Ухвала суду № 137737112, 23.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/675/26

381/6254/25

Ухвала

про арешт вилученого майна

23 червня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області клопотання про арешт вилученого майна, подане прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 42025112310000135, внесеному до ЄРДР 16.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,-

Встановив:

На розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт вилученого майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Фастівської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42025112310000135 від 16.10.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями ст. 1 Кодексу України «Про надра» визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 13 Кодексу України «Про надра» визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 16 Кодексу України «Про надра» зазначається, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 16-2 Кодексу України «Про надра» передбачено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України «Про надра» право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Статтею 23 Кодексу України «Про надра» визначено, що землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Згідно з вимогами ст. 24 Кодексу України «Про надра» користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Враховуючи вищезазначене, видобування мінеральних вод (незалежно від мети видобування) та підземних вод з метою виробництва фасованої питної води та підземних вод із кожного з водозаборів, обсяг яких перевищує 300 метрів кубічних на добу, має здійснюватися лише після отримання в установленому порядку спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» фасована питна вода питна вода підземних джерел питного водопостачання або питна вода централізованого водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якості, у герметичній тарі.

Нецентралізоване питне водопостачання - забезпечення індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання, за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води.

Питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.

Підприємство питного водопостачання суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води.

Однією із основних вимог в галузі охорони надр, згідно з положеннями ст. 56 Кодексу, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення (ст. 6 Кодексу України «Про надра»).

Підземні води згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827, відносяться до категорії корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до Порядку внесення відомостей про об`єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 №110, автоматизована система обліку є комплексом програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, що забезпечують збирання, оброблення, накопичення, проведення аналізу, збереження та відображення відомостей про об`єм видобутих підземних вод на підставі відомостей, що надійшли від Водокористувача. Водокористувач надає відомості із засобів вимірювання об`єму видобутих підземних вод (далі - засоби вимірювання) або обладнання для автоматичної передачі даних (далі - обладнання), підключених до автоматизованої системи обліку. Засоби вимірювання або обладнання встановлюються Водокористувачем на артезіанських свердловинах. Засіб вимірювання має забезпечувати облік об`єму видобутих підземних вод у безперервному режимі.

Згідно посилань ініціатора клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ: 24223271), керівником якої є ОСОБА_4 , здійснює господарську діяльність за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, б. 27. Основний вид діяльності за КВЕД 11.07 «Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки», службові особи підприємства організували незаконне видобування надр (підземних вод) для подальшого виробництва фасованої питної води без отримання обов`язкового спеціального дозволу на користування надрами.

У невстановлений слідством час, але не пізніше І кварталу 2024 року, у директора ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення.

Достовірно знаючи, що на ділянці земної кори за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, б. 27, на глибині понад 110 м залягають підземні води, які є корисною копалиною загальнодержавного значення, ОСОБА_4 вирішив налагодити їх протиправне видобування без отримання відповідного спецдозволу на користування надрами. Умисел був спрямований на виготовлення та подальшу реалізацію фасованої питної води, видобутої із зазначеного родовища (надалі Родовище), з використанням технологічного обладнання ТОВ Фірми «УНІВЕРСАЛ» у пластикову тару (бутлі) об`ємом 19 л та методом наливу для подальшого оплатного збуту третім особам.

Для реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_4 задіяв виробничу інфраструктуру підприємства, розташовану за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, б. 27. Зокрема, ним використовувалися: виробничий корпус «В» (приміщення, обладнане для збору, накопичення, очищення, зберігання та розливу води в пляшки) та майданчик №1 (будівля, де розташована свердловина під №1 глибиною 110 м і продуктивністю 25 м?/год, р. Унава, басейн р. Ірпінь, район басейну р. Дніпро, облаштована насосом для забору води з надр).

Реалізуючи вказане, у період з І кварталу 2024 року по ІV квартал 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Гусєва, б. 27 у м. Фастів, Київської області, використовуючи насосне обладнання ТОВ Фірми «УНІВЕРСАЛ», здійснив незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - підземних питних вод зі свердловини №1 з глибини 110 м., а саме за І квартал 2024 року 1433 м3; за ІІ квартал 2024 року 1470 м3; за ІІІ квартал 2024 року 1472 м3; за ІV квартал 2024 року 994 м3; за І квартал 2025 року 1632,6 м3; за ІІ квартал 2025 року 1556,4 м3; за ІІІ квартал 2025 року 1538 м3; за ІV квартал 2025 року 1300 м3з одночасним фасуванням незаконно видобутої корисної копалини в пластикову тару (бутлі) об`ємом 19 л. та шляхом наливу, частину якої збув третім особам за грошові кошти, чим спричинив навколишньому природному середовищу збитки на загальну суму 217 801 635 грн. 50 коп.

Загальна сума збитків, завдана незаконним видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення складає 217 801 635 грн. 50 коп.(двісті сімнадцять мільйонів вісімсот одна тисяча шістсот тридцять п`ять гривень 50 копійок).

Під час здійснення досудового розслідування, 19.06.2026 року, в період часу з 15 год. 04 хв. по 15 год. 44 хв. було проведено обшук нежитлової будівлі, водопостачальної установки (насосна станція з артсвердловиною та башта Рожновського), що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27, які належать на праві власності ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 24223271), під час якого виявлено нежитлову цегляну будівлю з одним входом, при вході в яке наявний спуск в льох, де виявлено насосну установку, в якій при проведенні обшуку перекрито постачання води шляхом перекриття вентилів, які в подальшому опломбовано за допомогою стяжок Н77992656, Н77992657.

