Рішення № 137736591, 18.06.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/428/26

Провадження № 2/168/322/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,

секретар судового засідання Таксюк О.С.,

розглянувши в сел. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка звернулась до суду з позовом до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовують тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, в тому числі на спадковий житловий будинок. За життя остання склала заповіт, посвідчений 29 січня 2002 року секретарем Галиновільської сільської ради Старовижівського району Волинської області, зареєстрований в реєстрі за №4, згідно з яким все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .

Позивачка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З метою оформлення права власності на спадкове майно, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області, проте в одержанні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно нотаріусом було відмовлено у зв`язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок, про що винесена Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 19.05.2026 року.

21.05.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та витребувано спадкову справу.

Позиція учасників провадження.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Старовижівської селищної ради у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій вказує, що сільська рада просить провести судове засідання за її відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з вимогами частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, враховуючи визнання відповідачем позову, за результатами підготовчого провадження суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2010 року, виданого Галиновільською сільською радою Старовижівського району Волинської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Відповідно до копії довідки Старовижівської селищної ради від 25.10.2024 року №401, та згідно з виписки з погосподарської книги № 2 за 2006-2010 роки, по особовому рахунку № НОМЕР_2 рахується будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рік побудови 1947. ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 до дня смерті проживала одна. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався 29.01.2002 року виконкомом Галиновільської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №4. Заповіт не змінювався та не відмінявся. До складу спадкового майна входить: житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельні частки, паї. (а.с.15,17)

Згідно з матеріалами спадкової справи №25-2010 до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що при житті спадкодавиця склала заповіт, який посвідчений 29 січня 2002 року секретарем Галиновільської сільської ради Старовижівського району Волинської області, зареєстрований в реєстрі за №4, згідно з яким все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1 (а.с.42) Крім того, в матеріалах вищезазначеної спадкової справи наявна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої вона приймає спадщину як спадкоємець за заповітом (а.с. 40-зворот).

14.03.2026 року приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на це майно (а.с. 16).

Технічний паспорт на нерухоме спадкове майно, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивачкою виготовлений. (а.с. 18-29).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ч.2 та 4 ст.1236 ЦК передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

При складенні заповідачем кількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Аналіз чч.2 та 3 ст.1254 ЦК дає змогу констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено кілька заповітів, передбачив правила, які повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому, то новий заповіт скасовує попередній і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту (висновок ВС в постанові №369/3186/17)

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд переконався, що спадкодавець правомірне набув право власності на спірний житловий будинок, тому це майно входить до складу спадкової маси.

Відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача, як спадкоємця права на це спадкове майно.

В силу ч.5 ст.1268 ЦК спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Відповідно до вимог ст.68 Закону України «Про нотаріат» та п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано у разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За таких обставин спадкове право позивачки може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна 1947 (а.с.17), яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, а також той факт, що за життя спадкодавиця правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавиця за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивачки, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявність у позивачки права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 та з огляду на те, що захистити свої права позивачка може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачкою право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Старовижівська селищна рада, юридична адреса: Волинська область, Ковельський район, сел. Стара Вижівка, пл. Миру, буд. 3

Суддя Ю.О. Сухоручко