Вирок № 137734319, 16.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4455/26

Провадження № 1-кп/466/733/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового розгляду кримінальне провадження №12026142380000199 від 19.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, громадянки України, українки, із базовою середньою освітою, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судима, останній раз Шевченківським районним судом міста Львова 21.02.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, 24.10.2024 звільнена від покарання у зв`язку з усуненням законом карності діяння

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України

встановив:

обвинувачена ОСОБА_3 , 14 квітня 2026 року, приблизно о 19:00 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, розташаваної за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 4, поблизу церкви ОСОБА_4 , переконавишись, що її дії є непомітними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, маючи умисел на таємне привласнення офіційного документа з метою особистого протиправного збагачення, діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що банківська картка є офіційним документом відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року, підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2000 року, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видана повноваженою юридичною особою з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, підняла із асфальтованого покритя пластикову банківську картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), власником якої є ОСОБА_5 , з метою подальшого незаконного використання такої карти шляхом зняття грошових коштів, належних ОСОБА_5 , у такий спосіб незаконно заволоділа нею, при цьому не вжила будь-яких заходів для повернення знайдених документів, усвідомлюючи те, що знайдені нею документи належать іншій особі, таким чином незаконно заволоділа ними.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 357 КК України.

Як вбачається з обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, обвинувачена ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_6 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження і згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Аналогічно потерпілий ОСОБА_5 згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Судом, шляхом дослідження відповідних заяв встановлено, що сторони, які обізнані із своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ст.381 КПК України, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

За вказаних обставин прокурор обґрунтовано просила розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Згідно з ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винної, те, що вона раніше судима, однак звільнена від покарання у зв`язку з усуненням законом карності діяння , щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 373-376, 381-382, 394 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази по справі, а саме: компакт-дистк DVD-R , Fiesta 4,7 GB, який було надано ТМ «Новий градус» за адресою: м. Львів, вул. Ю.Липи, 20А, що містить відеозапис камер внутрішнього відеоспостереження з 19:00 год. До 13:00 год. 14.04.2026- зберігати при матеріалах кримінального провадження №12026142380000199 від 19.05.2026.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1