Вищевказане передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .

Під час досудового розслідування встановлено, що дані документи належать ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 24223271), директором якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 .

19.06.2026 року вище вказані предмети визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 98 КПК України.

З урахуванням викладеного, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно:

-насосну установку, в якій при проведенні обшуку перекрито постачання води шляхом перекриття вентилів, які в подальшому опломбовано за допомогою стяжок Н77992656, Н77992657, що передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , що належить ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 24223271), директором якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , мобільний телефон НОМЕР_1 , яке вилученепід час проведення обшуку 19.06.2026 року в нежитлової будівлі, водопостачальної установки (насосна станція з артсвердловиною та башта Рожновського), що розташоване за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити, наголошував, що зазначене у клопотанні майно є речовим доказом, збереження якого є необхідним для забезпечення цілей і завдань кримінального провадження.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, зазначала, що накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, в тому числі із забороною права користування ним, призведе до істотного та невиправданого втручання в господарську діяльність, впливатиме на всіх мешканців міста, так як в ситуаціях екстреної зупинки централізованого водопостачання, видобута зі свердловини вода є альтернативним джерелом водопостачання. Крім того, згідно тверджень підозрюваного, зупинка насосного обладнання призведе до його руйнування, і для його збереження, як мінімум, потрібно проводити консервацію.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши долучені до клопотання матеріали, вважаю, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно приписів п. 5 частини 2 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно приписів частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно приписів частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

- обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

- обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

- обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу 2 частини 1 цієї статті, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Як слідує зі змісту частини 3 цієї статті, у випадку, коли арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, він може бути накладеним на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

правову підставу для арешту майна;

можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ;

можливість спеціальної конфіскації майна;

розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно приписів частини 4 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно приписів частини 5 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

З урахуванням вказаних вище правових норм, арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, може бути застосованим, в тому числі й у випадку, якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення і метою його застосування є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження доказів.

Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, слідчий суддя враховує, що є обґрунтовані підстави стверджувати, що було вчиненим кримінальне правопорушення, а майно, для забезпечення збереження якого подано клопотання, є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України, може містити на собі слідову інформацію, бути предметом знаряддям вчинення злочину і накладення арешту для його збереження відповідатиме цілям і завданням кримінального провадження. Заборона користування та розпорядження цим майном забезпечить його ефективне збереження, як речового доказу та забезпечить можливість його дослідження в подальшому, в тому числі під час проведення судових експертиз.

Слідчий суддя вважає не доведеними доводи сторони захисту щодо істотного впливу на господарську діяльність товариства арешту зазначеної в клопотанні насосної установки, враховуючи, зокрема, той факт, що це майно ймовірно є знаряддям вчинення злочину, і накладення арешту на це майно відповідає цілям і завданням кримінального провадження.

Також, слідчий суддя наголошує на тому, що стороною захисту не надано будь-яких підтверджуючих доказів, зокрема, технічних регламентів, паспортів обладнання та інших документів, які б об`єктивно свідчили б, що зупинення роботи насосної установки призведе до її псування чи подальшої руйнації.

Разом із тим, слідчий суддя враховує, що для забезпечення збереження відповідного майна та дотримання процедури його технічного обслуговування, накладення арешту на майно не є перешкодою для проведення технічних регламентних робіт, необхідних для забезпечення збереження насосної установки та її функціонування, в тому числі, але не виключно, робіт щодо її очищення або консервації.

Додатково, слідчий суддя вважає недоведеними доводи сторони захисту, що зупинення діяльності насосної установки може вплинути на інтереси мешканців громади міста в період зупинення централізованого водопостачання.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що згідно приписів абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України, власнику майна, на яке накладено арешт, забезпечується право на подання клопотання про скасування арешту майна, у випадку, якщо в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпаде потреба.

Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого захожу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність вручання у право мирного володіння майном.

Враховуючи вище викладене, керуючись приписами статті 170-174 КПК України, -

Постановив:

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт вилученого майна в кримінальному провадженні № 42025112310000135, внесеного до ЄРДР 16.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (кваліфікацію змінено на частини 3 статті 240 КК України) задовольнити.

Накласти в кримінальному провадженні № 42025112310000135 від 16.10.2025 арешт із застосуванням заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що було виявленим 19.06.2026 року під час проведення обшуку в період часу з в період часу з 15 год. 04 хв. по 15 год. 44 хв. нежитлової будівлі, водопостачальної установки (насосна станція з артсвердловиною та башта Рожновського), що розташоване за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Гусева, буд. 27, що належить ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 24223271), а саме, на майно:

-насосну установку ,в якій при проведенні обшуку перекрито постачання води шляхом перекриття вентилів, які в подальшому опломбовано за допомогою стяжок Н77992656, H77992657, що передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що накладення арешту на майно не є перешкодою для проведення технічних регламентних робіт, необхідних для забезпечення збереження насосної установки та її функціонування, в тому числі, але не виключно, робіт щодо її очищення або консервації. Про необхідність проведення таких робіт повинен бути завчасно повідомленим слідчий та прокурор, у випадку, якщо проведення таких робіт є невідкладеним та пов`язаним із ліквідацією наслідків аварії чи іншої надзвичайної ситуації, про проведення таких робіт в подальшому невідкладно повинен бути повідомленим слідчий та прокурор.

Копію ухвали негайно після оголошення вручити прокурору Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , володільцю майна ОСОБА_4 , представникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Клопотання про скасування арешту майна може бути поданим в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний тест ухвали складено та проголошено 26 червня 2026 року о 10 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1