боржникам відповідно до умов кредитних договорів, які підтверджують перерахування коштів на вказаний ними рахунок.

Відповідно до змісту акту прийому-передачі реєстру боржників для друку за Договором № 28102025, підписаного 28.10.2025 року, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до 3 023 боржників на загальну суму 47 268 834,89 грн.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 31.10.2025 року перераховано на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти в розмірі 6 020 157,62 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ «ПУМБ» від 31.10.2025 року № 167 з цільовим призначенням «оплата згідно договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 року»

Згідно витягу з реєстру боржників від 28.10.2025 року № 2, який є додатком № 1 до Договору № 28102025, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», крім іншого, відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 (№ 1356) за Договором № 8623124 на загальну суму заборгованості 19 467,19 грн., з яких: 4 800,54 грн. основний борг, 5 616,65 грн. відсотки, 9 050 грн. пеня, штрафи.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі ЦК України), та законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 31.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8623124, в зв`язку з чим відповідач на умовах строковості, поворотності та платності мав отримати від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в якості кредиту безготівковим шляхом грошові кошти в розмірі 5 000 грн.

Водночас належних доказів реальності надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в якості кредиту грошових коштів ОСОБА_1 на підставі Договору № 8623124 стороною позивача не надано, а також не вказано про неможливість надання таких доказів, як і не заявлено клопотань про їх витребування.

Надана представником позивача копія листа товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 28.10.2025 року № 20251028-1.1 про підтвердження факту перерахування цією юридичною особою 31.12.2024 року о 14 год. 09 хв. грошових коштів у розмірі 5 000 грн. на карту НОМЕР_1 , в межах умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 04.07.2024 року № 04072024-3, укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», судом оцінюється критично, оскільки не є може вважатись первинним документом, оформленим відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також не може вважатись належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 5 000 грн. на підставі Договору № 8623124 розрахунок заборгованості, складений ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі Договору № 28102025 та витягу з реєстру прав вимоги від 28.10.2025 року № 2 до нього, хоч і відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8623124, але в силу вищевикладеного представником позивача не надано до суду належних доказів, які б підтверджували набуття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до відповідача за цим договором.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідає перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за дійсність грошової вимоги право якої відступається.

З огляду на вказане, ненадання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у повному обсязі документів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», які б підтверджували виконання своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 за Договором № 8623124, що в подальшому б зумовлювало виникнення в нього права вимоги до відповідача за цим договором, яке відступлено позивачу, не може слугувати підставою для зниження стандарту доказування в справі, а питання щодо наслідків цього мають вирішуватися між сторонами Договору № 28102025.

При цьому суд вважає, що стороною позивача не в повній мірі реалізовано надані процесуальні права та обов`язки, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, щодо надання всіх доказів на підтвердження викладених фактів та заявлених позовних вимог.

Положеннями ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Надані представником позивача докази не підтверджують заявлені позовні вимоги та об`єктивно позбавляють можливості суд першої інстанції в повному обсязі встановити всі обставини справи, а витребування судом додаткових доказів чи письмових пояснень щодо предмету доказування в сторін чи в третіх осіб за власною ініціативою свідчитиме про порушення принципів рівності та диспозитивності, а також про упередженість суду, що є недопустимим.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, згідно змісту ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тож обґрунтування наявності таких обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає принципу справедливості розгляду справи судом, встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи, крім іншого, зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас суд вважає, що стороною позивача, в порушення п. 4) ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження фактів виникнення у ОСОБА_1 фінансових зобов`язань як перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за Договором № 8623124, в зв`язку з недоведеністю факту отриманням відповідачем від даної фінансової установ грошових коштів у кредит та, як наслідок, наявності законних підстав у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступати в подальшому право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним договором, та набуття позивачем статусу кредитора по відношенню до відповідача за ним.

При цьому, стороною позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України не повідомлялось суд про неможливість надання доказів, які підтверджують вищевказані обставини та факти, та необхідність надання додаткового строку для їх надання чи витребування їх у третіх осіб.

За результатами заслуховування пояснень відповідача та доводів його представника щодо спірних взаємовідносин за змістом яких ними заперечувався факт отримання ОСОБА_1 будь-яких грошових котів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за Договором № 8623124, судом було оголошено перерву в розгляді справи та визнано обов`язковою явку представника позивача в наступне судове засідання, що відображено в протоколі судового засідання.

Представник позивача проігнорувала вимогу суду щодо обов`язкової явки та в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву за змістом якої вказала про підтримання заявлених позовних вимог та можливість розгляду справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів справи, а також зазначила про можливість надання додаткових письмових пояснень в разі необхідності.

Таким чином, представник позивача не з`явившись у судове засідання на вимогу суду на власний розсуд реалізувала свої процесуальні права, що зумовило визнання судом недоведеним факту надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідачу кредиту в розмірі 5 000 грн. на підставі Договору № 8623124.

З огляду на вказане, докази, які не було подано представником позивача до суду першої інстанції, щодо вищевказаних обставин, які суд визнав недоведеними, не можуть бути подані до суду апеляційної інстанції, а в разі їх подання не підлягатимуть прийняттю, відповідно до ч. 8 ст. 83, ч. 3 ст. 367 ЦПК України.

Неприйнятність безпідставного прийняття в апеляційній інстанції нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, засвідчено у висновках Верховного Суду (постанови від 12.03.2020 року у справі № 738/172/17, від 10.04.2019 року в справі № 145/474/17, від 05.12.2018 року в справі № 346/5603/17, від 03.05.2018 року в справі № 404/251/17).

Таким чином, у разі прийняття та дослідження нових доказів апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок щодо підстав для цього в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог з вищевказаних підстав, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принципи, пов`язані з належним здійсненням правосуддя, положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язано давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року, Рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача, сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки в задоволені позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судом відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2026 року.

Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 09.12.2010 року Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Линдюк В.С.