Ухвала суду № 137736841, 26.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10852/26

Провадження № 2-з/357/54/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» Будьонного Віталія Сергійовича про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» адвокат Будьонний В.С. звернувся через систему «Електронний суд» з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки.

Одночасно з поданням позовної заяви, представник позивача Будьонний В.С. звернувся із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на садовий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253365932103), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253480632103), кадастровий номер: 3210300000:06:028:0052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заява мотивована тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки. Представник зазначає, що у цій справі Банк звернувся до суду з позовною заявою, у зв`язку з тим, що правочин вчинений відповідачами всупереч принципу добросовісності. На переконання позивача, справжня мета цього правочину - убезпечити майно від майбутнього звернення стягнення на нього. Тобто мета цього позову - повернути майно, яке було відчужено, у власність ОСОБА_2 (Відповідача-1). Позивач вважає, що відповідачами були вчинені правочини на шкоду інтересам кредитора (фраудаторні правочини).

До обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорюваний договір як фраудаторний відносяться: момент вчинення договору (під час розгляду справи про стягнення боргу кредитором спадкодавця), негативний вплив оспорюваного правочину на загальний обсяг активів боржника (Відповідач-1 відчужила єдине ліквідне майно, за рахунок якого могли бути задоволені вимоги Банку, а отримані від продажу майна кошти не були спрямовані на погашення боргу), ціна договору (на 237 000,00 грн. менше ринкової), а також контрагент з яким Відповідач-1 вчинила оспорюваний договір (колега Відповідача-1).

Відчуження Відповідачем-1 нерухомого майна через два тижні після відкриття касаційного провадження у справі про стягнення боргу кредитором спадкодавця, підтверджує намір Відповідачів вивести активи з-під майбутнього стягнення. Представник позивача зазначає, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 (Відповідач-2) є власником нерухомого майна. Оскільки останній не обтяжений борговими зобов`язаннями перед Банком та враховуючи недобросовісну поведінку Відповідачів під час укладання оспорюваного договору, існує реальна загроза того, що Відповідач-2 може в будь- який момент відчужити нерухоме майно на користь третіх осіб (добросовісних набувачів). Таке подальше відчуження нерухомого майна об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту прав Позивача, оскільки зробить неможливим повернення цих активів у власність боржника та унеможливить виконання судового рішення про стягнення заборгованості з Відповідача-1, що змусить Позивача ініціювати нові судові спори.

Представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту, що полягає у забороні діючому власнику відчужувати відповідне майно, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження вказаної нерухомості, що фактично нівелює судовий захист Позивача, за яким він звернувся.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії;.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження заявлених вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спірного правочину, що полягає у забороні діючому власнику відчужувати відповідне майно є ефективним захистом прав сторони по справі.

Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом арешту майна, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння цим майном.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, правову підставу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Як передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» Будьонного Віталія Сергійовича про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт та заборонити відчуження:

- садового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253365932103), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253480632103), кадастровий номер: 3210300000:06:028:0052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1.

Відповідач-1: ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач-2: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_3 , адреса 03142, м.Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А.

Ухвала складена та підписана 26.06.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола