Ухвала суду № 137734750, 26.06.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 607/25792/25

Провадження № 2/673/323/26

У Х В А Л А

26 червня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, -

встановив:

В провадженні Деражнянського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», яке звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 31 673,60 грн, сплаченого судового збору 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.12.2025 справу передано на розгляд до Деражнянського районного суду Хмельницької області за правилами територіальної підсудності.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

25.05.2026 до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 27.02.2026 року по теперішній час.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві в прохальній частині просила справу розглянути за відсутності представника позивача.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по вказаній справі слід зупинити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Правила, визначені п. 2 ч. 2 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.

Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів ст. 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу.

Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.

Таким чином, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.

Отже, під час застосування правил п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та в п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 виснувала, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.

Клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України подано до суду матір`ю відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статей 58, 62 ЦПК України повноваження ОСОБА_2 як представника відповідача ОСОБА_1 підтверджуються довіреністю від 12.02.2026, посвідченою приватним нотаріусом Олексишин З.З., яка надає представнику право заявляти клопотання та представляти інтереси довірителя в судах. На підтвердження факту перебування сторони у справі на військовій службі, представником ОСОБА_2 до клопотання додано належні та допустимі докази, а саме: довідку військової частини № НОМЕР_2 /ст від 11.05.2026. Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан, а його представник діє на підставі чинної довіреності та в межах наданих їй повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та обов`язкового зупинення провадження у справі.

Зазначене також підтверджується довідкою виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно 26.02.2026 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За таких обставин, враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 251, 259, 268, 272 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Зупинити провадження в цивільній справі за позовом позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення служби у складі Збройних Сил України або інших утвореннях відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26.06.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк