Рішення № 137735644, 26.06.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/137/26

Номер провадження 2/954/1553/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолепетиської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великолепетиської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З метою подальшої реалізації прав власника щодо звернення за відшкодуванням шкоди завданої країною-агресором вона звернулась до державного реєстратора, з метою проведення державної реєстрації права власності на вказаний будинок. Але через неможливість підтвердження державної реєстрації прав, що виникли до 1 січня 2013 року, 10.09.2025 було прийняте рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 80767712. Вона має свідоцтво про право власності на житло, але на підтвердження його права власності неможливо отримати відповідну інформацію на даний об`єкт нерухомого майна.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися. Позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала. Відповідач подав до суду письмову заяву про визнання позову.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Князе-Григорівської сільської ради від 22.06.2001 року № 54, ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 було зареєстроване Каховським державним бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 3, реєстраційний номер 42 від 15.08.2001 року.

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , будинок має загальну площу 49,6 кв.м, в тому числі житлову 33,6 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.08.2011 позивачка після одруження змінила прізвище із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Корнєєвої Л.А. від 10 вересня 2025 року №80767712 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій через неотримання інформації щодо реєстрації права власності на паперових носіях до 2013 року.

Територія Каховського району Херсонської області, у тому числі с. с. Князе-Григорівка, з 24.02.2022 належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, згідно з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України дів 28 лютого 2025 року № 376.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великолепетиської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко