Рішення № 137737384, 26.06.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/731/2026

Справа 557/739/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/739/26,

учасники справи:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі -ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 18 березня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 911607155, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 600,00 грн, а остання зобов`язалася сплатити відсотки на користування ним.

17 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі -ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № МВ-ТП/40, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняв належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № б/н від 17 червня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/40, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 911607155 від 18 березня 2025 року.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передав (відступив) ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року до договору факторингу № 04/1225-01 ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 23 710,56 грн, з яких: 6 599,60 - заборгованість по тілу кредиту, 13 415,16 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 396,00 грн заборгованість за комісією, 3 299,80 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідач у повному обсязі не виконала свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки попередніх кредиторів, ні на рахунки позивача.

Позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 20 410,76 грн.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надала, своєї позиції щодо позову суду не повідомила.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, справу просила розглянути у її відсутності, про що подала письмову заяву, у якій також зазначила, що позовні вимоги визнає частково та заперечує з приводу нарахування високих відсотків, штрафних санкцій та пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

27 травня 2026 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.

26 червня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

18 березня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 911607155, який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором WNUR-2499.

За умовами договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. Загальний розмір кредиту 6 600,00 грн (п. 2.1, 2.2 Договору).

Згідно п. 3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-3795, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно п. 7.1 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 17 квітня 2025 року, а саме протягом тридцяти днів від дати отримання першого траншу позичальником.Пунктом 7.2. договору передбачено, що сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше, ніж протягом тридцяти календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору; 7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7 Договору.

Кінцева дата повернення кредиту - 17 квітня 2030 року (п. 7.3. Договору).

Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, що становить 357,70 % річних (п. 8.3 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту.

Графіком платежів за договором доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6 600,00 грн підтверджено платіжним дорученням від 18 березня 2025 року, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про здійснення переказу грошових коштів, зокрема 18 березня 2025 року на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Даними відповіді АТ «Універсал Банк» від 11 червня 2026 року № 12914-В та виписки руху коштів по картці підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 18 березня 2025 року зараховано кошти у сумі 6 600,00 грн.

17 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/40, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги 17 червня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/40, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 911607155 від 18 березня 2025 року на загальну суму 14 267,28 грн.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передав (відступив) ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 04/1225-01ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 911607155 від 18 березня 2025 року на загальну суму 23 710,56 грн.

11 грудня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» направило відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору.

Як убачається із здійснених ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за договором № 911607155 від 18 березня 2025 року, відповідач станом на 18 березня 2026 року має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 23 710,56 грн, з яких: заборгованості по кредиту - 6 599,60 грн, заборгованість по несплачених відсотках 13 415,16 грн, 396,00 грн - заборгованість за комісією, 3 299,80 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт переходу права грошової вимоги за договором № 911607155 від 18 березня 2025 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача ТОВ «Юніт Капітал» відносно боржника ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 911607155 від 18 березня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти в сумі 6 600,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором (п. 2.1 Договору).

18 березня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 911607155 від 18 березня 2025 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

У підписаному відповідачем договорі № 911607155 від 18 березня 2025 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач в порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти та не сплатила відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 23 710,56 грн.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала, а тому суд відхиляє доводи останньої щодо неправомірності нарахування розміру заборгованості за договором.

Разом з тим, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 20 410,76 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача також заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн на підставі: договору про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та додаткової угоди до даного договору від 21 січня 2026 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року, у якому наявний перелік наданих послуг Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери», на що витрачено 6 годин, вартість послуг 7000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 5000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 911607155 від 18 березня 2025 року в розмірі 20 410 гривень 76 копійок, судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок, всього 28 073 (двадцять вісім тисяч сімдесят три) гривні 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

-позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163;

-відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 26 червня 2026 року.

Суддя Ю.В. Оленич